Показати повну версію : Таня Малярчук
А що ви думаєте про творчість молодої письменниці Тані Малярчук?
Я щойно дочитала збірку оповідань (хоча перший твір, мабуть, є повістю абощо) "Згори вниз. Книга страхів".
Що можна сказати... "Згори вниз" сподобалось, приємне таке, хоч досить простеньке. Читається легко, створює певну атмосферу. Може, це тому, що я ніколи не була у карпатських селах.
Але от кінцівка розчарувала. Мені вона там видалась якось неприродньо, негармонійної, хоч з іншої сторони можна подумати, що тільки до такої розв'язки і йшло... Ти паче, таку саму (!) кінцівку зовсім нещодавно зустрічала в романі одного іноземного письменника.
Інші оповідання ще простіші, але сприймаються позитивно. Одні кращі, інші більш примітивні. Об'єднані тематикою, тобто утворюють своєрідний цикл.
Загалом, легке чтиво для відпочинку. але не порожнє.
Читайте та діліться думками.
Особисте враження від Тані - скромна й дещо сором'язлива дівчинка... Щодо творчості, то поки що не читала її...
Детальніше про презентацію цієї книжки - http://aleechka.livejournal.com/14524.html
А є шось в електронному варіанті? :)
почитала б залюбки.
Князь R.
05.07.2006, 00:58
нічого не думаю, бо не читав
http://krytyka.kiev.ua/articles/s16_12_2003.html
("Народження, якого не чекаєш" (фрагменти) - мені сподобалося
("Народження, якого не чекаєш" (фрагменти) - мені сподобалося
Дякую за адресу. Мені теж сподобалось. Хто знає. де ще є щось?
http://krytyka.kiev.ua/articles/s16_12_2003.html
("Народження, якого не чекаєш" (фрагменти) - мені сподобалося
Дуже схоже на мої стани напередодні ДН.
особливо прикололо про білок :D
Але люблю, коли крім основного героя (героїні) розкривається внутрішній світ й інших дійових осіб, а вони не лише як декорація.
моє, суб"єктивне :)
Нарешті надійшла довгоочікувана бандеролька із Січославського Артвертепу з книжкою Тані Малярчук „Згори вниз. Книга страхів”. Читається легко, гарна мова. Та враження від прочитаного дещо дивні. Відчув цілковите дежавю. Не так давно прочитав іншу книгу іншого автора – Григорія Штоня „Нічні сонця”, опублікований в часописі „Київська Русь”. Ті ж мальовничі Карпати, у які потрапляють схожі урбанізовані герої, на диво схожі у обох книгах образи нереально-етнографічних горян, мольфарсько-відьмацька містика і досить багато сексу, в тім числі і одностатевого – між жінками. Й мораль у обох творах схожа на класичне запитання одного із відомих літературних героїв-хвілософів - „а может в етом і єсть простая сєрмяжная правда?”. Адже саме у пошуках цієъ „сєрмяжной правди” герої обох книг утікають в Карпати із своїх комфортних квартир у мегаполісах. У голові крутяться дикі мотивчики переможниці турецького євровіжен у хутрі і з батіжками. Я боронь Боже нікого не звинувачую у плагіаті, мабуть у всьому винна та ж дика Руслана.
Але я отримав компенсацію. Особисто мені дуже припали до душі оповідання Тані Малярчук. Коротка форма – супер. Стильно, красиво, несподівано. Особливо відмічу оповідання „Чоловік і його собака”, „Цвєтка і я”, „Леся і її стоматолог”. Хоч у першому, нмсд, надто сильно чутно Маркесом, без цих родових чоловічих імен можна було обійтися, оповідання особливо нічого і не втратило б.
кам.ю: чекайте на її наступну книжку, "як я була святою". В вересні вже має вийти. Якраз ближче до тих оповіданнячок.
Ого, так швидко книжки одна за одної виходять!
ну, це ж "з шухляди". поки нове напишеться.
