Хемінгуей

[RockerША]

"Старик и море". Я лише 2 дні тому прочитала це творіння. І воно вразило мене до глибини душі, бо я відчула стан цієї старої, забутої всіма людини на собі.
Цитат з цієї книги можна винести безліч, бо кожна фраза має як прямий так і прихований зміст. Ось ті, що найбільш мене вразили.
Может быть, грешно было убивать рыбу. Думаю, что грешно, хоть я и убил ее для того, чтобы не умереть с голоду и накормить еще уйму людей. В таком случае все, что ты делаешь, грешно. Сейчас уже об этом поздно думать, да к тому же пусть грехами занимаются те, кому за это платят. Пусть они раздумывают о том, что такое грех. Ты родился чтобы стать рыбаком, как рыба родилась чтобы быть рыбой.
Ты убил рыбу не только для того, чтобы продать ее другим и поддержать свою жизнь. Ты убил ее из гордости и потому что ты – рыбак. Ты любил эту рыбу, пока она жила, и сейчас ее любишь. Если кого-то любишь, его не грешно убить. А может быть, наоборот, еще более грешно?
Хотел бы я купить мебе немножко удачи, если ее где-нибудь продают.
Но человек не для того создан, чтобы терпеть поражения. Человека можно уничтожить, но его нельзя победить.

[JAA]

А мені в Хемінгуея сподобалося дуже "Свято, яке завжди з тобою". Здається, мені звідти багато взялося для погляду в світ.

[RockerША]

Ще до нього не дійшла, зараз читаю "Прощай оружие!". Дещо винести можна, але просто моральні аспекти солдатського життя.

[Iryska]

Обожнюю Хемінгуея...
але то один з таких авторів, якого не будеш перечитувати для розваги... бо він врізається в память, живе в тобі... читала усе вищезгадане. в захваті.
на інязі Хемінгуей залояжений тим, що всі досліджують його лаконічний і специфічний стиль. як би там не було, варто читати в оригіналі. бо гарно;)

[voice]

свого часу мене на Хемінгвея батько присадив
для нього він був і залишається кумиром
а для мене - епохальним символом втраченого покоління

[RockerША]

Сьогодні дочитала "Прощай, оружие!". Дуже сподобалось, а особливо сумна кінцівка. :( Я ніби прожила долю героя, і певно цим Хемінгуей відрізняється від багатьох.

[Tim-Lit]

Як на мене особисто, то окрім "Старик и море" та "Прощай, оружие!", читати в Хемінгуея особливо нема чого. В мене ще з дитинства є збірка, куди входть згадана річ "Старик и море" + купа оповідань. Оповідання - бе-е-е-е! Сюжети абсолютно без інтриги: типу, юнак прийшов до дівчини, вони посиділи біля комину, випили - він і пішов собі геть... "Прощай, оружие!" колись брав окремо в бібліотеці.

Отже, Хемінгуея сприймаю, так би мовити, дуже вибірково. А коли я ще працював молодим інженером в Інституті електрозварювання ім. Патона (кінець 80-х - початок 90-х), мій завлаб одного разу зацитував такого віршика:

"К образованью страсть имея,
По книжным полкам шарил я.
Нашёл, прочёл Хемингуэя -
Не понял ни хемингуя..."

Втім, бодай за "Старик и море" Хемінгуея варто віднести до видатних письменників. Хай решта і нечитабельне...

[acid drinker]

не-не-не... беззмістовність - то така фішка, за якою хемінгуей ховає зміст:) власне, старий і море був тільки приводом дати йому нобелівку - взагалі-то вона за сукупність написаного, наскільки я зрозуміла...

[Tim-Lit]

не-не-не... беззмістовність - то така фішка, за якою хемінгуей ховає змістТа я розумію! Але не сприймаю - от і все...

[Князь R.]

я от взагалі Хемінгуея не люблю
З "американських" письменників віддаю перевагу Фітцжеральду, Фолкнеру, Едгару По, Майн Ріду

[Helen]

Колись прочитала критику на твір "По ком звонит колокол", вразили ці 4 рядки і вирішила почитати. Оце твір!Не розкажеш просто так, треба самому читати. Просто Гіпер- моральне навантаження+історія кохання, про яке мало де прочитаєш. А щодо оповідань, залишилась в захваті від "Снега Килиманджаро"

[~Pick@chu!!!]

