Показати повну версію : "Намір" Дереша
Дзвінка-Рутенка
14.06.2006, 14:04
Новина перша:
Я повернулась!!! :yahoo:
Новина друга:
Прочитала книжку Дереша "Намір" і довго-довго не могла зрозуміти чого ж мене так на Дереша потягнуло? Тож як вчора дочитала його "Намір" так в мене і до сих пір не склалось певного враження про його твір. Певно, з ним ще треба пожити...
Якщо комусь впадло купувати те чтиво, то, можливо, я зможу трасфомувати його в електронний варіант.
Прохання перше:
Не пропадай більше.
Прохання друге:
Зроби електронний варіант Дерешевського Наміру, будь-ласка, а то я не дотерплю до дому, де мене ця книга чекає. Ту справа не в тому, о не хочеться купляти, а в тому, що поки нема де взяти...
Прочитала книжку Дереша "Намір" і довго-довго не могла зрозуміти чого ж мене так на Дереша потягнуло? Тож як вчора дочитала його "Намір" так в мене і до сих пір не склалось певного враження про його твір. Певно, з ним ще треба пожити...
ті ж враження... дуже дивна річ цей "намір". він і раніш писав якось нерівно, а цей роман просто "американські горки". навіть якщо це навмисно, все одно не можу сказати, що виправдано.
acid drinker
14.06.2006, 23:27
ну... поки шо /сторінка 143/ відносно так нічого, якби ше не ці архівські загони істотки, яка ото недавно почитала "дзен-буддизм для зайнятих людей" і шалено з того рада...
з бабулькою ситуація весела. і, звичайно, кілька цитат - наприклад, про то, шо таке враження, ніби в тернополі закохуються лише неформали. причому виключно в неформалок. =) симпатично. а так - ну, дереш як дереш, багато з нього не візьмеш, а як в тролейбусі читати серйозні книжки, мене нудити починає... тому й вожуся з наміром.
Дзвінка-Рутенка
15.06.2006, 01:42
Ок, про електронний варіант.
Зроблю все, якщо, зможу.
Бо в мене нема сканера, а просити в інших... сама розумієш.
Але надія є. І немаленька.
Ок, про електронний варіант.
Зроблю все, якщо, зможу.
Бо в мене нема сканера, а просити в інших... сама розумієш.
Але надія є. І немаленька.
ну, навіщо такі екстримальні методи?
Намір викладений у електронному вигляді на сайті Дереша (www.deresh.info), де його мирненько можна скачати :)
2 MEOW
Ой, як класно.... спасибі. як не пришлють черговий проект для термінового виконання - почну читати.... і тоді буду ділитися враженнями.
2 acid drinker
от я жила в тернополі і закохувалася (з шаленою періодичністю)... я або неформалка або.... або ну навіть незнаю... почитаю Дереша, подумаю над цим і скажу...
2 MEOW
Ой, як класно.... спасибі. як не пришлють черговий проект для термінового виконання - почну читати.... і тоді буду ділитися враженнями.
я цього... подумала... що там можуть бути тільки уривки. точно не знаю, чи виклали цілий роман. якщо ні, то лиши тут свій мейл, я тобі кину електронний варіант :victory:
нафіг проекти! :yahoo: :yahoo:
сама на все забила :D
Я не знаю, як читають книжки Дереша люди, які не мають власного (я не кажу "містичного") хоча б трансцендентного досвіду, та чи має його він сам. Хоча, оскількі він ТАК пише, то вже щось Б_г йому на душу та й поклав. Просто не уявляю, що можна відчути з цих творів за браку саме цього досвіду.
Помилитися тут нереально: якщо ти читаєш немов "про себе самого\саму" - значить це твоя книга, і про тебе. Це рідкісний дарунок долі.
Тримати вірну книгу у вірний момент життя. Цього усім його читачам щиро бажаю. А Дерешу - най Б_г дарує здоровя, мудрість та краси, як зовні так і в душі. Він прекрасний письменник. Як цінно, що в ньому зараз немає присмаку гіркоти! Бажаю йому тримати цю солодкість та легкість, навіть коли він торкнеться ще більших глибин! Це його дар.