купила згори вниз. бо поки вибирала в магазині літературу, то прочитала одне з оповідань. зацікавило. згадала, що бачила тему про авторку на літфорумі. купила. тепер читатиму.
книга страхів... ну-ну, цікавенько :)
Дуже люблю прозу Тані Малярчук. "Троянду Адольфо" читала на одному диханні. Та й сама Танюша дуже класна людина. Шкода, що переїхала до Києва, у рідному Франківську мало буває....
Не так давно прочитав іншу книгу іншого автора – Григорія Штоня „Нічні сонця”, опублікований в часописі „Київська Русь”. Ті ж мальовничі Карпати, у які потрапляють схожі урбанізовані герої, на диво схожі у обох книгах образи нереально-етнографічних горян, мольфарсько-відьмацька містика і досить багато сексу, в тім числі і одностатевого – між жінками.
Але я отримав компенсацію. Особисто мені дуже припали до душі оповідання Тані Малярчук. Коротка форма – супер. Стильно, красиво, несподівано. Особливо відмічу оповідання „Чоловік і його собака”, „Цвєтка і я”, „Леся і її стоматолог”. Хоч у першому, нмсд, надто сильно чутно Маркесом, без цих родових чоловічих імен можна було обійтися, оповідання особливо нічого і не втратило б.
ага, оповідання мене і звабили. бо сам роман... так, читається на одному диханні. так, мова непогана. так, цікаво. усе ніби є, а за душу не чіпляє. чи то в мене настрій не той, чи то ще чогось...
а от оповідання мені дуже сподобалися.
а де можна взяти твір Григорія Штоня „Нічні сонця”? у бібліотеці часопис Київська русь шукати? в електронному варіанті ніде немає?
Іриско, www.artvertep.dp.ua, часописи.
Обожнюю, вважаю за найкращу сучасну( молоду, перспективну) письменницю, зараз перечитую Адольфо, почитайте коменти на www.artvertep.dp.ua/малярчук,
а ще краще читайте саму МАЛЯРЧУК!!!
2 Кам.Ю ПРИВЫТ ЗЫ СЫЧОСЛАВА
2 Кам.Ю ПРИВЫТ ЗЫ СЫЧОСЛАВА
Jull, дякую. Уточнюю Ваше посилання: http://artvertep.dp.ua/shop/books/204/2873.html. , а ще краще - запостіть свій відгук ще й тут. Згоден з Вами, манера письма Тані Малярчук - своєрідна і цікава. Нарешті українська література потихеньку вибирається із наркотично-алкогольно-сексуальних рефлексій наших славних і титулованих постмодерністів.
Vivisektor
19.08.2006, 11:22
А вам не здається, що новітня українська темою сексу і відповідним антуражем просто-таки перенасичена? Не те, щоб я ханжа, але цо занадто... А зараз просто у кожному другому, як писав Кам.Ю "досить багато сексу, в тім числі і одностатевого"...
Самі судіть, Забужко зі своєю "творчістю", Винничук в цьому руслі "випєндрілся", ті ж Капранові, та ж Малярчук, згаданий тут Штонь... Список можна продовжити. Можу в обід у найближчу книгарню заглянути, новинки порозглядати - наведу ще десяток прізвищ "молодих, талановитих, українських", які пишуть про те, чого у совку не було. Зголодніли, чи що? От, пропоную обговорити, де ж та межа, за якою вже досить...
Vivisector-е, краще створи окрему тему. Т.М. у цьому плані автор не показовий і еротичні сцени описані доволі цнотливо. :)
Vivisektor
19.08.2006, 11:49
я й думав створити, але не приходить в голову, як її влучніше назвати. :)
Tak, povnistu z vamy, shanovnyy Kam.U, zgodna. Ya pysala dyplom po prozi postmodernistiv, vyokremluvala yakis` figury ta syntaksemy, i dishla vysnovku, wo Gadan, Deresh, Zabugko, Karpa pyshut` po-andruhovs'ky, tobto vgyvauchy zapochatkovani im v ukrlit sposoby ta stylizaciu, a Maliarchuk, v tvory yakoi vge todi bula zakohana, do dyplomu ne popaly. Bo spochatku ne e zapozychenymy, a avtantychnymy.