автора потрібно читати в оригіналі (неадаптованому)
могу комусь дати на деякий час.

[robie]

"Старик и море".
Но человек не для того создан, чтобы терпеть поражения. Человека можно уничтожить, но его нельзя победить.

Одна з моїх найулюбленіших книг взагалі та цитат, зокрема. :)

Хемінгуей сподобався, хоча вже давно не читав. Фієста, Прощай оружие, Старик и море...

До речі, ще одна цитата:
"Вот чем все кончается. Смертью. Не знаешь даже,
к чему все это. Не успеваешь узнать. Тебя просто швыряют в жизнь и говорят тебе правила, и в первый же раз, когда тебя застанут врасплох, тебя убьют.
Или убьют ни за что, как Аймо. Или заразят сифилисом, как Ринальди. Но рано или поздно тебя убьют. В этом можешь быть уверен. Сиди и жди, и тебя убьют."

"Прощай оружие"

[WhiteSwallow]

"Старик и море" нещодавно купила, прочитаю - скажу про враження.
Читала "Фієста". Цікаво, але не вражаюче. За одним твором важко аналізувати стиль письменника, але тут не сподобалося, що автор дуже довго вводить читача в ідею, сюжет розгортається занадто повільно і одноманітно. Хоча, звісно, в кожного свої смаки.

[Авітенцій]

Коли читав, то переживав за Старця і весь тягар уявляв.
А зараз, книга за враженнями нагадує "1984" Д.Уорелла.

[Sun_4ever]

Мені за атмосферою подобається "Праздник, который всегда с тобой"
Після неї я полюбила Париж.

[WhiteSwallow]

Мені за атмосферою подобається "Праздник, который всегда с тобой"
Після неї я полюбила Париж.

Про Париж очень любил писать Ремарк. Правда, у него этот город изображался в каком-то темном свете.
Для любителей Парижа: посмотри фильм "париж, я люблю тебя"

[Sun_4ever]

Для любителей Парижа: посмотри фильм "париж, я люблю тебя"
Дякую за пораду, я вже дивилася )))
Після цього фільму любиш не тільки Париж, а людей, життя...

[WhiteSwallow]

Дякую за пораду, я вже дивилася )))
Після цього фільму любиш не тільки Париж, а людей, життя...

Простые вечные истины понятны и близки всем, независимо от возраста, страны проживания или социального статуса.

[Ящірка]

Хемінгуея люблю. Найулюбленіший твір без сумніву "Старий і море" ще подобається "Фієста". А в " Пощай оружие" страшено дратувала головна героіня, завсім вона якась звихнута.

[filantrop]

"Старик и море" найкращий твір, а на другому місці в мене саме "Прощай оружие".

Вот чем все кончается. Смертью. Не знаешь даже,
к чему все это. Не успеваешь узнать. Тебя просто швыряют в жизнь и говорят тебе правила, и в первый же раз, когда тебя застанут врасплох, тебя убьют.
Или убьют ни за что, как Аймо. Или заразят сифилисом, как Ринальди. Но рано или поздно тебя убьют. В этом можешь быть уверен. Сиди и жди, и тебя убьют.

Хемингуэй "Прощай оружие"

Но человек не для того создан, чтобы терпеть поражения, - сказал он.
- Человека можно уничтожить, но его нельзя победить.

Хемингуэй, "Старик и море"

[Дим]

Хемінгуея люблю. Найулюбленіший твір без сумніву "Старий і море" ще подобається "Фієста". А в " Пощай оружие" страшено дратувала головна героіня, завсім вона якась звихнута.

ну так прототип героїні ж .наскільки я памятаю.жінка Фіцжеральда.Ну так вона божевільна й була)

[untitled]

не знаю...він вроді такий нічого...тіки тема війни і втраченого покоління чомусь дуже набридає...як не починаю якийсь його роман читати, спочатку зацікавлює, а потім дико стає нудним...
наприклад, з останнього що читав Фіеста( і сходить сонце)
перша половина цікава досить, а друга...вже як поїхали в ту іспанію, так зразу захарили...може якось підбереться настрій і дочитаю///
ітак ще з пару його романами було...дуже довго читання тривало, не люблю таке

[Franek]

мне в Хемингуйе очень нравится По ком звонит колокол. Этот автор умеет подать жизнь, так, что ты ее смакуешь ... Например, вино упоминается со многими эпитетами и определениями, четко вырисована природа, а как прекрасно вырисованы характеры персонажей!

http://www.knigaput.narod.ru

[ovr]

Что мешает писателю? Выпивка, женщины, деньги и честолюбие. А также отсутствие выпивки, женщин, денег и честолюбия.

