Показати повну версію : Тимур Литовченко та його книги
Оох.. ще ніколи не писала про книги, автора яких знаю в обличчя (ура, я його таки побачила) та за дописами в форумі.
скажу чесно, колись давно я читала його оповідь про квітку, що вбила ненавистю чи призвела до смерті чоловіка та його коханку, бо квітчина господиня померла... там така історія заплутана... ось. чи то я з екрана читала, чи то просто не мій формат, але мені воно не пішло.
але як людина вільна від стереотипів (ну після теми про парадокси сприйняття різних книжок одного і того ж автора у гілці світова)
я взялася за Приречений жити з завзяттям.
тут же на форумі ще десь є рецензія на цей твір, може Тім-літ, як буде любязним, підкине і сюди... бо не можу знайти.
рецензія рецензією, а скажу про враження.
твір не просто фантастичний, він фантастично фантастичний...
я вже писала, що образ моралізатора - творча знахідка автора.
шкода було Деміна, написано так, що співчуваєш героям. кінцівка, де виявляється, вижив Мукі - дуже розчулила.
пропоную почати обговорення, бо книжка - гарна.
а ще, щодо дискусій про релігію.. намагаюся не зачіпати цієї теми, бо вважаю це дуже інтимним. а тут і ця тема розкрита... одним словом, читайте!!!!
Окрема подяка Мерсенарі, що відволік мене від робочих завалів і надихнув своїм дописом створити цю тему.
Велике спасибі автору за автограф та книгу.
Дуже кортить вставити свої 5 коп, але на жаль нічого не можу знайти (щоб на халяву). Чи то тільки в магазинах є. Якось дуже незручно до автора звертатись. :8 Допоможіть будь-ласка. :(
автор дуже милий!!! мені теж було незручно в темі "Що почитати" звернутися, але я себе пересилила і ДУЖЕ задоволена.
а книгу прочитай. після наших переписувань в інших гілках, я чомусь думаю, що тобі сподобається!!!!!
на крайній випадок, попрошу свого малого відсканувати і кинути в інет.
але, думаю, на сайті Тім-літа теж можна знайти електроний варіант.
Якось дуже незручно до автора звертатись.А чому це - незручно?! Невже я такий бридкий, злий та огидний?! :( Звертайтесь, будь ласка! Адже я маю звичу брати свій авторський гонорар з видавництв натурою - себто, відсотком накладу. Так що розтринькати свій законний гонорар на постачання літературою милих читачів - святе право кожного автора! :D
Ну, можна ще під час тусівок роздавати книжки, але продавати АВТОГРАФИ на них - а потім виручені гроші пропивати з компанією. Це теж класно - і це було продемонстровано мною під час "Фантастичної осені - 2005". Так що поки не сезон - звертайтесь, подарую! Тільки бажано за книжкою (-ами) приїхати на Поділ: я зараз працюю в шаленому темпі, бо у відпустку хочеться... Коротше, пишіть приватне повідомлення - зустрінемось!
але, думаю, на сайті Тім-літа теж можна знайти електроний варіант.Можна - але не на все. Наприклад, "Приреченого жити" я в Інтернет поки загалом не вішав, оскільки на те є договір з видавництвом. "До комунізму..." можна знайти лише російською мовою - український варіант переведений у платне користування. Те саме стосується деяких інших речей. Звісно, я можу відправити мейлом електронний варіант для індивідуального користування, але навіщо, якщо є паперова книга?!
колись давно я читала його оповідь про квітку, що вбила ненавистю чи призвела до смерті чоловіка та його коханку, бо квітчина господиня померла... там така історія заплутана... ось. чи то я з екрана читала, чи то просто не мій формат, але мені воно не пішло."Гроно червоних ягід, або Вбивцю ніколи не помічають". Якщо це було "давно" - може, мається на увазі журнальний варіант? ("Наука і суспільство", №12’1991) Якщо так - то це справді жах: як твір надто молодого письменника, цю повість тоді порізали "з м’ясом" до 1 авторського аркуша. Бо такі правила були за "совка"... Проте ймовірніше, що це - з "Антології українського жаху" (Київ, 2000 - грубий такий, червоний том). Або справді з екрану. Ну, "на вкус и цвет..." - не Ваш формат! :)
пропоную почати обговорення, бо книжка - гарна.
Гм-м-м-м... Загалом-то, це саме MERCENARY колись мав намір обговорити мою творчість на цьому форумі - хоча він мав на увазі іншу книгу, "Апокаліпсис по-київськи". Колегу я розумію чудово: роман "До комунізму залишалось років п’ятнадцять-двадцять" - це, так би мовити, програмний твір всього мого життя. І більшості читачів він б’є в душу, немов фугасний снаряд у фанерні двері. Так задумано. З іншого боку, я завжди намагаюсь бути різноманітним, писати "не повторюючись" - тож і справді є певна група читачів, яким насамперед захочеться ознайомитися з "Приреченим жити".
Тому все вірно. І я вдячний і MERCENARY, і Вам, IRYSKA, за те, що "під мене" виділили цілу окрему тему!
тут же на форумі ще десь є рецензія на цей твір, може Тім-літ, як буде любязним, підкине і сюди... бо не можу знайти.Гм-м-м-м!.. От не знав, що десь тут, на цьому форумі є ще й рецензії! Відгуки були - це так...
Коротше, щоб не виглядати флудером, спробую скласти підбірку відгуків, які були на форумі, + посилання на рецензії, що є в Інтернеті. :)
Допис від Mercenary
Тимур Литовченко, "Приречений жити".
Днями дочитав. Враження в цілому позитивні, але "Апокаліпсис по-київськи" справив сильніше враження. Наріжним каменем у творах Тимура Литовченка (які я читав) завжди є складна моральна проблема, яку читач вирішує разом з героями. І необов"язково так, як герой. Є глибокі думки, індивідуальна життєва філософія.
Стиль Литовченка специфічний, певний час треба звикати (принаймні, так було зі мною).
Автора не цікавлять технічні деталі машин і механізмів майбутнього, предмет його дослідження - внутрішній світ героя.
Отакі мої враження.
А хто ще читав цю книгу? Що скажете?
Допис від Silverfish
Пане Литовченко! Дякую Вам за Ваші романи. Прочитав нарешті. Вони моралізують. Спасибі!Слово "моралізують", як на мене - це натяк на Моралізатора. А отже - на "Приреченого жити". Чес’слово, більше КОНЦЕНТРОВАНИХ відгуків на цей роман (які можна було б віднести до розряду рецензій) я тут не пригадаю! Хіба ще пошукати в гілці "Українська Фантастика"?..
тут же на форумі ще десь є рецензія на цей твір, може Тім-літ, як буде любязним, підкине і сюди... бо не можу знайти.
Те-е-екс, ось підбірка того, що є в Інтернеті:
__________________________________________________ _____________________
1. Валерій Верховський. Битва з дарками. "Новая интересная газета. Блок Z. Просто фантастика", №2, февраль 2006. с.14.
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/Rec-of-VDV-Pryre4eny.htm
2. Ніна Тулумбас. "Книжковий клуб плюс", №3(48), березень, 2006, с.36.
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/Rec-KKPlus-1.htm
3. Валерій Верховський. Між могильником і саркофагом. "Книжник-Review” №3-4 (125-126) 2006, с. 12-13
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/KR-2006-03-04-Pryrecheny.htm
__________________________________________________ _____________________
4. Олександр Левченко - на порталі Ігоря Желема:
http://www.zhelem.com/cgi-bin/review/forum.cgi?action=display&num=112
+ відповідь автора рецензентові - там же:
http://www.zhelem.com/cgi-bin/review/forum.cgi?action=display&num=113
5. Олексій Кацай. Остання спокуса Моралізатора.
http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=1209
6. Олександр Левченко - спеціально для "Літературної України".
http://www.levch.ho.com.ua/fant/articles/rec_lytovchenko-05.html
7. Анатолій Удодик.
http://litforum.org/polka32.htm
__________________________________________________ _____________________
Можливо, десь щось іще виходило, але я про те не знаю. :( Треба знов помоніторити Інтернет-простори...
Невже я такий бридкий, злий та огидний?! :( Звертайтесь, будь ласка! Адже я маю звичу брати свій авторський гонорар з видавництв натурою
Гм... :)
P.S. Йой, так! Є ж іще російський Інтернет!.. Ось Цитата з сайту "ТОРА - программа развития и методика исправления Мироздания", створеного київськими кабалістами зі школи Міхаеля Лайтмана:
http://dekod.narod.ru/timur/anot.htm
Тимур Литовченко. Обреченный жить: Роман (на укр. яз.)//Серия "Фантастика". — Львов: Издательский дом "Панорама". 2005. — 256 с.
По форме это — казалось бы, обыкновенная научная фантастика, где присутствуют такие стандартные элементы "космической оперы", как противостояние добрых землян и злодеев-иноплатенян, сражение в гиперпространстве, колонизация человечеством Дальнего Космоса… Антураж этот мигом отходит на второй план, когда главный герой романа Дэмин Валявски оказывается перед выбором: либо умереть "морально незапятнанным", но обречь человечество на поражение в грандиозной войне — либо заплатить за победу страшной ценой. Но все же главный "сюрприз" романа киевского фантаста Тимура Литовченко — блестящая демонстрация умения человечества творить себе кумиров буквально из чего угодно, включая Бога…
ого... ото швидкість...
підбірка - супер
а щодо рецензії, що я читала, то Ви ж і кидали на неї посилання... колись у якійсь темі...
а взагалі, я ще не всі книги, подаровані, прочитала. так що подальші обговорення будуть.
а приречений жити - поки що мій намбер ван серед Ваших творів. жаль, що нема електронного варіанту, щоб інші могли почитати з екрана, як не дістануть паперовий.
з.і.
не злий, не гидкий... і не огидний... це я точно знаю... :nono:
Рецензія Верховського на "Приреченого жити" в "Книжнику-Ревю":
http://tim-lit.narod.ru/kritika-ukr.html
о, знайшла... ось посилання на ту рецензію, що я читала...;)
не злий, не гидкий... і не огидний... це я точно знаю...
Ось один із записів у госльовусі мого "народного" сайту
http://tim-lit.narod.ru
23.12.2003 16:28
Джміль
Ви, Тімуре, зрозуміло, гарна людина та вельми розумна, нема слів. І сайт у вас непоганий. Але було б непогано, якби ви зняли все ж таки свою світлину з головної сторінки: надто вже там пика мерзенна. Знайдіть, дуже прошу кращу фоту! Це не особисте, це чисто естетичне почуття. Даруйте, якщо образив.А Ви кажете: не гидкий... не огидний...
:p :p :p
вищезгадане висловлювання - субєктивне враження людини, зацикленої на зовнішності через власне відчуття неповноцінності у інших сферах власного ж самоствердження... вам хіба варто до такої думки прислухатися????
крім того, внутрішній світ куди більше важить... особливо переплавлений у мистецьку форму - КНИГИ
ось про них і будемо говорити:)
шанобливо запрошую на обговорення у тему про цю книгу в химерній... а то нас звідси попросять...І це правильно! Тому як і просила IRYSKA вчора, цитую допис MERCENARY та її відповідь у цій темі - нехай не вважають мене самозакоханим флудером...
MERCENARY:
Моралізатор мене не вразив : такий собі штучний кібернетичний дяченківський Пандем...
Поблема вибору: Демін може відвернути велику біду скоєнням меншої, вбивши кілька тисяч людей, врятувати людство. Але серед тих жертв - його родина. І слабка людина, здавалося, зламана тортурами - зважується!
IRYSKA:
ну людина то якраз - не слабка.
пандем - не читала. буду мати на увазі.