Любові і мудрості усім.
Я не знаю, як читають книжки Дереша люди, які не мають власного (я не кажу "містичного") хоча б трансцендентного досвіду, та чи має його він сам. Хоча, оскількі він ТАК пише, то вже щось Б_г йому на душу та й поклав. Просто не уявляю, що можна відчути з цих творів за браку саме цього досвіду.
Помилитися тут нереально: якщо ти читаєш немов "про себе самого\саму" - значить це твоя книга, і про тебе. Це рідкісний дарунок долі.
Тримати вірну книгу у вірний момент життя. Цього усім його читачам щиро бажаю. А Дерешу - най Б_г дарує здоровя, мудрість та краси, як зовні так і в душі. Він прекрасний письменник. Як цінно, що в ньому зараз немає присмаку гіркоти! Бажаю йому тримати цю солодкість та легкість, навіть коли він торкнеться ще більших глибин! Це його дар.
Любові і мудрості усім.
мейк лав, но вар :aga:
хочу тебе засмутити, нормально читають, нормально сприймають і так само (раджу сісти і потримати свою голову, щоб вона не розкололась від такого ШОКУ) впізнають крізь рядки себе коханих, або ж своїх знайомих чи знайомих знайомих. чи навіть якісь свої фантазії.
от.
:thank_you
яке жорстоке життя... мій намір почитати намір розбився вдрузки через здоровенний і терміновий проект. ви тут обговорюєте, а я - страждаю.
найбільше співпадінь і знайдень себе в мене було в Поклоніння ящірці.
оце точно МОЯ книга. хоч місцями мене просто вивертало... але як потужно написано....
яке жорстоке життя... мій намір почитати намір розбився вдрузки через здоровенний і терміновий проект. ви тут обговорюєте, а я - страждаю.
найбільше співпадінь і знайдень себе в мене було в Поклоніння ящірці.
оце точно МОЯ книга. хоч місцями мене просто вивертало... але як потужно написано....
Вивертало???!!!
шо, серйозно?
цікаво, це на моментах побиття собаки? та?
ну, зазнач, я нічо не обговорюю, жодного слова стосовно змісту чи ідей ;)
якщо тебе втішить, то мій АРХЕ десь загубився у нетрях і просторах укрпошти, носить десь його по чужий і брудних скриньках :confused:
Вивертало???!!!
шо, серйозно?
цікаво, це на моментах побиття собаки? та?
ага, саме там... при чому, коли вбили отого покидька, воно якось так все природньо... а Дюка шкода.
а мені архе з києва новенького привезли.
а намір - чекає вдома, я його через артвертеп замовила, мама дзвонила, що вже є. але я от зроблю сьогодні той триклятий проект і буду читати з інету....
ага, саме там... при чому, коли вбили отого покидька, воно якось так все природньо... а Дюка шкода.
а мені архе з києва новенького привезли.
а намір - чекає вдома, я його через артвертеп замовила, мама дзвонила, що вже є. але я от зроблю сьогодні той триклятий проект і буду читати з інету....
угууууу, а як у Культі там про те, як Банзай (Любко) цуценят топив. пам"ятаю погано, але теж важко далося :(
ну, спробуй глянути з іншого боку - все ж таки є шо читати. було б гірше як би один триклятий проект. ;)
та я сама, розумниця, замість того щоб витрачати сили на розвиток КОМПАНІЇ (оплески), по і-нету плустаю.
мені чесно так цікаво, що ж це за проект :) просто аж нємагу :confused:
мені чесно так цікаво, що ж це за проект :) просто аж нємагу :confused:
та шо там цікавого... :bu:
перекладач я. відповідно - перекладаю. і не з однієї купки книг, де лежить той же культ, на іншу - де лежать правопис української мови, Уваги Олени курило та інше... а проект стосується локалізації мобільного телефона. меню його, тобто. таке ось щастя замість Дереша.
культ в нього - супер. але в моїх уподобаннях він чесно ділить друге місце разом з Архе. а от поклоніння ящірці - мій number one.