найкраще характеризувала свою прозу сама ж Малярчук-- "Ендшпіль, то є більш інтелектуальна проза, без ком, її важко сприймати читачу, не налаштованому на постмодерн, а от Згори вниз- писалося важче, бо намагалася писати якомога простіше, що, безперечно, є заняттям більш важчим".(http://www.artvertep.dp.ua/shop/books/204/1930.html)
nawo pysatty yakymy vpiznavanymy figuramy woby tebe vvagaly postmodernistom, adge :
"Нащо читати, коли можеш бачити. Нащо знати про світ, коли можеш ним бути."
Відповідь одна, це треба ще навчитись бачити світ і бути ним. Далеко не кожний це вміє. Може Таня Малярчук навчить, а може і покаже як треба жити світом (просто треба відкрити щось важливіше за очі). Вона живе горами, а ви?
Мені впала в око її манера письма - жодних стандартно-нестандартних-постмодерністських примхів на кшталт андруховських-і-їже-з-ними. Це цікаво і, як на мене, так має бути.
І ще одне, я не згодна з тезою "це реанімація сюрреалізму в українській літературі". Це реалії, гірські, дівчачі, жіночі, котячі, вовчачі, природні. Так і є. Невже ви не бачите? Відкрийте "щось важливіше за очі".
http://www.artvertep.dp.ua/shop/books/204/2873.html
Роман Жахiв
21.08.2006, 17:13
Прочитав "Книгу страхiв" - файно. Сподобалась сакральнiсть. не сподобалась надмiрна екскриментальнiсть.
"Раз пошла такая п\янка..." Отут накопичені відгуки про книжку "Згори вниз":
http://folioua.livejournal.com/4594.html
А отут -- інтерв\ю всілякі з Малярчук:
http://folioua.livejournal.com/4622.html
2Роман Жахів -- А Ви справжній Роман Жахів? Я чув, що є такий письменник.
Ви і є він?
Прочитав "Книгу страхiв" - файно. Сподобалась сакральнiсть. не сподобалась надмiрна екскриментальнiсть.
Щодо "екскриментальнiсті" - це дрібне хуліганство повинен був викинути літредактор. Так, вибрики молодості.
роман жахів
18.09.2006, 13:24
2роман жахів -- а ви справжній роман жахів? я чув, що є такий письменник.
ви і є він?[/quote]
найсправжнісінький
Кнайп-клуб «Купідон» (вул. Пушкінська, 1-3/5)
5 жовтня о 18-30
письменники презентують свої нові книжки:
== Таня Малярчук „Як я стала святою” (Харків: „Фоліо”, 2006)
== Олег Криштопа „Кохання, секс і смерть – гарантовані” (К.: „Нора-Друк”, 2006)
Малярчук і Криштопа одружені?
книгарня
03.10.2006, 14:25
Малярчук і Криштопа одружені? ото приходьте у четвер в "купідон" і спитаєте у них самих :victory:
Народ, панове, про Книгу страхів...
Ви були коли-небудь в українських Карпатах? Ви бачили справжніх гуцулів? Як ви можете говорити про "надто етнографічних гуцулів", якщо ніколи не були в Дземброні? Я була там минулої зими, а завтра зустрічаюсь з друзями, які щойно звідти... Читала книгу Тані і наче уявляла себе в тій гірській хатинці, де жила взимку, на найвищій точці села, уявляла сусіда-гуцула, що задарма приходив нам пиляти дрова... Відстань між хатами - по півкілометру. Певно так, це ідеальне місце і для Тінів забутих предків, і для мавок... Мені Книга дуже сподобалась, бо та реальність, що жила всередині героїні була справжньою, пережитою і усвідомленою. Книга відчувалась! І, чесно, не відчула ніякого звязку з Русланою і топірцями. Швидше з Майстром і Маргаритою. Дякую за увагу
Авітенцій
10.01.2007, 00:29
http://krytyka.kiev.ua/articles/s16_12_2003.html
("Народження, якого не чекаєш" (фрагменти) - мені сподобалося
Цікаво.