Особисто я "Пандем" теж не читав, проте, звісно, ідея злісного-лиходійного електронного мозоку як така зовсім ненова. Міг би навести інші прототипи, починаючи від доволі ще механістичних "Мятежа машин" та "Бунта машин" Брюсова. У своїй рецензії Олексій SPACER Кацай навидить також свій приклад... Так що я розумію позитивну реакцію одних, байдужість чи негативізм інших.
P.S. Між іншим, при написанні роману я спирався виключно на себе, красивого. Точніше, безпосередньо на своє ж оповідання "Фантом" ще 1994 року написання:
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/Fantom-ukr-1.htm
:D
Моралізатор там - ще на другому плані, але ж тоді я писав так, щоби вкластись в 1 авторський аркуш або близький до того обсяг, аби в журналі мене не "порізали".
звісно ж, ідея отої злої машини, що править світом, (дещо кіберпанкове забарвлення) присутня ідейно в багатьох творах. але справа в тому, як ця ідея обігрується в тому чи іншому творі. і особисто мені дуже сподобались як автор підійшов до розкриття цієї ідеї: релігійне підгрунття влади моралізатора і властивість людей збиватися в табуни овець, що теж обігрувалося в романі. і роль отого всевидячого і всемвладного ока була гарно вплетена у канву романа. так що моралізатор виписано на відмінно!!!!
To Iryska: я сумніваюсь шо твій малий захотів би сканувати більш ніх 250 сторінок, але книжка дійсно класна, цікава! особливо мені сподобалась ідея з моралізатором, люди довіряли підказкам якоїсь машини.....
2 Ітаніум
я б свого малого гарно попросила, і він би погодився. до речі, книжка лишилася вдома... її можна в мого ж малого взяти і почитати. воно того варте!!!!!
але справа в тому, як ця ідея обігрується в тому чи іншому творі.Це справді так. І я таки підло ( :D ) скористався з того, що підвести ХРИСТИЯНСЬКУ "базу даних" під отакого "електронного володаря" мало хто з письменників наважиться. Бо це - замах на "святу святих". Хоча насправді при людській здатності творити собі найрізноманітніших кумирів будь з чого це не видається таким вже неймовірним - попри зауваження декого з моїх рецензентів.
люди довіряли підказкам якоїсь машини...Між іншим, свіжі враження. Буквально 20 хвилин тому прийшов з інтерв’ю, яке писав у президента асоціації "ІТ-Україна". То він розповів, що не так давно віншували якихось розробників системи дистанційної діагностики з котроїсь країни "третього світу". Мовляв, в тій країні на 1 лікаря припадає 19’000 пацієнтів, тож вони розробили дистанційну систему, де лікар обслуговує одразу 19 (!) кабінетів одночасно, в кожному (!) з яких комп’ютери всебічно сканують пацієнтів. Лікарю лишається прийняти дані сканування, на основі отриманих даних поставити діагноз і призначити лікування - і все дистанційно!!! То цей добродій, великий фахівець в інформаційно-комунікаційних технологіях обурювався: "Як так - лікувати людину, навіть не побачивши її на одну-єдину мить?!"
От вам і повна довіра до машини... І ми до цього йдемо семимильними кроками - з розвитком цивілізації! А цивілізація насправді - штука коварна. Бо цивілізована людина розслабляється, а тіло, розум і відчуття її починають мимоволі "лінуватись". Тому американські солдати й не можуть нічого зробити з "диким" Іраком, хоча вони всі такі технічно оснащені й дуже-дуже розумні... А подивитись американські бойовики про автоматичні беспілотні роботи-літаки - то повний аут проти них воювати!..
Mercenary
12.07.2006, 10:42
Особисто я "Пандем" теж не читав
:eek:
Ну, так, так... Отака от я редіска!.. :8
P.S. До речі, книги Тимура Литовченка теж далеко не всі читали, проте якось це неподобство ( :p ), цей суттєвий прокол в індивідуальній освіті ( :p ) я терплю... Хоча дехто з освітян казав, що мої твори варті включення до шкільної програми - тільки от "окремі епізоди" не дозволяють... :8
Хоча дехто з освітян казав, що мої твори варті включення до шкільної програми - тільки от "окремі епізоди" не дозволяють... :8
які це епізоди не дозволяють? цікаво-цікаво... ;)
які це епізоди не дозволяють? цікаво-цікаво...
Шановна IRYSKA! Ви ж прочитали поки що тільки одну книгу з подарованих мною, тому я можу перерахувати ті епізоди, проте Ви не зрозумієте, про що мова... Що стосується "Приреченого жити" - аби Вам було зрозуміло, вони б запротестували проти телефонної розмови Деміна з повією. 100%. Але теоретично: роман надто свіжий (нагадую, безпосередньо роман я писав з 8 березня по 31 травня 2005 року).
Зауваження стосувались інших творів. Наприклад, повість "Дульцінея" (збірка "Останній із струльдбругів"). Ось допис від SEMELENA в гілці "Українська література":
З другої збірки "Останній з струльдбургів" швиденько пройшла пару цілком читабельних для мене речей, потім зацікавилася повістю, за яку автор отримав міжнародну премію ("Дульцінея") - і просто "відпала". Під враженням перебуваю й досі, про що з глибоким почуттям вдячності поспішаю повідомити автора, а також форумчан.Тут категорично заперечуються два епізоди:
1) коли найнята "нянька" жорстко командує бабці стати рачки на ліжку, зняти панталони, "половінкі роздвинуть" - щоб перевірити, чи не обіс***лась бабця, хоча я сам був свідком такого поводження, це правда життя;
2) коли маленька дівчинка хизується перед дорослими тим, що знає, що й куди дорослі дяді пхають вночі дорослим тьотям, бо хлопчики зі старшої дитсадкової групи вже давно показували дівчаткам свої пісюльки - викинути, викинути, викинути!!!
Або взяти роман "До комунізму...", про який MERCENARY такої високої думки. Якось би обійти "незручний" момент, що Соню згвалтували перед розстрілом... І загалом, якось би одягнути її душу не наприкінці роману, а від початку... А повія Мишка?! В Радянському Союзі повій не було!.. А Вєрка Шейкіна?! А гра "у пляшечку" на горищі?.. Це ж дезавуює красиву казочку про СРСР!.. А педагоги - вони хто? Літні - то це точно починали працювати за "совка"!
а що, в школі до сих пір роблять вигляд, що сексу в нас нема і не було? і всіх приніс бідний бузьок???
самі ж ви і написали, що то правда життя... то чого забороняти... від заборони, правда, всі ж кинуться читати і вишуковувати оті елементи, через які заборонили.
а що стосується розмови деміна з повією та кольорів веселки, то тут не було нічого такого, щоб могло вразити сучасних школярів. втім, якщо такі є - самі пишіть. думаю вони ю самі до веселки стільки всього додали. не кажу, що всі ввипускнинки ото все пробували, бо більшість підлітків набагато цнотливіші насправді, ніж видають з себе... але не думаю, що вони б відкрили для себе щось дуже нове. і в книзі ж не прямий заклик до сексуальних подвигів, як у всяких газетках та телебаченні, що оточують підлітків і дітей тісним колом... а серйозна соціально-філософьска проблема... ну майже як на гілці за і проти проституції... я там колись бегбеде цитувала, тепер можу вас :)
а що, в школі до сих пір роблять вигляд, що сексу в нас нема і не було? і всіх приніс бідний бузьок???
самі ж ви і написали, що то правда життя... то чого забороняти... від заборони, правда, всі ж кинуться читати і вишуковувати оті елементи, через які заборонили.Приблизно те саме і приблизно тими же словами цю думку оформила і директорка видавництва "Кий" Зінаїда Каменецька - до речі, вона якраз була би "за" включення "Дульцінеї" та "До комунізму..." до шкільної програми. Але вона ж розуміє і всі складнощі реалізації цього прагнення! (Оскільки через близьку родичку стикається зі світом педагогіки дуже щільно.) Справді, складається таке враження, нібито сексу в головах творців наших педагогічних програм нема, як "не було" сексу і в СРСР. І що для них є "правда життя"?! Те, що відбувається з кожною людиною насправді - або те, що хтось хоче бачити, чути і т.д.?! Тому я просто намагаюсь писати так, щоби ота "правда життя" в моїх творах була. А що там думають педагоги, які навіть не можуть згадати власне дитинство... Мене то мало "колише".
а що стосується розмови деміна з повією та кольорів веселки, то тут не було нічого такого, щоб могло вразити сучасних школярів. втім, якщо такі є - самі пишіть. думаю вони ю самі до веселки стільки всього додали.Та знаю, знаю, що школярі все знають! Я не з тих ідіотиків, хто "тримає за ідіотиків" власних дітей. Але ж "протиприродньо говорити про це з морально незагартованими підлітками"... І байдуже, що будь-який підліток може відкрити будь-який порносайт (збрехавши, що йому вже є 18 років!) і все побачити на фотках, відео й навіть віртуально погратися в "дорослі" ігри.
ну майже як на гілці за і проти проституції... я там колись бегбеде цитувала, тепер можу васМожете цитувати, можете не цитувати. Як хочете. Просто я сумніваюсь, що достатньо велика кількість форумчан читала "Приреченого жити" або інші мої книжки, а тому лише теоретично знає, що є письменник такий - Тимур Литовченко, але що воно таке, оте Литовченко?.. :p
Отже, навряд чи таке джерело цитування виглядатиме авторитетно... :(
так авторитету додала б цитата... тільки зараз книжка не в мене - пішла по рукам... сію вічне і добре, розповсюджуючи гарні книжки. так що тра спочатку книги дочекатися.
а ще зі шкільного курсу української літератури я для себе так мало винесла... набагато менше, ніж могла б... тому було б добре, як би хоч задумалися над проблемою списку творів для прочитання... може і навіть зробили б щось...
тільки зараз книжка не в мене - пішла по рукам... сію вічне і добре, розповсюджуючи гарні книжки.І це вірно!!! Якщо книга ходить по рукам - це супер!.. :D
а ще зі шкільного курсу української літератури я для себе так мало винесла...Здається, в іншій гілці я висловлювався, що наші шкільні вчителі літератри роблять все від них залежне, аби привити учням нелюбов до свого предмету?! Принаймні мені траплялось багато таких вчителів. Бо зазвичай схема така:
- розчленувати твір на образи;
- розчленувати образи за певними ознаками;
- розкласти все по поличках.
Типу, Моралізатор - типовий представник підступних роботів-експлуататорів, Демін Валявскі - типова "жертва прогресу".
тому було б добре, як би хоч задумалися над проблемою списку творів для прочитання...Добре. Але нереально. Насправді хай кожен читає те, до чого "дотягнеться" (в плані наявності в магазині чи Інтернеті). Або що сподобається. А про список подбають укладачі шкільних програм... десь років через 100, коли мої твори нарешті увійдуть в майбутню хрестоматію української літератури. :p :8
ой, а давайте щось так розкладемо по поличкам, щоб стьоб з підтекстом вийшов... от про приреченого жити вже є перша спроба!!!!
ой, а давайте щось так розкладемо по поличкам, щоб стьоб з підтекстом вийшов... от про приреченого жити вже є перша спроба!!!!Давайте, давайте! Тільки вже, мабуть, завтра - бо на сьогодні в мене ще до дідька лисого (до середини ночі, себто) роботи.
(PROPHET, вибач! :( )
Та й загалом, щось тема "Тимур Литовченко і його книги" кривувато йде - бо виходить майже суцільне спілкування IRYSKA з автором... із "вкрапленнями" окремих форумчан: TANTRO, ITANIUM, MERCENARY, RADUS - по одному повідомленню, і край.
Якось воно неправильно... :( Якийсь бенефіс "всього із себе" Литовченка... Негарно. :(
авжеж, як модератор цієї гілки теж обуруюся відсутністю чи пасивністю інших форумчан!!! а ну давайте ворушіться і пишіть... тут же не тільки Приречений жити обговорюється... є багато речей, що можна в інтернеті почитати і відгукнутися!!!!!