ну, навіщо такі екстримальні методи?
Намір викладений у електронному вигляді на сайті Дереша (www.deresh.info), де його мирненько можна скачати :)
не можу скачати... :scared: заходжу, натискаю читати під Намір! а там мене кидає на сторінку, де тіко малюночок і посилання на сайт того ж дереша... :eek: :(
Дзвінка-Рутенка
17.06.2006, 01:45
Це гівняний прикол у дерешівському стилі!!!
Падлючка такаго!!!!!!!!!
Дзвінка-Рутенка
17.06.2006, 01:48
http://www.artvertep.dp.ua/authors/173/356.html
Знаю, що фігня, але на більше я поки що неспроможна.
Вибачай.
acid drinker
17.06.2006, 01:52
до речі... ота фігня, імхо, найліпший шматок... коли він у баби - то ше цікаво. а коли починаються містичні заморочки і маразми, таки розумієш, шо дереш обчитався великих гуру (:
http://www.artvertep.dp.ua/authors/173/356.html
Знаю, що фігня, але на більше я поки що неспроможна.
Вибачай.
і на тому дякую.... сиджу от зараз читаю. і страшно хочу прочитати весь роман... подобається. цікаво. якщо ейсід каже, шо то кльовий шматок - вірю :aga: але хочу читати далі. до речі, які саме гуру малися на увазі?
acid drinker
17.06.2006, 12:31
ну... шалено віє непереробленими практиками дзен-буддизму =) от розповідав би він про свої візії якійсь азіатці з правильними схильностями - та, може, і зрозуміла б)))
і на тому дякую.... сиджу от зараз читаю. і страшно хочу прочитати весь роман... подобається. цікаво. якщо ейсід каже, шо то кльовий шматок - вірю :aga: але хочу читати далі. до речі, які саме гуру малися на увазі?
повторюю ще раз, дай мені свій мейл - кину роман.
шалено вибачаючись за оффтоп - спеціально для MEOW - див. приватні повідомлення.
а от ейсід мене остаточно заінтригувала... гуру... азіатські схильності.... ну таки нестримно хочу то все прочитати....
а є ті, хто ВЖЕ прочитав??? чому не приєднуються до дискусії???
Читала ще минулого літа. Можливо один з варіантів. Сподобалось. Але "Культ" більше. Напевне треба перечитати ще раз. Єдине, що можу згадати зараз, впізнала сина в одному з героїв і вирішила доньку не пускати в Шешори.
Читала ще минулого літа. Можливо один з варіантів. Сподобалось. Але "Культ" більше. Напевне треба перечитати ще раз. Єдине, що можу згадати зараз, впізнала сина в одному з героїв і вирішила доньку не пускати в Шешори.
добре шо моя мама його не читає :D
добре шо моя мама його не читає :D Читаючи Дереша і не тільки, краще починаю розуміти своїх дітей. А те, що трохи перестраховуюся, на те я і мама. Як каже моя доня: "Якби мам не було, то їх, тобто мам, було б набагато більше".
Читаючи Дереша і не тільки, краще починаю розуміти своїх дітей. А те, що трохи перестраховуюся, на те я і мама. Як каже моя доня: "Якби мам не було, то їх, тобто мам, було б набагато більше".
нічого не маю проти матерів.
але когось би точно погризла, аби через чиюсь книжку мене не пустили на Шешори. я туди, до речі, збираюсь. а я нормальна людина, якщо тре, можу і за донькою приглядіти :)
а книги дереша - це не посібник з вікової психології :D
а я нормальна людина, якщо тре, можу і за донькою приглядіти :) Дякую, буду мати на увазі. Правда вона в мене вже на рік старша і відповідно мудріша та й її компанію я вже краще знаю. Тому цього року вже спокійніше відпускатиму.
А, повертаючись до Дереша, мій перший і, напевне, поверхневий рівень його сприйняття - це розповідь про життя, страхи і пошуки юних. І в цьому сенсі я для себе щось беру, щоб краще іх розуміти.
acid drinker
20.06.2006, 15:28
а от ейсід мене остаточно заінтригувала... гуру... азіатські схильності.... ну таки нестримно хочу то все прочитати....