Наче самоопис власних думок-вражень хмурого понеділка та тринадцятої п*ятниці - коли все не так, коли всі не такі і від себе не в захваті.
Цікаво.
Мене знову звинуватять у невігластві та неглибокодуманні, але як на мене, то цей уривок - Таня Малярчук у власному соці!
Приємно читати і приємно впізнавати (а це, як не крути, запорука вдалого тексту) себе у кожній ноті...
Особисто мені творчість Тані Малярчук дуже симпатична. І хоча перша її книга /«Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи»/ мене вкрай "подряпала" і роздратувала своєю надмірною відкритістю, пак навіть інфантильністю, вимушена зізнатися: те, що дійсно дряпає, важить набагато більше лінивої читанини. Якщо хочеться знайти авторку і кавувати з нею на кухні, доводячи, як САМЕ вона не права, це вже про щось говорить:).
Друга її книга - "Згори вниз" - сильніша. Особливо, оповідання. Наприклад, "Я і моя священна корова". Повість теж нічогенька, хоча кінцівка аж надто скидається на ружйо, що таки не вистрілило:)
Наступних книг Тані я ще не читала, але "візитівки" вистачило для першого діагнозу. Її проза дуже свіжа й відкрита, а також - що приємно вражає - позбавлена "комплексу меншовартості".
Авітенцій
15.01.2007, 09:40
... позбавлена "комплексу меншовартості".
Усе як є, без додатків.
Strekoza
25.09.2007, 13:05
Здається, такої теми ще не було. Пропоную обговорити творчість Тані Малярчук. Хто що читав? Кому, що подобається? Особисто я в захваті від її прози. :8 Маю всі 4 книги і вважаю, що вона, покищо, єдиний гідний представник української сучасної літератури. А що ви думаєте з цього приводу?:friends:
acid drinker
25.09.2007, 16:52
http://litforum.net.ua/showthread.php?t=615
таки була...
з приводу думаю, шо пошук - дуже корисна штука :)
а про таню малярчук - вона цілком нормально пише, а оскільки про молоду українську прозу у мене звичка говорити або погано, або нічого, промовчу ліпше =)
Strekoza
25.09.2007, 17:02
:8 Ой, точно! Трохи неуважненька:8
таки була...
Але, мені дуже кортіло розповісти, як мені подобається...
З того часу - води натекло...:8
Читала "Згори вниз. Книга страхів". Якщо чесно, чекала чогось більшого, але загалом враження позитивне, людина однозначно талановита. Купила на Форумі "Як я стала святою", але ще не читала, тепер почитаю.
стронґовський
26.09.2007, 10:00
а хто що думає про її нову книгу, "Говорити"?
я от після «Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи» нічого її авторства просто не можу змусити себе читати
ну просто не можу і грець
До речі, якось дивно тихо "Фоліо" нову цю книжку видало... На Форумі видавців нічого про неї не було чути, я лиш під кінець форуму в когось у руках побачила - і добряче здивувалася... Так що книжку ще не придбано.
Strekoza
26.09.2007, 17:17
Найбільше подобається «Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи» і "Згори вниз. Книга страхів". Читаю зара "Говорити". Обов*язково поділюсь враженнями;)
Сестра привезла звідкись роман "Говорити", я знічев2я взявся читати. Тепер думаю: для загального розвитку прочитати можна, а вдруге не буду.
Markus Mlynarski
29.09.2007, 19:44
Зара вот читаю "Книгу страхів". Досить непогано. Читається легко.
Подібний опис Карпат в стилі Прохаська але в простішому(легшому для сприйняття)стилі.