... Хемингуэй очень хотел служить в армии, однако из-за плохого зрения ему отказывали. Но он все-таки сумел попасть на Первую Мировую войну в Италию, устроившись шофером Красного Креста ... желание попасть на передовую было настолько сильным, что он, узнав об активных боевых действиях на реке Пьаве, добровольно перевелся туда ... каждый день искал повод оказаться на передовой, доставлял продукты солдатам прямо в окопы ... был ранен на австро-итальянском фронте, под Фоссальто ди Пьяве. В его теле оказалось более 200 осколков от мины, а коленная чашечка прострелена пулей ... Король Италии наградил его серебряной медалью «За доблесть» и «Военным крестом».


... в 1941-1943 годах Эрнест организовывает контрразведку против фашистских шпионов на Кубе и охотится на своем катере «Пилар» за немецкими подводными лодками в Карибском море ... в 1944 году Хемингуэй участвует в боевых полетах бомбардировщиков над Германией и оккупированной Францией. А во время высадки союзников в Нормандии добивается разрешения участвовать в боевых и разведывательных действиях. Эрнест стает во главе отряда французских партизан численностью коло 200 человек и участвует в боях за Париж, Бельгию, Эльзас, участвует в прорыве «линии Зигфрида», часто оказывается на передовой впереди основных войск.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/en/d/d4/Hemingway_WorldWarIYoung.gif


(с) вікіпедія


Фієсту люблю дуже. взагалі він класний.

[Agent Orange]

Ги, у мене викладач зарубіжної літератури в школі був фаном Хеммінгуея. У нього в кабінеті стояв його портрет (Ернест у похилому віці) і сам він носив характерну борідку.
Було цікаво так... так і хотілося тицнути його разок голкою і спитати "Ернесте, це ви?" - авось лусне й щезне, як мара.:)

[4esterfielter]

без коментів... люблю Гемінґвея...

[acid drinker]

Було цікаво так... так і хотілося тицнути його разок голкою і спитати "Ернесте, це ви?" - авось лусне й щезне, як мара.
цей світ сповнений симулякрів ;)
/так, роздуми на тему.../

[Dara]

не люблю Хема.

[DARK ANGEL]

Я ще новачок на форумі. Та все ж Скажу свою думку щодо Хемінгуея. Цього літа прочитав "Старик и море","Прощай оружие" та " По ком звонит колокол". Як на мене, чудові твори, та найбільше вразив останній. Зараз хочу перечитати в оригіналі.

[Гронка]

О, "Старий і море"...Згадую 11 клас, як це було давно, ми ще тоді вперше бігали на курилку під школою, де підлі дядьки та тьоті повісили камеру спостереження, щоб потім показати неправомірних учнів на касеті вчителям...Але суть не в тому. "Старий і море" був одним з перших творів, який привів мене до пізнання літературного світу у всій його красі. Це не просто промова королев краси типу "И мир во всем мире!", це моє справжнє враження. І досі дивуюся, як можна було описати однакові дії у короткий проміжок часу такими цікавими фразами, так, щоб слухач разом із старим плив на морі і намагався управляти бажаннями тієї величезної непідвладної рибини, і думати, чому старий вчинив саме так...

[майк]

Я теж пам'ятаю твори Хемінгуея ще з шкільної парти. Його "Старий і море" читався з такою натугою, наче довелося котити під гору важезний камінь. Але його "Свято, яке завжди з тобою" насправді дарує мені відчуття святковості і легкості і якби не надпис на палітурці, я б подумала, що то твори різних авторів.

[untitled]

закидую мабуть усі намагання його читати) ніяк не йде, ну окрім те що вже читав і досить...заклинила вже та тема втраченого покіління з їхньою війною...а деякі й взагалі так нудно...

[квітка]

якось відкрила його книгу, прочитала три речення, зрозуміла, що не моє і відклала.

[Prophet]

Три речення?... Жах який. Якби я за трьома реченнями визначала, моє чи не моє, лишилась би без більшості найулюбленіших книжок.

[квітка]

=) у кожного по-своєму =)
(до речі, три речення - сказано образно, насправді це було сторінок десь 10-15... я просто не змогла читати далі...)