та знаєш, до мене би не дійшло, шо він того всього з азійських філософій натягав, якби нам на історії містичних вчень не розповідали... ну, просто хлопчині набридло експлуатувати лавкрафта і бідолашний некрономікон (біс його зна, чи воно існувало взагалі, а от дао і бхагавадгіта ж існували...), то він і перескочив на шось екзотичне, але інше...
Киньте, людоньки, весь роман в електронному вигляді...
stopchan ПЕС gmail КРАПКА com
Наперед вдячний!
Прочитала.
на вважайте мене наївною.. але обшукалась атласів та всякого різного - ну нема хоботного близь тернополя... та ще щоб до аляски виходило (аляска - район міста)
а сам роман... хм, якось не дуже. в моєму особистому топ-листі намір посідає почесне четверте місце.
і мова якосб своєю барвистістю не вражає... може то я вже звикла... і зміст не затягував... бо раніше ж попередні романи на одному подиху читалися... При описі Гоци Драли спіймала себе на тому, що десь я це читала... якосб описи жіночих основних характерів написано ніби під трафаретку...
втім, то все - лише мої враження.
що прочитала - не жалію. в жодному разі.
AnFissa`
26.07.2006, 13:37
Люди!!!!! благаю, хто має електронний варіант "Наміру", надішліть будь-ласка!!!!!! бо я весь Луцьк облазила!!!! Ніде не можу знайти!!!!!!
anna[ed]artis.ms !!!!!!
Aquarius
28.07.2006, 18:17
Кіньте будь-ласка електронний варіант "Наміру"!!! Пліз! Буду вдячний
vova5star@mail.ru
Я не знаю, як читають книжки Дереша люди, які не мають власного (я не кажу "містичного") хоча б трансцендентного досвіду
ну читають же якось. мабуть, сприймають це як хвантастику))
мене особисто ця книжка налякала. для мене взагалі книжки Дереша якимось дивним чином виявляються надзвичайно втемними: потрапляють до рук в такі періоди, коли вони - ой, як актуальні. і ця - не вийняток.
взагалі, твори Дереша - річ дивна. ніби, літературної цінності й особливо не мають, але як від них глючить!
так от, щодо "Наміру!". налякала фраза, яка дослівно відображає мої думки кілька місяців потому. мені чомусь від таких випадковостей моторошно.
загалом, книжка вплинула
оцінка 8/10 :aga:
Дзвінка-Рутенка
01.08.2006, 22:21
А ще мені така херь сьогодні привиділась: бачу, лежить книжка, стара, подерта, видання радянських часів, певно, "Наукова думка", а на палітурці написано: Любко Дереш "Поклоніння ящірці". Потім я дивлюсь на рік видання: точно!!! "Наукова думка" 1988.
Оце мене реально проглючило.
Але як же то було реалістично!!!
Приэмний такий хлопчина, вiдкритий, а пише -що iнколи думаэш, оце не пощастило хлопцевi-- такий досвiд спiлкування. Менi сподобалось як вiн читаэ власнi твори та спiлкуэться, дыйсно приэмно. За це i люблю сучукрлiтiвцiв- з одним поспiлкувалась, у iншого iнтерв*ю взяла, третьому на мейл написала ну чи в аську. не те що Бальзак який-небудь, пiди спитай в нього, що вiн мав на увазi на сторiнцi 37!
Stroberynka
18.08.2006, 20:24
Як завжди - в дерешівському "класичному" стилі, а перечитавши порадила свому другу-психологу як розділ із підручника: "про шезофренію та інші психічні аномалії" - хоч таким способом залучу "деяких" до суч.укр.літератури...
«Намір!» Дереша. Замітки на полях
«Намір!» Дереша. Замітки на полях 09 серпня 2006
Мене вже віддано силі,
Що править моєю долею.
Я ні за що не тримаюся,
Тому мені немає що захищати.
У мене немає думок,
Тому я побачу.
Я нічого не боюся,
Тому я пам’ятатиму себе.