:yahoo: :yahoo: :yahoo:
а ну давайте ворушіться і пишіть... тут же не тільки Приречений жити обговорюється... є багато речей, що можна в інтернеті почитати і відгукнутися!!!!!Ні-ні-ні, народ сам розбереться, що читати, а що - ні. В нас свобода, демократія і ринок.
Отже, "Останнього із струльдбругів" я дарував форумчанам у листопаді 2005 року - SEMELENA відгукнулась аж навесні. "Приреченого жити" та "Апокаліпсис по-київськи" дарував у квітні під час "Єврокону-2006" - MERCENARY та SILVERFISH відгукнулись десь у травні. Та ще й перед церемонією "Коронації" проємних слів наговорили. Ви зреагували на "Приреченого жити" з рекордною швидкістю.
Отже:
1) різні книжки одного автора по-різному впливають на різних читачів;
2) читачі пишуть на форум з різною швидкістю;
3) "моду" у цій темі задаватимете все одно Ви, IRYSKA.
Вихід один: тільки коли прочитаєте "Апокаліпсис по-київськи" - тільки тоді з’явиться свіжий привід для обговорення. Не раніше! А до тих пір тему вважатимуть замкненою на один-єдиний роман.
Так спрацьовує психологія людини: є "законодавець моди" - по ньому орієнтуємось! А ламати цей стереотип не кожен захоче...
Читав більшіть з обговорюваного у цій темі, хіба, що крім сруль-, гм..., струль.. , вибачте, дуже важка назва - струльдбругів. :)
Найбільш масштабною, сильною і цікаваю мені видається саме "До комунізму лишилось 15-20 років". Це мабуть, найменш фантастична і найбільш релігійно-містична річ Тимура. Роман має жорсткі історичні привязки до реальних подій. Загалом, щоб найбільш повно оцінити творчість шанованого автора раджу прочитати саме цю книгу. Взагалі, Тимур Литовченко видається мені найбільш релігійним письменником із сучасних авторів. У своїх серйозних (бо є і не серйозні - пародійні) творах герой (а разом і автор) завжди шукає Бога. У деяких діалогах чи роздумах відчувається, як десь поблизу витає дух Ф.М.Достоєвського. Хоч автор не напрягає так конкретно, як означений рос.класик, та думати змушує.
Особисто мене лише трохи дратував суржик, яким спілкуються герої, та зрештою, він соціально і культурно виправданий. Це - сувора правда жізні.
І ще помітив маленький історизм - українка-поетеса (хоч автор не називає прізвища, та очевидно, що це О.Теліга) заявляє, що вона чистокровна українка. Це трошки не відповідає дійсності.
я мабуть не доросла до епохального твору до комунізму залишалося ...
тому скромно мовчатиму, поки триватиме обговорення...
Я зовсім нікого не хотів настрашити. :8
ну чому ж настрашити.... навпаки, заінтригувати!!!! допис цікавий. так що справа в мені. бралася я за цей роман... але поки що виходить, що не дозріла ще... тим більше цікаво читати думки інших.. так що прошу, ЩЕ!!!!
тим більше, якщо прочитано більшість з книг автора. :aga: є ж що сказати!
Для релаксації можна почитати "Двоє у чужому домі". Дотепна пародійка на голівудівські горори. Зовсім не напрягає. :)
Найбільш масштабною, сильною і цікаваю мені видається саме "До комунізму лишилось 15-20 років". Це мабуть, найменш фантастична і найбільш релігійно-містична річ ТимураНу-у-у... В мене є й зовсім реалістичні твори:
- Квартирне питання
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/House-Quest-ukr.htm
- "П’ята графа"
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/5-grafa-ukr.htm
- Що з’єднав Бог
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/Zjednannya-ukr.htm
Не враховуючи віршованих пародій... :)
Просто я не вважаю, що письменник мусить замикатися в якомусь раз і назавжди обраному колі тем і жанрів. Тому намагаюсь писати різноманітно.
Взагалі, Тимур Литовченко видається мені найбільш релігійним письменником із сучасних авторів. :eek: Навіть релігійнішим за покійного Кароля Войтилу?! Іван-Павло ІІ же теж, здається, якісь книжки видав...
У своїх серйозних (бо є і не серйозні - пародійні) творах герой (а разом і автор) завжди шукає Бога.З "несерйозного" на цю тему - "Антропоцентризм", присутний мало не в кожній мережевій бібліотеці пострадянської фантастики.
У деяких діалогах чи роздумах відчувається, як десь поблизу витає дух Ф.М.Достоєвського.Сподіваюсь, Достоєвський - це не Дух Всевишнього?! Бо то було б... дивнувато... :D
І ще помітив маленький історизм - українка-поетеса (хоч автор не називає прізвища, та очевидно, що це О.Теліга) заявляє, що вона чистокровна українка. Це трошки не відповідає дійсності.Так, це натяк на Олену Телігу. Але саме НАТЯК - бо в худлжньому творі допустимі відхилення від історичної правди. Тому прямо я її й не називаю. До речі, й тодішнього київського мера Давидова я назвав Доводовим і змінив ім’я - тому що достеменно невідомо, чи справді він застрелився, чи таки від інфаркту помер.
Для релаксації можна почитати "Двоє у чужому домі". Дотепна пародійка на голівудівські горори.Ой, як же мене тішить гострота ока Кам.Ю! Саме так - пародія. Бо коли Кокотюха писав на мене рецензію в "Столичных новостях", то зморозив таке: "Либонь, РОБІЮЧИ перед поставленним завданням, автор скромно назвав свій твір пародією". Хоча ні біса я не робів - просто мені набридла одноманітність американських сюжетів з неодмінним гепі-ендом.
А звідки така назва "струльдбруги"?
А звідки така назва "струльдбруги"?
:eek: Як це?! :eek:
"Третя подорож Гулівера"!..
ага, між іншим найцікавіша як на мене подорож Гулівера саме до них... в дитинстві я не читала, аж в інституті читала повністю. і тоді оцінила.
але я сама не співіднесла це до назви твору Тім-літа. тільки зараз згадала :8 після його ж підказки :8
Як писала на початку IRYSKA:
тут же на форумі ще десь є рецензія на цей твір, може Тім-літ, як буде любязним, підкине і сюди... бо не можу знайти.
Продовжую цю традицію. Оскільки згадали "До комунізму...", ось враження MERCENARY від книги "Апокаліпсис по-київськи":
Тимур Литовченко. "Апокаліпсис по-київськи". Мені видалася ця книга цікавою. Хотілося би, щоб хтось прочитав, і обговорити.
Рецензії, доступмі в Мережі:
1. Ігор Андрущенко. Локальний апокаліпсис по-київськи (Тимур Литовченко).
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/rec-andrus-ukr.htm
2. Радій Радтний. Ностальгія за часом, у якому не був.
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/Rec-Do-komunizmu-Radutny.htm
До цієї ж книги входить і роман "Повість про чотири квітки". Ось рецензія Тетяни Буженко з Мережі:
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/rec-bujenko-ukr.htm
Ну, і "Останній із струльдбругів"...
1. Наталка Артеменко. Фантастичний мікс.
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/D-Ch-2006-01-Kyj-1.htm
2. Ніна Тулумбас. Анонс в КК+
http://tim-lit.narod.ru/Krit-Ukr/Rec-KKPlus-2.htm
P.S. Йой - забув: свого часу дав розгорнутий выдгук ще KOKACHER!
Наостанок прочитав також подаровані ( дякую !) твори пана Тимура "Приречений жити" та "Повість про чотири квітки". Ще більше сподобалися , аніж попередні.
ТОбто , що ми маємо за ситуацію. На мій , як то кажуть, хлопський розум, ситуація наступна : ми маємо в Україні справжню, потужну, нешароварну, невульгарну, непримітивну, неплагіатну фантастичну літературу, якій бракує хіба що суперпалітурки з золотими літерами на форзаці, але котра абсолютно невідома широкому колу читачів. Причому, на відміну від багатьох творів ерефійських авторів ( ерефійську російськомовну фантастику можна , гадаю, досить адекватно порівняти з іроргами - висмоктують з людини гроші та душу і нічого навзамін не дають), твори наших письменників дійсно сіють в голові читача добре і вічне.
Цитата:
Допис від Tim-Lit
3. Щодо "ледь не плювався" - ти не одинокий! Наприклад, колицей роман розглядали на Міжнародному конкурсі у Воронежі (1995 рік), то один тамтешній ФАНТАСТ, що входив до складу журі, дав цьому роману НАЙНИЖЧИЙ бал - на відміну від решти членів журі. Знаю це, бо Вадим Кисляк (організатор конкурсу) надсилав усім учасникам результати голосування. Тож я був готовий навіть до того, що любителі фантастики АБСОЛЮТНО не сприймуть "Повість про чотири квітки".
Що стосується саме цього твору пана Тимура, то мушу його трохи похвалити - навигадував, сво*** ( в хорошому розумінні цього слова ) , таких ребусів, що я аж ледве голову не зламав, коли вчитувався в оці різні метафоричні образи - Ніж Долі , Смерть з мітлою і т.п. А оця от одна еротична система чого варта ( Скляночка, підстаканник, соломинка ) ! Ето ж , блін, вапше ( в хорошому розумінні) !!!! Ето ж новий молодіжний ( і не тільки) сленг впєрьод повним ходом ! Прочитав на одному диханні, аж засинав у ліжку з цією книжкою, вдалося перебити потяг лише "Кодом да Вінчі".
Єдине що хотілось би відзначити не дуже вдалого - це дещо штучнуватий такий фінал на фоні ( на тлі) захоплюючих подій зав"язки та кульмінації. Як, в принципі, і у самого Булгакова в "ММ".
І що цікаво - жодним словом пан Тимур не згадав у цьому творі про євреїв. Здогадуюся, чого це йому коштувало Чи це все-таки "руді" ??
В принципі, єврейська тематика непогано вплетена і в "Комунізмі" ( цілком природньо, враховуючи сумні та трагічні реалії), і в "Приреченому". ТОбто аж ніякої штучності та притягування за вуха не відчувається. Навіть , я б сказав, "Приречений" багато би втратив без отого раввина, котрий летів рятувати одноплемінника. Коли у нього луснула голова від пострілу дарка , мені його навіть стало жаль, навіщо ж ви так, пане Тимуре ? Не боїтеся, що вас за це зарахують до прибічників професора з МАУПу ?
Гарні твори, гарні, нічого не скажеш. Може, десь уже є й ілюстрації до них ? Із задоволенням би подивився.
А оця от одна еротична система чого варта ( Скляночка, підстаканник, соломинка ) ! Ето ж , блін, вапше ( в хорошому розумінні) !!!!
а ну докладніше от про це!!!! :p
а ну докладніше от про це!!!!Докладніше - треба взяти і прочитати "Повість про чотири квітки" (книга "Апокаліпсис по-київськи"). :p
а може б ваше докладне пояснення зацікавило б всіх, і вони б тоді взялися за книгу???? дістали б її і читали б... :)
ну розкажіть!!!!!!
а може б ваше докладне пляснення зацікавило б всіх, і вони б тоді взялися за книгу???? дістали б її і читали б...Ага, канєшна, канєшна!.. Якщо IRYSKA досі не прочитала про Іриску - на увагу інших годі й розраховувати.
А якщо чесно - не знаю. Справа в тім, що "Повість про чотири квітки" я писав заради експерименту, як би це сказати... на чистому потоці свідомості. Є абстрактне Місто, є чотири не те що подружки, а знайомі, є їхні хлопці - все, вперед! Нічого не планувати, не вигадувати - все витягати із власної підсвідомості.