:victory:
Може, в стилі Прохаська... А може - у стилі "станіславського феномену" загалом)
Markus Mlynarski
01.10.2007, 23:43
Може, в стилі Прохаська... А може - у стилі "станіславського феномену" загалом)
ну якшо загалом, то можна й так сказати певно.
Strekoza
03.10.2007, 18:39
Я дочитала "Говорити" - класна річ! Як і завджи...:8 в принципі...
Молодець, так тримати!!!!:friends:
Як і більшість, читав лиш "Книгу страхів". Пішло легко. Я був задоволений, хоч не надто люблю книги наших молодих авторів (сексо-нарко-алко-фекалійні рефлексії мене вже ДІ-СТА-ЛИ!!!:bu: ). А Таня - хороший виняток, одразу помітно стиль, вміння вести оповідь, ну і бажання всадити у твір кілька цікавих ідей.:aga:
Після прочитання виникло велике бажання поспілкуватись особисто :)
Інтерв"ю з Т.Малярчук в "Україні молодій" http://www.umoloda.kiev.ua/number/1038/164/37409/
Phoenix_Ukraine
09.11.2007, 21:54
Як і більшість, читав лиш "Книгу страхів". Пішло легко.
Теж читав лише це. Пішло важко. Не люблю подіюної маячні. Книжка ні про що...
Більше нічого її читати не хочу.
Зараз читаю "Згори вниз"... наче непогано, але: " Я собі уявляю, як бобрики гімна стрімно котяться в долину, на багато сотень метрів вниз, обростають землею, сухою травою і листям, так що ніхто би, побачивши таке диво, не здогадався, що це звичайне гімно. Подумав би, що це якась дивовижна тваринка, або перекотиполе, або нечиста сила, або як там ще. Ця куля, добре розігнавшись, могла би навіть когось вбити." погодьтеся трохи неадекватно звучить.
Загублена дитина
01.08.2008, 13:38
нормально звучить... смішна дрібничка. таке цікаво читати =)
Касандра
01.08.2008, 23:05
мені сподобалось її "Згори вниз". Як на мене Малярчук притаманна якась особливість, ніби простота змішана з чимось високим.
А от її "Говорити" не дочитала, не пішло....
нормально звучить... смішна дрібничка. таке цікаво читати =)
Її тато прочитавши був мабуть не дуже радий, бо ду-у-уже "приємно" на мене подивився, коли я похвалила творчість Тані.
Загублена дитина
03.08.2008, 00:07
ну, це залежить від внутрішньої свободи читача =)
я через той момент теж перечепилась якось... ну не пасує воно туди. але за якість решти тексту можна то пробачити.
Загублена дитина
03.08.2008, 17:28
насправді, такий малий шматочок не може суттєво вплинути на сприйняття тексту. ІМХО і без жартів)
Anatoliy
03.08.2008, 19:54
хех, нарешті натрапив на фразу, де гімно також "бобриком" називають.
хоча звучить хоч і дотепно, але таки не дуже адекватно.
Читав я Малярчук хіба один твір в Четверзі, там щось було про будинок, де жила Ліза, чи щось в такому дусі, постмодерний твір, але мені щось не дуже сподобався... хіба ідея про те, що герої всіх прочитаних романів живуть в нас заінтригувала.
Ромка Позаяк
28.10.2008, 15:55
Найбільше подобається «Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи» і "Згори вниз. Книга страхів"...
Цілком підтримую :-) Добрі твори. Щось є в Малярчук...
хіба ідея про те, що герої всіх прочитаних романів живуть в нас заінтригувала.
Саме це мені дуже і сподобалось.
Я взагалі вважаю, що читаючи ми провадимо паралелі між світом створеним автором та власним.
Недавно прочитав її збірку "Говорити". Сподобалось. Вона не просто висвітлює оточуючу дійсність, але й сміло говорить саме те, про що ти вже наче знаєш, але весь час проходиш повз, не помічаючи. І ці не нові відкриття вражають.
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008