Девор
04.06.2006, 23:49
Прийшов час коли захотілось врешті-решт замовкнути. Коли не виникає бажання домальовувати простір словами… Насолода довершеності з’явилась та раптово, як Ти в моєму житті. І все здається сказано, і ти ніби знаєш чим зараз дихає твоя…частина тебе…
Все хочеться кохати, кохати, кохати. Віддавати, ділитись, дарувати тим, що тобі дарують - Любов’ю. Я дякую, як Ти мені, я дякую за кожен день з тобою, за кожну мить, секунду, думку, що спадає десь згори – це завдяки тобі. Я відчуваю себе вільним, але водночас нікуди не хочу від Тебе йти, Ти настільки мене зігріла, що…
Але час як ріка… Так він змінює, так і це мабуть сталось. Це прекрасно – зміни. Все стається як воно має бути. І ця відкритка від Тебе і мабуть цей лист…
Я просто хочу ще раз Тобі сказати - я тут, я з тобою поруч, знай це…
Все хочеться кохати, кохати, кохати. Віддавати, ділитись, дарувати тим, що тобі дарують - Любов’ю. Я дякую, як Ти мені, я дякую за кожен день з тобою, за кожну мить, секунду, думку, що спадає десь згори – це завдяки тобі. Я відчуваю себе вільним, але водночас нікуди не хочу від Тебе йти, Ти настільки мене зігріла, що…
Але час як ріка… Так він змінює, так і це мабуть сталось. Це прекрасно – зміни. Все стається як воно має бути. І ця відкритка від Тебе і мабуть цей лист…
Я просто хочу ще раз Тобі сказати - я тут, я з тобою поруч, знай це…