<Перепрошую - відволікли, розширюю відгук.>
Так, зі "скляночками", "підстаканниками", "соломинками". Зараз в моді епатаж, років 10-15 тому - й поготів. Але я ніколи не вважав, що читача треба епатувати матюками. І це, вважаю, виправдано. Наприклад, колись в журналі "Київ" опинилась моя "Дульцінея" і роман мого товариша по цеху, який напхав у свій твір грубих слів і матюків. Так от, в редакції сказали, що моя "Дульцінея" (без матюків, а лише з відбірним суржиком) справила на редколегію на порядок сильніший вплив, ніж відкриті матюки в тексті мого товариша!
Що було мені робити в даному разі? Матюкатись у тексті, як Подерев’янський? Не можу! Писати про "червоноголового воїна" та "нефритові ворота"? Або про "палець" та "бандурку"? Надто фольклорно - а річ же абстрактна!
Тому я й виробив свою систему замін:
- прутень - соломинка;
- піхва - скляночка;
- дупа - підстаканник.
Звідси самі вигулькнули форми опису статевих актів:
- встромити соломинку в скляночку;
- посмоктати соломинку.
І таке інше - наприклад, скляночка з тріщинкою (дівчина, що втратила цноту).
Хоча я тут нічого не вигадував - це само якось склалося. Зі спинного мозоку, мабуть...
Як бачите, KOKACHER цю систему оцінив. Як інші - не знаю.
ну іриска... вона деколи така поганюща бува....
як казав дядечко Фройд, там в підсвідомості деколи таке мона знайти, що ого-го!!!!!
а іриска виправиться, колись. і почитає. :)
ну іриска... вона деколи така поганюща бува....
як казав дядечко Фройд, там в підсвідомості деколи таке мона знайти, що ого-го!!!!!Ну-у-у... Моя Іриска (з роману) - теж іще та "квіточка"! Спочатку намагалась будь-що втекти від цілого світу, як раптом за якихось пару годин закохалась у хлопця настільки, що майже згвалтувала його!
Але вони удвох таки перемогли!.. :D
ПРИРЕЧЕНИЙ ЖИТИ:
взагалі початок книжки був не зовсім цікавий , його просто треба було перетерпіти, десь з сторінки 50 почалось шось цікавеньке, але воно пізніше занадто швидко згасло!
на мою думку в творі замало екшену! довгі нудні діалоги. не знаю як вам, але мені було не дуже цікаво Їх читати!
Ідея того що люди далеко в майбутньому далі будуть проживати на Землі, на мою думку, хибна. Людство вже і так занадто забруднили довкілля, а в найближчому майбутньому життя на планеті стане просто неможливе!
про кут під яким можна вийти з гіперпростору, але попасти туди де нема жодної матерії я так і нічого не зрозумів.
А от на рахунок гіперпростору багато фантастів помиляються пишучи шо це якийсь тунель по якому летіти швидше ніж в простому космічному просторі! а пересуватись в гіперпросторі можна довго, залежно від відстані!
Теоретично Гіперпростір - це дірка, міжпросторова( якщо її так назвати можна) в якій нема ні простору ні часу!
теоретично ти розтавляєш точки входу і виходу, входиш в дірку, і виходиш з неї в тому місці де ти виставив точку!!!! теоретично людина навіть і не має помітити що вона перебувала в гіперпросторі!!!!
от такі то вареники!!!!
на мою думку в творі замало екшену! довгі нудні діалоги. не знаю як вам, але мені було не дуже цікаво Їх читати!
1) Насамперед МЕНІ писати чистий екшн було б нецікаво. Читати іншим нецікавий твір - тим менш цікаво... :( Та й видавець не взявся б його публікувати. До того ж, Валерій Верховський у своїй рецензії теж покритикував мене як типового представника київської школи фантастики за типову звичку "писати космооперу, яка є не зовсім космооперою". Гадаю, він мав на увазі те саме.
Що ж, усім не догодиш! :( Бо тоді решта читачів були б розчаровані: "От - черговий тобі бездумний екшн!.."
Ідея того що люди далеко в майбутньому далі будуть проживати на Землі, на мою думку, хибна. Людство вже і так занадто забруднили довкілля, а в найближчому майбутньому життя на планеті стане просто неможливе!
2) 300 років - термін не надто великий. До того ж, якщо багато людей полетить із Землі, навантаження на біосферу тут зменшиться, й вона нормалізується природним шляхом.
З іншого боку, навіть якщо космічної експансії не буде... Багато людей помруть від тих катаклізмів (хай як цинічно це звучить) - отже, людське навантаження на біосферу знов-таки зменшиться! А Земля володіє здатністю до саморегулювання біосфери...
А от на рахунок гіперпростору багато фантастів помиляються пишучи шо це якийсь тунель по якому летіти швидше ніж в простому космічному просторі! а пересуватись в гіперпросторі можна довго, залежно від відстані!
Теоретично Гіперпростір - це дірка, міжпросторова( якщо її так назвати можна) в якій нема ні простору ні часу!
теоретично ти розтавляєш точки входу і виходу, входиш в дірку, і виходиш з неї в тому місці де ти виставив точку!!!! теоретично людина навіть і не має помітити що вона перебувала в гіперпросторі!!!!
3) То лише теоретичні міркування. Насправді ж гіперпростір, скоріш за все, не даватиме настільки "короткої" дистанції, як єдина точка входу-виходу. Тож гіпотеза гіперкоридору все ж має право на існування.
принаймні, це дві РІВНОПРАВНІ гіпотези за умови сучасного незнання процесу гіперпереходу як практичної речі!.. І Ваша гіпотеза така само цікава й доречна, як і моя.
P.S. До речі, щоб ніхто не подумав, що ВСІ мої книжки подобаються ВИКЛЮЧНО ВСІМ...
Ось що написав колись VDV:
Тимуре, тут просили передати, що ти - український націоналіст.
And nothing else Matters!
Таке враження у одного мого знайомого склалося після прочитання "Апокаліпсису по-Київськи"...
Але, Тимуре, той добродій , плюючись, не міг не дочитати книжку до кінця.
Вітаю!
От, бачте: плюються! :( Отже, не подобається. Навіть те, що називають найкращим моїм твором. :( А від "Приреченого жити" можна плюватися й поготів!.. :(
Між іншим - слово честі, ТАКОЇ характеристики я аж ніяк не очікував. Я чув, що романом "До комунізму залишалось років п’ятнадцять-двадцять" я вирішив розібратися з радянською владою, яка мене, мерзотника, виростила, виховала і в люди вивела - говорили таке. Але - український націоналіст... То було справді несподівано.
1)я ж не казав за чийстий екшн, просто трошки його більше!!!
2)якщо враховувати те що на землі все таки залишаються такі великі виробництва, як от наприклад, винищувачів, то навіть не зважаючи на те, що багато людей покинуть материнську планету, вона всеодно забрудниться до такої степені, що жити в окремих районах Землі буде просто неможливо!
3)Впринципі, якщо взяти до уваги слова великих вчених: Енштейна та Нютона, то можна сказати що теоретично гіперпросторового коридору не може існувати, а навіть якщо він існує, то проходження через нього займає дуже маленький проміжок часу!
Впринципі, якщо взяти до уваги слова великих вчених: Енштейна та Нютона, то можна сказати що теоретично гіперпросторового коридору не може існувати, а навіть якщо він існує, то проходження через нього займає дуже маленький проміжок часу!Якщо вірити Ньютону на 100%, то відпущені у вільне падіння пір’їнка та камінчик однакової маси мають падати поблизу поверхні Землі з однаковою швидкістю - бо на них діє однакове прискорення. Що реально спостерігається лише у вакуумованому сосуді, а не у повітрі.
Що стосується Ейнштейна, то я не знаю жодної теорії (хіба що Дарвіна!), яку би протягом ХХ століття намагалися спростувати з такою шаленістю.
Отже, красиві теорії - це добре. Але реально діючі фактори вносять корективи у найвитонченіші, найдосконаліші теоретизування. Гадаю, 6-7 "суб’єктивних" годин у гіперпросторовому коридорі - це задто мало для перельоту на інший кінець Галактики. Але для бойової сутички цього вистачить з головою!..
:D
Паперового, тобто друкованого, Литовченка ще не маю. Але розібралась з віртуальним. Взагалі я завжди копіюю на свій комп, а потім читаю, а тут так захопило, що почала читати відразу на сайті. А на другий день мій інтернет вмер і настав тиждень тортур :( :( .
Скажу чесно, до літфоруму я ніколи не чула про письменника Литовченка, а виявилось, що це мій автор. Читаю далі. Дякую за пропозиції відсканувати твір, але, поки що не треба. Спочатку вичитаю все, що є в інтернеті, а там може шановний Тіm-lit приїде на книжковий форум до Львова і я зможу отримати щось від САМОГО АВТОРА :8, або виплатять затриману зарплату і я собі щось куплю.
А взагалі цікаво співставляти образ, який створила собі на основі його відповідей на форумі і той який з´являється в процесі читання. ;)
Якщо вірити Ньютону на 100%, то відпущені у вільне падіння пір’їнка та камінчик однакової маси мають падати поблизу поверхні Землі з однаковою швидкістю - бо на них діє однакове прискорення. Що реально спостерігається лише у вакуумованому сосуді, а не у повітрі.
:D
це правда!!!! але завжди треба враховувати фактори протидї!!!! в цьому випадку опір повітря! просто колись він цього не врахував бо напевне і не знав про це!!!!!
в цьому випадку опір повітря! просто колись він цього не врахував бо напевне і не знав про це!!!!!У випадку гіперпростору можемо натрапити на купу таких само факторів. Як вестиме себе просторо-часовий контінуум, "стиснутий" обмеженою зоною точки переходу? Може, "розтягуватиме" її... до коридора?..
Коротше, відкриємо - побачимо!
Vivisektor
21.07.2006, 10:35
... а там може шановний Тіm-lit приїде на книжковий форум до Львова і я зможу отримати щось від САМОГО АВТОРА :8, або виплатять затриману зарплату і я собі щось куплю...
О, то пані львів"янка?! А ми тут у Львові КЛФ мутимо... В числі іншого є думка щось на кшалт власного бібліотечного фонду при ньому створити. Під цим соусом мною було виманено з Тимура дві книжки ("Приречений..." і збірка зі Струдбульгами, Дульцінеями, чотирма квітками) ще й з автографами на адресу КЛФ-у. :)
Себто, бібліотечний фондик міг би вже запрацювати - можу видати Вам "на почитати". :) От, наприклад, під час найближчого засідання, що десь на наступному тижні планується. Як Вам? ;)
Vivisektor
21.07.2006, 10:41
А щодо гіперпростору - якась беззмістовна у вас розмова виходить... :(
Хоча думки про протидію і "стиснутість"/"розтягнутість" на певні міркування наштовхнула. Думається мені, ота ваша дюрка (люверсний отвір, як любив нас поправляти майор на воєнці. ;) ) до гіперпростору, чи то пак, входження у неї, могло б виглядати подібним до явища колапсу. Ага? По-мойму, антересно. :)
Себто, я про те, що згідно теорії явище колапсу для гіпотетичного спостерігача на поверхні колапсуючого об"єкту триватиме вічно, тоді як для спостерігача стороннього відбудеться миттєво. Це можна було б навіть у класичній сайнсфікшн обіграти. В контексті спроби першого входу до гіперпростору, коли очікували миттєвого переміщення, а вляпалися у вічність. Щоправда, хепіендом тут і не пахнутиме.
Пи.Си. І чого я такий балакучий стаю, як не висплюсь?..
не вважайте мене садюгою, але то добре, що ви не виспалися... ну-ну, вляпатися у вічність... а далі що???