Відсторонений, з легкою душею,
Я прослизну повз Орла,
Щоб стати нарешті вільним.
Один дуже мудрий чоловік написав у своїй книзі «Сила мовчання»: «Сила людини безмежна, І смерть існує лише тому, що ми маємо намір померти з моменту нашого народження. Намір смерті можна зупинити за допомогою зміни позиції точки збирання».
Інший чоловік узяв епіграфом до свого роману «Намір!» слова про те, що жити значить вмирати і жити значить залишатися живим.
1. Загальні положення.
«Намір!» читався зовсім по-іншому, ніж попередні Дерешеві книжки — можливо, тому, що я кілька разів прослухав початок і кінець роману у авторовому прочитанні ще до виходу книги: Любко приїздив до Дніпропетровська із презентацією 30 квітня 2006 року, я записав той творчий вечір на диктофона, маю тепер надсекретний аудуіофайл. А може, і через те, що у «Намірі!», як мені здалося, надто чітко розставлено акценти, точно розграфлено лінії. Автор постарався, щоби ми зрозуміли: його наміри обертаються навколо смерті і… ще чогось, про що я вам ніколи не скажу. Перші дві глави — стрімкі й летючі: у «Хлопчику з феноменальною пам’яттю» П’яточкін бігає із Качуром Дональдом на коліні, у «Чужому на чужій землі» еякулює прямо на блюзку бідненької ні в чому не винної Мар’янки. Отже. Петрика виростили, вручили пам’ять, відрядили у світ. Цирк запустили — з ведмедями, еквілібристами й клоунами.
2. Еквілібристика. П’яточкін над прірвою гіпертексту.
Якщо я вже наважився публікувати свої замітки, треба зізнатися: це справді всього лише — замітки. На полях. І у щоденникові. Так от, у моєму щоденнику з’явилася дуже нетипова для нас із ним річ — поділена навпіл сторінка, ліворуч підписана «Дереш — Кастанєда», а праворуч — «Дереш пустує».
Спочатку про Кастанєду. Адже це вона і є — еквілібристика.
Усе почалося з того, що на самому початку «Наміру!» Петрика «клемануло» у лісі, над потічком, що жебонів торішнім листям «до самого-самого синього моря», як співають Ступєні. Бідний П’яточкін тільки тому і зміг повернутися до реальності, що змочив шию водою. Із потічка. Коли читав цей пасажик уперше, увесь аж засвітився: кожен, хто перечитав дідуся Кастанєду, знає, скільки бідося Карлос намучився із водою, потічками, калюжами і своєю шиєю. Може, у мене й параноя, але ж усім зрозуміло, що ми живемо у фейлетонну епоху: посадив пацана над річечкою (та ще й на торішнім листі!) — отримуй потужне ехо усіх струмочків світу, в тому числі і Карлосових.
А потім були сни. Зараз на столі переді мною лежить книжка: «The Art of Dreaming», Carlos Castaneda, куплена у книгарні Babbling Book za $ 14 (чого тільки не зробиш для цього Дереша :-). Любкові із Петром ігри у сни витягають на поверхню усе Кастанєдове снобачення з усіма наслідками, що звідти випливають.
Та пора на хвильку спинитися. бо ви зараз подумаєте, що я пишу розгромну статтю про прозорість і дерев’яність Дерешевих алюзій. Ні. Я прочитав «Намір!» чотири рази саме через те, що був глибоко захоплений цією грою із читачем: штукар-еквілібрист зі званням (знанням?) Автора гарцює на тоненькій линві, протягнутій над безоднею текстів, а ми, читачі, ловимо лише — пил з-під його п’ят.
Пора зробити розумне обличчя і згадати слова Руслана Гончарова, за п’ять хвилин кандидата філологічних наук: «А Дереш не такий простий, як його малюють». Він таки і справді не простий, а моїм переліком вісімнадцяти пунктів перетравленого Любком Кастанєди можна, вибачте за слово, підтертися. Цей вузлик не розв’язати за допомогою методу «знайди вісімнадцять подібностей».