Vivisektor
21.07.2006, 11:13
Не вважатиму. Я ж не через Вас не виспався. Виключно через власну дурість. :)
Далі - нічого. :) Це ж навіть не ідея, так, натяк. Паралель між явищами колапсу і входу в гіперпростір - як обгрунтування фантприпущення. Ну ще і в пику Желему, бо щось він дуже плакається, що нема зараз якісної української наукової фантастики (а хто сказав, що це погано? Хто сказав, що фантастика має бути "виробничим романом"? Ну та біс із ним...)
А далі могло б бути багато різного і по-різному. Перше, що спадає на думку - в такому розкладі група сильних духом (та, певно, і тілом) людей - випробувальники ж - потрапляє у граничну ситуацію. Очікували науково-технічного прориву, того ж таки миттєвого переміщення деінде, готові були померти в разі як щось незаладиться, а потрапили в ситуацію неочікувану - будуть свою вічність доживати у тому космічному кораблі, чи що воно там. Ну, тут вже простір для психології. І мутити можна все, що завгодно. Хто і як покаже себе в такій ситуації. Хто героєм, хто мерзотою. Хто боротиметься до останнього, хто здасться. Плюс, з огляду на гендерну рівність, серед випробувальників мали б бути і жінки - от вам підгрунтя для чого завгодно - любов-маркофф, любовні трикутники... Сюди і питання віри можна приплести і якісь там расові питання. Та що завгодно! Так що - що "що далі"? ;)
Vivisektor
21.07.2006, 12:38
Гхм... В мене пам"ять погана, тре буде освіжити прочитане... Але, пам"ятаю, одна претензія до Тимурового "Приреченого" точно була.
Десь на початку роману - де Демін з дружиною поглядами і думками обмінюються. Півгодинний (перебільшую, звісно) сеанс телепатії. Хочеться встати на весь зріст і, налякавши сусідів по кабінету, у повний голос заволати - "Нє вєрю!!!". :)
Ну правда, якось той момент таким... недостовірним мені видався, неправдоподібним, аж по очам різанув. Але з пам"яттю своєю дурною перед тим як щось обговорювати обов"язково мушу навкоси передивитись. Бо й мене з лайнецем змішаєте, і сам ще автора ненароком ображу, десь помилившись. ;)
Себто, я про те, що згідно теорії явище колапсу для гіпотетичного спостерігача на поверхні колапсуючого об"єкту триватиме вічно, тоді як для спостерігача стороннього відбудеться миттєво. Це можна було б навіть у класичній сайнсфікшн обіграти. В контексті спроби першого входу до гіперпростору, коли очікували миттєвого переміщення, а вляпалися у вічність. Щоправда, хепіендом тут і не пахнутиме.Я про це колись думав, до речі... Тепер бачу, думав не я один... :)
Бо й мене з лайнецем змішаєте, і сам ще автора ненароком ображу, десь помилившись.Та ну, не ображусь... :) Критикуй! :(
Про мить та вічність.
Ги-ги, хлопці, все вже вкрадено до вас. :) Андерсон, "Літанія".
Ги-ги, хлопці, все вже вкрадено до вас.А ми такі талановиті, що розвернемо сюжет по-своєму!.. :D :D :D
Ну ще і в пику Желему, бо щось він дуже плакається, що нема зараз якісної української наукової фантастикиА шо, подарувати Желемові "Приреченого жити"?.. Буду восени у Львові - тра’б зайнятись!.. :D
Mercenary
25.07.2006, 10:39
Скажу чесно, до літфоруму я ніколи не чула про письменника Литовченка, а виявилось, що це мій автор.
А хіба ті, про кого багато чутно, обов"язково стовідсотково найкращі?
Литовченко - філософ і мислитель, чим і цінний. Спонукає подумати про вічне (Тим-Літе, не дуже зазнавайтеся :p ).
Бо візьмеш бува розпіарену книжку: ну, перо жваве; ну пригоди, трах там по закордонах... І що після неї? Ані думок, ані емоцій... :bu: Ну так, допомогти дозвілля коротати тільки й придатна...
А щодо закидів, які тут були на адресу Литовченка, то найслушніший, як на мене, той, що Литовченко дійсно інколи затягує діалоги і розвиток сюжету. Читач втрачає темп, а, як каже один мій приятель: "Втрата темпу - втрата свята!" Ця фраза слушна не тільки під час дружніх посиденьок за чаркою, хіба ні?
А який там гіперпростір - хто його знає... Не це головне.
Така моя точка зору.
Mercenary
25.07.2006, 10:52
:yahoo: Гхм... В мене пам"ять погана, тре буде освіжити прочитане... Але, пам"ятаю, одна претензія до Тимурового "Приреченого" точно була.
Десь на початку роману - де Демін з дружиною поглядами і думками обмінюються. Півгодинний (перебільшую, звісно) сеанс телепатії. Хочеться встати на весь зріст і, налякавши сусідів по кабінету, у повний голос заволати - "Нє вєрю!!!". :)
Ваше законне право. Мається на увазі, не вірити. Діти прописані класно, їх уявляєш одразу, а от дружина... якась надто ідеальна (і при тому несексуальна), а важливо, щоб читач трішечки пізнав у ній - свою, тоді він глибше оцінить, чого вартувало рішення "натиснути на гашетку".
А так : дітей Деміна шкода, а дружини - ні. :)
Vivisektor
25.07.2006, 11:10
а от дружина... якась надто ідеальна (і при тому несесуальна), а важливо, щоб читач трішечки пізнав у ній - свою
Свої не у всіх є - пізнавати. :)
...а от дружина... якась надто ідеальна (і при тому несексуальна), а важливо, щоб читач трішечки пізнав у ній - свою...З відгуків на мою творчість часто випливає, що якщо в мене "докладно" прописана якась жінка, то вона або дурепа дурепою - або суперкурва. В даному випадку такі крайнощі мене не влаштовували, термін на написання роману був жорсткий (нагадую, я вклався менше ніж за 3 місяці). Тому я вирішив не ризикувати і трішки "змазати" Паолу. Нехай вже краще буде "блідуватою", ніж щось інше... :(
треба точно вже, просто негайно читати про суперкурв... люблю цей образ в літературі. :p
а що там з Помститися імператору? коли виходить?
а що там з Помститися імператору? коли виходить?Глухо, як у танку!.. :(
Зараз в мене жахливий цейтнот, сьогодні доверстуємо журнал, завтра на 8:30 - до друкарні, до початку відпустки (по п’ятницю) треба наскирдувати до біса матеріалів.
Я ж і на "Літфорум" зазираю 1-2 рази на день, не більше. Тим паче нема часу телефонувати на "КС" і розпитувати, чи прилаштували вже кудись роман?.. :(
Але до осені вже не вийде - це стопудово. :( До того ж, головна лінія роману - конфлікт українського козацтва з російськими загарбниками напередодні й після Полтавської битви. Але враховуючи останні політичні події в Україні та, мабуть, постійно зростаючі симпатії до Росії, я загалом не знаю, яке українське видавництво ризикне друкувати "Помститися імператору"?! Темочка: ще як були ми козаками... на тлі розвороту до сучасного ЄЕПу... й енергозалежності від "північного сусіди"... Там же в мене - імператриця Єлизавета, яка зі здивуванням дізнається, що Британія - це, бачте, острів (між іншим, історичний випадок!). Плюс Катерина ІІ - 100% курва.
Тож не знаю, не знаю... Я як письменник не боюся нічого. Але на місці видавців я би переб... Коротше, відмовився би від гріха подалі.
А у мене ніяк руки до Ваших книжок не доходять... Але не подумайте, що вони зникли безвісти у моїй книжковій шафі - прочитаю обов'язково. У мене просто останнім часом звичка така - книжки на полиці витримувати (як вишукане вино :) ). Куплю, поставлю, а за кілька місяців прочитаю на одному подиху. Отакоє от ;)
Досі ще на роботі: роздруковую журнал, щоби шеф зранку подивився... Нумо, думаю, зазирну на "Літфорум"!.. А тут PROPHET відписалась:
А у мене ніяк руки до Ваших книжок не доходять... Але не подумайте, що вони зникли безвісти у моїй книжковій шафі - прочитаю обов'язково.
Шановна PROPHET! Знаючи Вашу загальновідому нелюбов до фантастики, я навіть не тішуся надією, що Ви колись-то прочитаєте мої книжки! А якщо прочитаєте - готовий визнати це явище справжнім дивом у масштабах "Літфоруму". :p
от, бліна-бліна...
на жаль, не люблю фантастику зовсім. ех... :(
а так хтілось ознайомитись з Вашою творчістю, монсеньоре... (чи як там це слово пишеться ;)
я зараз сиджу на гага укр. постмодерні :D
а взагалі - стійкий шанувальник реалізму.
Mercenary
26.07.2006, 14:44
Свої не у всіх є - пізнавати. :)
І це Ваше право - козакувати! Тим більше, що за "бєздєтность" тепер не видирають, як за часів СРСР! :)
Літай, орле, поки на окільцювали!
2 Тім-Літ. Господь з нею, з Паолою. Яка вже написана. Тим більше, що вона побічний персонаж. Це ж дружнє :friends: побажання... на майбутнє.
Знаючи Вашу загальновідому нелюбов до фантастики
То не так нелюбов, як небажання витрачати час на неї, а не на щось інше. Але Ваші книги, гадаю, варті винятку (хоча б як твори товариша по форуму). :)
Mercenary
26.07.2006, 18:01
Але Ваші книги, гадаю, варті винятку (хоча б як твори товариша по форуму). :)
Треба якомога більше фантастів залучити на форум, аби Профет почала читати фантастику. ;)
Для MEOW:
Лишається дочекатись "коронованого" роману "Помститися імператору" - бо він історичний, а не фантастичний!.. :D
"Дульцінея" не фантастика, скоріше місцями фантасмогорійна (там, де мертва бабуля страшить сусідів) і читається суперово. І оповідання такі життєві "П'ята графа", "Квартирне питання" і т д. А фантастичне "Інопланетянин на вокзалі" взагалі супер. І мораль вюди є :) , в хорошому розумінні. :)
А "Повість про чотири квітки" мені не дуже... :confused: Може пізніше.
Vivisektor
31.07.2006, 12:01
І це Ваше право - козакувати! Тим більше, що за "бєздєтность" тепер не видирають, як за часів СРСР! :)
Літай, орле, поки на окільцювали!
Та я як раз не козакую. Вже вісім років як "окільцьований" :)
То просто в контексті бовкнув. :)
Ще хотілося бовкнути, що якісь аж надто непрадоподібно-ідеальні стосинки між чоловіком і дружиною в "Приречених". Хотів, а потім передумав. по-перше, раптом у Тимура, наприклад, справді так і вийде моє заперечення верхом ідіотизму, бо очевидне ж не заперечиш. По-друге, раптом сюди моя загляне - потім пояснюй, тіпа, що, я її менше люблю, аніж Демін Паолу?!.. Небезпечна штука критика. :)
Тимур Литовченко «Приречений жити»
Короткий відгук прискіпливого читача
Гм... З чого б то почати?
Книжка залишила більше позитивних вражень, і це вже добре. Цікаво. У дечому несподівано. Шкода, що, не читаючи фантастики, не можу оцінити оригінальність роману з-поміж інших творів цього (?)жанру.
Оскільки маю замало часу, а враження хочеться передати «по гарячих слідах», обмежуся позитивними і негативними, на мій скромний суб’єктивний погляд, моментами.
Що сподобалось:
- стильова однорідність, виваженість кожного слова, досить чиста українська.
- спроба поділу тексту на дві (?)сюжетні лінії (глави та інтерлюдії), які в той же час тісно пов’язані;
- наявність інтриги. Зокрема, для мене найбільшою інтригою від моменту знищення «Ґолд Глорії» і до закінчення твору було питання, чи виживе родина Деміна;
- обізнаність автора в релігійних питаннях, дуже доречні цитати з Біблії;
- релігійні питання як такі, що неодноразово змушували трохи задуматись, ідея об’єднання людства і його гармонійного існування на ґрунті спільної віри;
- поєднання християнства з електронним мозком та неоднозначні наслідки цього;
- те, що деякі філософські питання залишились/стали для читача відкритими
Що не сподобалось:
- трохи надмірна «вилизаність» тексту; герої розмовляють надто літературною мовою;
- чіткий поділ на негативних і позитивних персонажів – розумію, що це закон жанру, але;
- утопічність змальованого майбутнього людства;
- головний герой виявився людиною, «яка народжується раз на кілька століть і має виконати важливу місію» (неточна цитата) – дуже вже відгонить Голівудом;
- на деяких проміжках текст ставав трохи нудним, оскільки подальший розвиток подій був передбачуваним;
- назви глав, за якими можна здогадатися про подальший розвиток подій;
- розмова з повією про види сексу, яка менеі видалась недоречною і «штучною».
Поки все. Може, ще щось згадаю, а наразі поспішаю на потяг :)
Пане Тимуре, дякую за книжку.
а я прочитала чотири квітки...
скляночки і підстаканники - ось що за термінологія...
а сама книжка - враження такі дикуваті... як читала, усе згадувала Саймака... не тому, що подібні твори.. панк стиль Литовченка чимось справляв на мене подібне враження, що збивало з ніг, як я читала Роковая кукла...
одним словом, повний сюрреалістичний авангардно-ар'єргардний панк-експеримент про кохання з нео-символами в бузкових, зелених, чорних і рудих тонах, з безбарвним прологом і кольоровим епілогом.
вона-смерть Литовченка склала би гарну пару йому-смерті Пратчетта. ото два чоботи пара :)
зараз читаю до комунізму.... подобається більше за чотири квітки. і навіть більше за приреченого, чого, чесно скажу, не сподівалася. смакую. враження - відразу після прочитання.
Повернувся з відпустки і був приємно вражений тим, що PROPHET таки прочитала "Приреченого жити"! В якості нагороди треба буде подарувати їй "Апокаліпсис по-київськи" - адже коли бачились на "Євроконі-2006", в мене просто закінчились ці книжечки. отже, коли перетнемось - з мене книжка...
Чекаю також на реакцію IRYSKA на "До комунізму..." - теж цікаво...
Під час відпустки (а відпочивав я з лаптопом в обіймах!) чесно прочитав "Пандема" Дяченків (рекомендував це MERCENARY) і зробив порівняльний аналіз з "Приреченим жити". Сьогодні - суцільні клопоти. Але завтра повішу на свій сайт, можна буде почитати.
і сюди посиланняко на порівняльний аналіз пандем - приречений жити. або і весь текстик, як не важко буде :)
а щодо До комунізму - в списку ваших книжок - цей твір - на вершині.
і сюди посиланняко на порівняльний аналіз пандем - приречений жити. або і весь текстик, як не важко будеВесь текстик важко - він займає близько 1 а.а. (близько 40000 знаків) - я підійшов до справи грунтовно. Але посиланнячно - обов’язково буде! Для того і вішаю на сайт...
а щодо До комунізму - в списку ваших книжок - цей твір - на вершині.Це і я сам знаю, і всі більш-менш обізнані у моїй творчості. Але якщо не важко, з часом спробуйте сформулювати свої враження більш розгорнуто... Мені Ваша думка буде цікавою!
добре, спробую. просто якщо брати субєктивні враження, то зачепило мене саме до комунізму залишалось...
колись давно, як я тільки зявилася на літфорумі ми з вами говорили про цей твір в темі про страшилки. те, що ви описували, не збіглося з враженнями від прочитання твору. і це мене теж зачепило.
а докладніше напишу потім.
Mercenary
15.08.2006, 21:25
... я досмаковую останні сторінки до комунізму залишалося...
Розтягніть задоволення. :aga:
Чи не можна попрохати адміністрацію Форуму перенести цю тему на гілку Української Фантастики? Як на мене, вона там більш доречна.
Тепер прохання до Тимура. Як ти дивишся на те, щоб на УФО нашого інтернетівського "Літературного Журналу" опублікувати підбірку, яка включала:
а) уривок з "Приреченого";
б) мою "Останню спокусу";
в) твоїх "Двох "Няньок"?
а чому більш доречна????
хіба Литовченко не пише фантастику?
я коли цю тему започаткувала, вважала, що тут їй і місце.
втім, відкрита для аргументованих пропозицій.
Cтоп, стоп, стоп!!! Я нікого не бажав образити! І якщо я кажу про доцільність перенесення цієї теми, то лише з наступних міркувань: на цій гілці обговорюється творчість іноземних фантастів, а для наших, які були, які є і які вічно будуть :victory: започаткована свого часу Українська Фантастика. Певною мірою, таким є моє бачення цього процесу :8
та я ж не ображалася...
просто, де написано, що в химерній тільки іноземні обговорюються.
особисто я боюся на сайти учасники сунутися, особливо в УФ. бо там всі всіх знають, часом такі речі пишуть, що ніц не розумію - свої власні інтриги, натяки, перемовини.
а на химерній йшло обговорення творів. і серед них творів Тім-літа. навіщо ж це переносити????
Тепер прохання до Тимура. Як ти дивишся на те, щоб на УФО нашого інтернетівського "Літературного Журналу" опублікувати підбірку, яка включала:
а) уривок з "Приреченого";
б) мою "Останню спокусу";
в) твоїх "Двох "Няньок"?Дивлюсь на це позитивно.
я коли цю тему започаткувала, вважала, що тут їй і місце.В даному разі я згоден з Ірискою. Річ у тім, що негоже сидіти виключно у своїй гілці й "варитися у власному соку". Треба бодай іноді "вистрибувати" і поза межі "Української Фантастики" - тоді більше шансів, що нас помітять.
Отже, зайвий раз дякую Ірисці за її ініціативу!
:thank_you
на цій гілці обговорюється творчість іноземних фантастівНе факт: Штерн, Винничук... Олексію, подивись уважніше!..
;)
Vivisektor
18.08.2006, 18:28
Я знаю навіщо! Як перенести - Вам, Iryska доведеться "на сайти учасники сунутися, особливо в УФ". Будете і Ви з часом всіх знати і писати таааакі речі - і інтриги, і натяки, і перемовини. ;) :) ;) :)
а ви мене там не вкусите???? тоді я сунуся... і не тра буде нічого переносити
а то я дуже скромна і тихенька... сиджу собі і фантастику перечитую... зайвий раз ескапізмом займаюся
Олексію, подивись уважніше!..
Та дивився я, Тимуре, дивився і завжди мене чомусь це трохи засмучувало :confused:
Річ не в ксенофобії. Річ хоч в невеличкому структурванні приниципово не структурованого :p
Ось, наприклад, як Iryska взнає, що мене цікавить її думка щодо співвідності Коельо та Бердника, якщо зайвий раз на зазирне на УФ?
А якщо серйозно, то знову виникає проблема спеціалізованого сайту, про якого точилось багато розмов, а віз і нині там. Через це, як на мене, погано розвивається на "регіональній" :D мові "химерна" "Цитадель". (Чому, до речі, ніхто з нас не намагається їй допомогти?). Через це ледь животіє майданчик УФО "Літературного Журналу". Через це, по великому рахунку майже не має міцної української інтернет-фантастики. Я не правий?
Вибачаюсь за відхід від теми :eek:
а ви мене там не вкусите????Та я перший не дам "вкусити" таку гарну дівчинину!!! :D :p
І прихильницю моєї творчості, яка все не дочитає "До комунізму..." - а можливо, просто не збере докупи розхристані після прочитання почуття?!
:D :p
Вибачаюсь за відхід від темиТа навпаки - цікаві думки...
розхристані. і ніяк не зберусь.
а щодо структури сайту - того ж літфоруму.
є химерна. в ній є теми. і я, наївна, думала, як читаю українських фантастів, то тут їх і можна обговорити.
а співставлення коельо та бердника - справді цікава. от тільки я б тут, в химерній, нову тему робила б - типу хто з ким асоціюється... чи подібні моменти... ну щось таке.
на цитаделі мені не сподобалося. спробую заглянути і змінити ставлення.
на УФ - багато невідомого і, я б сказала, особистого, яке мені не зовсім зрозуміле.
спробую втикатися частіше.
а тему про твори Литовченка - не віддам. вважайте це модераторською нахабністю. але - зась.
а тепер, після офф-топу і певного тематичного флуду, пропоную повернутися до обговорення речей, зазначених в темі. Тимур Литовченко та його книги, хто забув.
попередні дописи не стиратиму. вважайте це модераторською лояльністю. можна нову тему про структурузованість започаткувати. підтримуватиму.
якшщо якомусь з животіючих сайтsd потрібна допомога, яку я можу надати, зветайnеся. приватом чи електронкою.
зможу - допоможу.
Vivisektor
18.08.2006, 18:59
Е-е-е... Про допомогу - це що? Ви так обережніше з пропозиціями, а то ще зажадає хтось матеріальної. ;)
я ж писала яку я можу надати,
пане Вівісекторе, а скажіть-но щось про твори шановного Тім-літа, аби теми дотримуватися.
Vivisektor
18.08.2006, 19:07
Хє. :) Нє-а. :) Я додому побіг, бувайте.
Ну гаразд, гаразд, по темі - АААААА, хочу комунізьму прочитати!!! А нема хап-хап. :(
Єдина претензія до "Приреченого жити" - мова. Не жива, хоча й не мертва. Особливо зрозуміла різницю після прочитання Шевчука. А сюжет сподобався надзвичайно. Навіть не завадило те, що оповідання, з якого все почалося, я прочитала раніше. Тобто, кінець ніби знаєш, але з задоволенням читаєш далі. Окремо дякую, що хоча б одна дитина залишилась жити. Життя продовжується і набуває змісту.
хочу комунізьму прочитати!!! А нема хап-хап. Чому нема? В інтернеті є. Я собі вже вигрузила, тільки не пам"ятаю звідки. Залишилось прочитати. Якщо треба, дай знати, перешлю. Хоча книжку, звичайно, краще читати.
Vivisektor
29.08.2006, 15:56
От і я про що. :) Нічо, знайду, вигружу, прочитаю. :)
Єдина претензія до "Приреченого жити" - мова. Не жива, хоча й не мертва.За "живу", "київську" мову ніхто інший, як любий наш RADUS (він же - Радій Радутний) привселюдно відп***див (PROPHET, вибач) мене на шпальтах "Літературної України" в рецензії на роман "До комунізму залишалось років п’ятнадцять-двадцять". Щоправда, читав він з сайту, а не "з паперу", бо на час написання рецензії я мав лише "сигналку" книги в 1 примірнику... Але "продовження" я не хотів. Підозрюю, що до мови "Приреченого жити" Радій макож матиме претензії... але він їх поки не висловив, здається. Або я підзабув... Бо наприкінці робочого дня в голові - каша... :(
Навіть не завадило те, що оповідання, з якого все почалося, я прочитала раніше. Тобто, кінець ніби знаєш, але з задоволенням читаєш далі.
Добре, що "з задоволенням"! Отже, я досягнув-таки поставленої мети...
І звісно, роман - то не просто "розширений" варіант оповідання. Адже в романі порівняно з оповіданням і нові герої введені (як-то Малгоржата Валявскі, ребе Шварцман, Акіро Катаморі), і старі "розписані" (в оповіданні Паола майже зовсім відсутня, Моралізатор поданий надто схематично - там для цього не було місця). А головна лінія (особиста трагедія Деміна) плавно переростає в конфлікт Деміна з Моралізатором - а це в оповіданні знов-таки подано лише схематично, на рівні ідеї, а не емоційних "розбірок" у хатній капличці.