Маючи на озброєнні усю світову літературу, не ховатимеш свій «Намір!» під скляним ковпаком дев’яти книжок латиноамериканського генія. Не станеш вчити Петрика життю: достатньо лише сказати вголос, і — «це запустило решту процесів». Дереш придумав щось інше. Що? Досі не знаю. Але щодня наближаюся. Так от,
3. Касалапий мішка.
Уже на дев’ятій сторінці виданого «Дулібами» «Наміру!» я за щось зачепився: Петриків батько охороняє порожній склад, що був колись спортзалом. Ок, годиться, тільки звідки там сліди парт на підлозі? Які можуть бути парти у спортзалі?
Бачите, «а хохма вся, як ви помітили, в іншому…» Із самої верхівки тексту у його товщу спущено гачка з наживкою: кожен уважаюшій сєбя археман зачепиться, кожен роззява скотиться вниз одним лише сюжетом.
Далі — серйозніше: на чотирнадцятій-пятнадцятій сторінках кера, яка вчила Петра і його клас географії, приймає іспит з укрмови, «а асистентка наш клас не вчила». Зрозуміло, за сучасної політичної ситуації у країні геогфрафія й українська мова — справді найголовніші предмети, але до чого тут ми із Карлосом? І з Наміром?
На двадцятій сторінці у Петра терпне нога, а неприємні почуття зявляються у руці.
Сторінка сорок два стала довгожданою перемогою інтелектуалізму: «Наша з наукою драма в тому, що ми знаходимося по різні боки презерватива. Вони підходять до цього ззовні…» Дивно, а де тоді ми (себто автор)? Всередині? Презерватива? Нє, тут усе набагато серйозніше, як зазначає сам Дереш на пятдесят шостій сторінці.
Тут треба шукати набагато тонших горизонтів, бо Автор чомусь постійно ховається від нас під парасолями неточностей, при чому навмисних. Будь-який редактор чи навіть коректор попрацював би над запитальним реченням: «Чи справді я налив баняк у воду?», що ми його читаємо на вісімдесят шостій сторінці «Наміру!»
Ці ігри — карбюраторний вінок під прикриттям лаврового фільтра. Вони — гра в бісер, гра, якої не розуміє читач. Саме тому, напевне, у «Намірі!» так багато Дереша — передмови, післямови. Епіграфи, поради читачеві — це неприродно, це натяки, ми повинні тут щось зрозуміти, від нас, принаймні, такого чекають. Так мені скромно здається.
«Намір!» Дереша — це коли «з’явилося відчуття трагічної втрати чогось істинно святого». Дереш пустує, це сумна клоунада приреченості інтелекту (-алізму). Це — порожнеча, що чекає на П’яточкіна у тумані за селом, де догоряє хата його мексиканського дідуся.
4. Повернення Асісяя.
Постмодернізм — це там, де автор поступово втрачає властивості сторітеллера І набуває функцій мисливця-збирача. Не будемо згадувати дерешеве зміїнно-дурманне ходіння навшпиньках, поговоримо про клоунаду. П’яточкін з Гагаріном придумали Гоцу Дралу (у паралельній інкарнації — Корицю). Публіка переживає ментальний оргазм і далі сканує рядок за рядком: Гоцою захоплюються всі. Призначення і суть Кориці розуміють обрані. Гагаріна охоплюють тільки ті, хто знає, що він міг бути Масудом. А прикол (а хохма вся), як ви помітили, в іншому… інтелектуальні ігри для небайдужих. Хижа суть літератури.
За Дерешем надзвичайно цікаво спостерігати: прочитайте його книжки одну за одною, дотримуючись хронології писання. Вистачить на подорож до французького містечка Шмальпре.
«Намір!» дуже граційно зайняв потрібне місце, і моє блудне серце на місці: до краю світу можна заспокоїтися. Українській езотеричній журналістиці є що досліджувати.
Олег Карпинець, для Арт-Вертепу з Аляски, USA
На офіційному сайті Дереша викладено повну електронну версію роману "Намір":
http://www.namir.deresh.info/
там само можна дізнатись, де і коли сьогодні відбудеться ще одна київська презентація "Наміру!".
і також плани на наступні міста.
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008