Та й пара-трійка "сюрпризів" до тексту роману закладена...
Окремо дякую, що хоча б одна дитина залишилась жити. Життя продовжується і набуває змісту.От і я так подумав. :) Тому "порятунок" Мукі - це і є один з тих "сюрпризів".
Чому нема? В інтернеті є. Я собі вже вигрузила, тільки не пам"ятаю звідки.Всім даю таку адресу:
http://members.tripod.com/babyn_yar/books.htm
Читайте!..
:D
АААААА, хочу комунізьму прочитати!!! А нема хап-хап. :(
Здається, я дарував тобі книжку... Либонь, хтось забрав почитати?! Якщо так - приїду на Форум видавців у вересні та й виправлю ситуацію. Або ще один - ДОДАТКОВИЙ примірник подарую... :8
Здається, я дарував тобі книжку...
Цікаво :eek:. Серед тих книжок, що пан Vivisektor люб"язно дав мені почитати, "Комунізму" не було. Невже загубив :(
Vivisektor
30.08.2006, 10:14
Комунізьму не дарували. Дарували Струдбульгів (якщо правильно згадав, бо й слівце ж...) і Приреченого.
Але то пусте, все одно ж прочитаю. Як аврали закінчаться. :)
Дарували Струдбульгів (якщо правильно згадав, бо й слівце ж...)За "слівце" СТРУЛЬДБРУГ всі претензії - до Джонатана Свіфта! :p
Серед тих книжок, що пан Vivisektor люб"язно дав мені почитати, "Комунізму" не було.Ага... Умгу... Відчуваю, що по приїзді на львівський Форум видавців з мене - подвійний комплект книжок - для Вівісектора і Тантро! :D
Vivisektor
30.08.2006, 15:30
Я пам"ятаю, до кого претензії. Але вимовити того слова все одно не можу. ;) Навіть письмово. :)
Автограф-сесія Тимура Литовченка і Радія Радутного
http://tim-lit.narod.ru/CLF-ChSL/Lv-Avtograf-2006.htm
(коротка фотосесія)
:)
Автограф-сесія Тимура Литовченка і Радія Радутного
http://tim-lit.narod.ru/CLF-ChSL/Lv-Avtograf-2006.htm
(коротка фотосесія) Фото за підписом "А на цій машині подібна реклама може з’явитися наступного року!"
Глибоко обурений, Тимуре, Вашою неуважністю!
Саме на цій машині реклама на час Вашого приходу вже їздила 7(сім) місяців! :nono: І якщо добре придивитися до фото "горбатого" вона там проглядається! Тим більше, що саме цей автомобіль з цією ж рекламою навесні пройшов 2000(дві тисячі) кілометрів Польщею. Поляки, читаючи саме цю рекламу, були у захваті (від Радія, звичайно. :victory: Вони думали, що це саме його зображено на обкладинці ;) ), а TVP2 мало за честь крутити цей перший український фольксавтомобіль (разом з рекламою) у своїх новинах майже тиждень.
Мораль: Читайте твори Тимура Литовченка!
Глибоко обурений, Тимуре, Вашою неуважністю!
Саме на цій машині реклама на час Вашого приходу вже їздила 7(сім) місяців! :nono: І якщо добре придивитися до фото "горбатого" вона там проглядається! Тим більше, що саме цей автомобіль з цією ж рекламою навесні пройшов 2000(дві тисячі) кілометрів Польщею. Поляки, читаючи саме цю рекламу, були у захваті (від Радія, звичайно. :victory: Вони думали, що це саме його зображено на обкладинці ;) ), а TVP2 мало за честь крутити цей перший український фольксавтомобіль (разом з рекламою) у своїх новинах майже тиждень.
Мораль: Читайте твори Тимура Литовченка!
Ооооооооооооооо!!!!!!!!!!!!!!!!
Отакої!!!
Просто я близько до автомобільчика не підходив, тож і не розгледів...
Sorry...
:8
Sorry...
Ото ж бо!
Вибачаю! :friends:
повідомляю, що електронні книги Тимура Литовченка можна знайти на http://www.chtyvo.org.ua/ukr/lytovchenko.htm
і читати на вибір один твір з 9. або два. або...
або скільки забажаєте.
сподіваюся, іхнє прочитання надихне на подальше обговорення.
а то тема заглохла.
непорядок :nono:
сподіваюся, іхнє прочитання надихне на подальше обговорення.
а то тема заглохла.
непорядок :nono:
Дякую, що слідкуєте за темою, Вами започаткованою! Сподіваюся, тема пожвавиться, коли:
- VIVISEKTOR прочитає нарешті "До комунізму...";
- "Коронація слова" домовиться, а видавництво видрукує "коронований" роман "Помститися імператору".
Втім, у темі "Просто цікаво" гілки "Українська література" днями написано що:
Рабат:
Якщо з новітньої - то Тимур Литовченко "Помститися імператорові".
Tim-Lit :
Допис від Рабат
Якщо з новітньої - то Тимур Литовченко "Помститися імператорові".
Красно дякую за рекламу! Але "Помститися імператору" з’явиться у книгарнях не раніше наступного року: книгу ще потрібно видати, зараз "Коронація слова" веде переговори з видавцем, наскільки я знаю...
І далі - по темі... Так що, IRYSKA, "відгомони" трапляються і в інших місцях цього форуму!
відгомони бачу.
стежу. навіть бдю.
але намагаюся підтримувати обговорення в започаткованих темах та створювати нові теми.
от загляне новенький, а тут навіть посилання є - захоче - клікне. може навіть прочитає.
а то як тут буде про автомобільчик якийсь, чийсь, комусь, десь... то нові форумчани втечуть кудись, де не все так персоніфіковано-утаємничено.
А ще є відгомін про творчісить Тімліта у темі "Увага конкурс" де шановний Міхал навіть запропонував увіковічнити автора у гаслі Літфоруму
Litforum прорубав вікно у світ,
Де творить фантастичне наш Tim-Lit
:p
створимо нову тему під кодовою назвою відгомони?
А ще є відгомін про творчісить Тімліта у темі "Увага конкурс" де шановний Міхал навіть запропонував увіковічнити автора у гаслі Літфоруму
:p
Нічого собі!..
:eek:
:victory:
На особисте прохання шановної Іриски, дублюю сьогоднішнє своє повідомлення до теми "Ігри" Ярослави Литвин" з гілки "Українська література":
зате скільки ідей для творів...
Пхе! З ідеями для творів ніколи пусто не буває... Не ризикнув би сказати, аби не вважали, що я самопіарюся у присвяченій іншій письменниці темі... зазіхаю на "корону її слова"... Але маю і свою "корону", отриману водночас із нею... До того ж, саме цей роман найперша "Коронація слова" прокотила у 2000 році...
Коротше, у мене теж є роман в тому ключі. Тільки грається там з людьми (конкретніше - з чотирма поколіннями однієї сім’ї)... м’яко кажучи, не людина. Називається цей романчик "Аукціон душ", він досі не виданий, хоча його рукопис і спалений мною під Кабміном на акції ім.братів Капранових акуратно з іншими рукописами, які перетворилися-таки на книжки. Публікувало ж його тільки інтернет-видання "Роман-газета". А ось посиланнячко на те, що висить на моєму сайті:
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/AD-ukr-1.htm
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/AD-ukr-2.htm
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/AD-ukr-3.htm
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/AD-ukr-4.htm
http://tim-lit.narod.ru/Text-Ukr/AD-ukr-5.htm
Така моя "теорія ігор", якщо казати чесно...
P.S. Відгуків у цій темі, ясна річ, не очікую. Просто зазирніть, якщо цікаво...
P.P.S. Ясна річ, у цій темі, започаткованій шановною Ірискою для розгляду моєї творчості, відгуки давати можна... Чекатиму... :8
спершу прочитаю.
я ще заборгувала відгук про вашу книгу.
виправлюся.
:)
спершу прочитаю.
я ще заборгувала відгук про вашу книгу.
виправлюся.
:)
Не переймайтеся!
Я не настільки самозакоханий, або ображатися на подібні речі.
ні, я насправді хотіла написати, але якось то натхнення не було, то робота у вир затягнула. а книжка по рукам пішла, тра тепер додому приїхати, забрати і прочитати ще раз. і тоді написати. :)
11 лютого 2007 року, 13:00
Відбудеться засідання Українського клубу
Автограф-сесія
відомого письменника-фантаста
Тимура Литовченка
Адреса: вул. Ярославів вал, 9
Тел.: 80672202523
Тема "Рецензія: позитивна і негативна".
Пост №82 від вельмишановної Mishel_1968.
http://www.litforum.net.ua/showpost.php?p=24070&postcount=82
Щодо творів Тім Літа. Не буду казати, що прочитала все, але з того що спромоглась, більш всього сподобалась "п"ята графа". За відьму, на мій погляд недороблено, за квітку, що вбивала, теж. Хоча задумка дуже хороша, нема висновку. Але... я тільки читач, я не критик, і тим більш не літератор.
P.S. То нічого, що "не критик" - я вдячний за будь-яку думку.
:thank_you
Mercenary
10.02.2007, 01:08
11 лютого 2007 року, 13:00
Відбудеться засідання Українського клубу
Автограф-сесія
відомого письменника-фантаста
Тимура Литовченка
Адреса: вул. Ярославів вал, 9
Тел.: 80672202523
Не зможу:(
Прогулка-экскурсия с Александром Анисимовым по местам Куреневской трагедии
When Sun Mar 11
http://www.interesniy.kiev.ua/new/tour/calendar
га?
і шо то було?
Тім-літе, ви збагнули?
поясніть мені, будь-ласочка.
а я пішла читати...
га?
і шо то було?
Тім-літе, ви збагнули?
поясніть мені, будь-ласочка.
а я пішла читати...
Сьогодні о 23-й вечора я виїжджаю до Дніпропетровська, тож читати буду з понеділка - як приїду з відрядження. Зараз - цейтнот!
Але так можу припустити, що хтось із вдячних поціновувачів моєї творчості взяв і вписав пару оповідань у тему, присвячену їй - моїй творчості. Ну-у-у, як у ХІХ столітті кавалери вписували вірші в альбоми прекрасним панянкам, відвідуючи їхні салони... Щось таке. Якщо проглянути гостьовуху мого "народного" сайту, то там на 5-й сторінці є сила-силенна віршів від:
19.01.2004 04:45
МАРИНА СИТНИК
baunti_m@ukrpost.net
http://www.narod.ru/guestbook/?owner=7084921
Уявіть тільки картинку: вночі на Водохреще 2004 року дівчинина сидить і вписує у гостьовуху письменника-фантаста вірш за віршем!.. От яка чудова читачка... :)
Успіхів у Дніпропетровську.
:)
Успіхів у Дніпропетровську.
:)
Та я вже приїхав - от сьогодні здав черговий журнал до друкарні...
Що ж до "успіхів"... У Дніпропетровську захворів директор підприємства, у якого я мав брати інтерв'ю - тож поїздка була марною. Єдина розрада - завітав до місцевого Літературного музею. Про це напишу у блозі...
;)
PoGoodmoonsun
05.03.2007, 03:35
Егей!!! КУКУ!!! Всім Привіт!!!!!!!!!!!!! А де це моя творчість??? :)
Що зтерли??? Настільки погано написав...???
Егей!!! КУКУ!!! Всім Привіт!!!!!!!!!!!!! А де це моя творчість??? :)
Що зтерли??? Настільки погано написав...???
Ви це про що?! :confused: Особисто я нічого не затирав і не видаляв.
Егей!!! КУКУ!!! Всім Привіт!!!!!!!!!!!!! А де це моя творчість??? :)
Що зтерли??? Настільки погано написав...???
пошукайте у розділі майстерня креативу.
:D :D :D
http://sumno.com/content/view/2158/28/
«Приречений жити» Тимура Литовченка: моралізаторська «фантастика фантастики»
Наталя Полянчук
24.May.2007
В гілці "Українська Фантастика" з'явився такий допис:
Я читала "Приречений жити" і вважаю що це дуже хороша фантастика. Герой книги пройшовши через тортури, зраду, нерозуміння, втримався на грані і не почав ненавидіти, це вища форма свідомості. Вибачте якщо я щось не зрозуміла. Я бачу це так....
На це скажу: немає і не може бути "вірного" і "невірного" розуміння будь-якого твору будь-яким читачем. Кожен розуміє те і так, що і як сприймає. Згідно зі своїм баченням. Отже, шановна, не переймайтеся, що ви чогось там буцімто не зрозуміли...
А от що цікаво - то це Ваше зауваження щодо "вищої форми свідомості". Особисто мені (як авторові) таке на думку не спадало! Треба подумати, дякую!..
Mercenary
12.06.2007, 16:41
Про "Приреченого жити"
http://www.mediaport.info/gazeta/pages.php?gazeta_id=263&material_id=27&page=9
Про "Приреченого жити"
http://www.mediaport.info/gazeta/pages.php?gazeta_id=263&material_id=27&page=9
Ні - це про "До комунізму..."!
:yahoo: :thank_you :friends:
P.S. Цікаво, а цей "Медіа-Порт" у паперовому варіанті виходить?..
Mercenary
14.06.2007, 10:51
Ні - це про "До комунізму..."!
:yahoo: :thank_you :friends:
P.S. Цікаво, а цей "Медіа-Порт" у паперовому варіанті виходить?..
Звісно, про "Апокаліпсис..." Звиняйте, завтикав. :)))
Не хочу флудити, тож не переписую цитатами, а просто кажу: в темі "Якими нас прагнете"
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?goto=newpost&t=1389
я навів свіжий приклад, як дописувач на форумі "Літфоруму" Романа Кухарука безпідставно обізвав мене й інших українських фантастів (яких не читав!) ГАВНОМ. Шановний Найк_Велес порадив до цього дослухатися - хоча він, здається, моїх книжок теж не читав... Весело! :D
Nike_Велес
15.06.2007, 16:19
ні, я частково читав романи шановного Тім-Літа, уривками, але всього осилити не дозволив собі - бо вважаю, що він здатен написати щось краще, але чогось це не робить ;)... Тім-Літе, буде щось новеньке - кидайте мені на "мило", а я Вам свій роман... чи такий бартер не підходить? бо так можна краще визначитись з оцінкою....
до того ж гадаю, що той Остапенко має гострого язика, однак не виклав аргументів - тому він поц... і його НЕ підтримую, то просто був жарт, який натякав на відносність всього у світі стосовно дечого :)
ЗІ. "На це скажу: немає і не може бути "вірного" і "невірного" розуміння будь-якого твору будь-яким читачем. Кожен розуміє те і так, що і як сприймає. Згідно зі своїм баченням. Отже, шановна, не переймайтеся, що ви чогось там буцімто не зрозуміли..." це Ваші, Тім-Літе, слова, я уважно читаю... і ще - може не варто було "заздалегідь" дякувати читачам за їхні думки щодо Ваших творів на форумі Кухарука? ;)
Пояснюю, чому можуть бути негативні думки про Тимурові книжки. Хто буде читати, пам'ятайте, що це лише моє imho, й не більше.
1. Суржик. Багато людей рефлекторно сприймають його вкрай негативно, й переносять (так само несвідомо) ставлення до суржику на всю книжку.
2. Етнічніть. ТЛ дуже докладно описує місцевість, тамтешніх людей і т.п., а скажімо, мешканцю якогось Нижчепупинська це може бути нецікаво. Або навіть й киянину, але з Троєщини. Або навіть й з Дорогожичів, але не так зацікавленому історією. Для них усіх воно чуже й непотрібне, а отже, й книжка може видатись нецікавою.
3. Трагікомедія, фарс. Це, мабуть, риса, властива усім єврейським письменникам, тому ж Шолом Алейхему. Водночас і смішно, й геть не смішно. Не всі це сприймають.
4. Водевільність, заплутаність. "Квітки", наприклад - увесь цей карнавал може дратувати. Важко слідкувати, хто з ким, як у бразильскому серіалі. Я розумію, що у даному випадку це метод, а не самоціль, але я попередньо інших текстів ТЛ почитав, а хто починає знайомство з "Квіток" - ризикує.
5. Натуралізм (2Найк: ні, не натуризм :) ). Я таке сам люблю, а багато людей впадають у шок від слова "ліфчик". :) А "Дульсінею" вони вгазалі кинуть на другій сторінці, бо їм гидко.
Це все не більш, аніж припущення, звісно, і, сподіваюсь, Тимуре, я ніде тебе не образив.
Nike_Велес
15.06.2007, 18:40
о, такий би аналіз стосовно всіх, принаймні, фантастів... було б кльово ;)
щодо того, як натуризм відрізнити від натуралізму, я в курсі... однак кожен має свою думку з цього приводу...
ні, я частково читав романи шановного Тім-Літа, уривками, але всього осилити не дозволив собі - бо вважаю, що він здатен написати щось краще, але чогось це не робить ;)... Тім-Літе, буде щось новеньке - кидайте мені на "мило", а я Вам свій роман... чи такий бартер не підходить? бо так можна краще визначитись з оцінкою....
до того ж гадаю, що той Остапенко має гострого язика, однак не виклав аргументів - тому він поц... і його НЕ підтримую, то просто був жарт, який натякав на відносність всього у світі стосовно дечого :)
ЗІ. "На це скажу: немає і не може бути "вірного" і "невірного" розуміння будь-якого твору будь-яким читачем. Кожен розуміє те і так, що і як сприймає. Згідно зі своїм баченням. Отже, шановна, не переймайтеся, що ви чогось там буцімто не зрозуміли..." це Ваші, Тім-Літе, слова, я уважно читаю... і ще - може не варто було "заздалегідь" дякувати читачам за їхні думки щодо Ваших творів на форумі Кухарука? ;)
1. Ні - краще б я Вам книжки поштою надіслав! А Ви - мені! Такий варіант влаштовує?..
2. Ну, то якби ж там думки щодо творів були!!! А то я прочитав повідомлення наступним чином: більшість сучасних українських фантастів я не читав, але вважаю, що вони - лайно!..
:bu:
Голослівна заява - нічого більше! І це мене влаштовувати не може. Бо з її тексту я не бачу, що той Остапенко читав щось моє...
Це все не більш, аніж припущення, звісно, і, сподіваюсь, Тимуре, я ніде тебе не образив.
В жодному разі!
Бо ти написав аргументовано!
Приймається!
:D :D :D
За гроші, шановний Найку, виключно за гроші. :) Або ж примудріться чимось зачепити серце. Чимось таким як "Комунізм" або "Дульцінея".
о, такий би аналіз стосовно всіх, принаймні, фантастів... було б кльово ;)
Між іншим, я сказав, що відповім усім без виключення авторам журналу "УФО" листами?! Минулі вихідні витратив на те, щоб написати 15 листів (кожному з встановлених авторів - бо одного ідентифікувати вдалося тільки згодом, і не мені, а дніпропетровцям...) - і надіслав кожному персонально. З аналізом надісланих творів у кожному листі. МАЛАХАЙ і SVENTITSLEYF не дадуть збрехати! Між іншим, деякі люди відзначали, що вражені такою увагою, і що це набагато більше, ніж вони отримували від інших видань. Отже, сподіваюся, я дотримуюся принципу: "Роби іншим так, як хочеш, щоб робили тобі!"
:D :D :D
Між іншим, я сказав, що відповім усім без виключення авторам журналу "УФО" листами?! Минулі вихідні витратив на те, щоб написати 15 листів (кожному з встановлених авторів - бо одного ідентифікувати вдалося тільки згодом, і не мені, а дніпропетровцям...) - і надіслав кожному персонально. З аналізом надісланих творів у кожному листі. МАЛАХАЙ і SVENTITSLEYF не дадуть збрехати! Між іншим, деякі люди відзначали, що вражені такою увагою, і що це набагато більше, ніж вони отримували від інших видань. Отже, сподіваюся, я дотримуюся принципу: "Роби іншим так, як хочеш, щоб робили тобі!"
:D :D :D
Цілком підтверджую. :aga: Я отримав листа від Tim Lita. І така увага направду приємна, бо не від кожного редактора можна отримати позитивну і обєктивну відповідь з аналізом усіх надісланих творів.
отримати позитивну і обєктивну відповідь
ха
здається, Ви їх ототожнюєте :)
Тимуре, як на мене, той допичувач, який назвав лайном твори українських фантастів, мав на увазі не "нє чітал, но асуждаю"... Я його думку сприняла так: чувак дещо читав і в оно йому геть не сподобалося, але те, чого не читав, категорично до лайна не приписує - бо читав не все... ну типу так.
І взагалі, що це Ви по всяких лівих форумах ходите, рідному зраджуєте? ;)
а загалом... ой... тут якщо в дискусію влізти - це ж нескінченно буде...
Nike_Велес
16.06.2007, 11:44
1. Ні - краще б я Вам книжки поштою надіслав! А Ви - мені! Такий варіант влаштовує?..
а "мило", себто e-mail, хіба не пошта??? ;)
ха
здається, Ви їх ототожнюєте :)
Зовсім ні! :nono:
Veronika Pyatnitskaya
16.06.2007, 16:45
Шановний Tim-Lit! Так де можна вашу хоч одну книгу почитати в електронному вигляді? А то щось вас тут всі критикують і критикують... Хоча я фантастику вже давно не читала... а тепер мене зацікавило...
Шановний Tim-Lit! Так де можна вашу хоч одну книгу почитати в електронному вигляді? А то щось вас тут всі критикують і критикують... Хоча я фантастику вже давно не читала... а тепер мене зацікавило...
Перепрошую за тижневе мовчання - проте я відпочивав на морі...
Запитання... не зовсім зрозумів. Якщо хочете придбати електронні книги, то вони продаються в супетмаркеті ТНТ-43, там є мій майданчик:
http://tim-lit.tnt43.com/
Але прочитати ті електронні книги безкоштовно не вийде - треба спочатку їх придбати.
Якщо ж йдеться все ж таки про окремі художні електронні тексти - їх можна почитати:
- українською - http://tim-lit.narod.ru/textes-ukr.html
- російською - http://tim-lit.narod.ru/textes-rus.html
P.S. Тільки попереджаю заздалегідь: оскільки в Інтернеті авторське право, копірайти ets ігноруються, я принципово викладаю в Інтернет тексти в "невилизаному" стані. Тобто, коли йдеться про книгу - тільки тоді починаю "вилизувати" тексти набіло. Більш "чисті" тексти є по бібліотеках, які формувалися на основі відсканованих книжок (наприклад, бібліотека готичної літератури містить кращі варіанти повісті "Вбивцю ніколи не помічають" та роману "До комунізму...", ніж авторська добірка текстів).
Nike_Велес
25.06.2007, 11:41
віршики Ваші, Тім-Літе, справді кепські, а от "що Бог єднає" - сподобалося в цілому, приплив гарного настрою відчув... особливо оте -"може він (блідий юнак) теж сліпий..." якщо я правильно зрозумів, то Ви ввжаєте (вважали) Всевишнього сліпим?..
віршики Ваші, Тім-Літе, справді кепські, а от "що Бог єднає" - сподобалося в цілому, приплив гарного настрою відчув... особливо оте -"може він (блідий юнак) теж сліпий..." якщо я правильно зрозумів, то Ви ввжаєте (вважали) Всевишнього сліпим?..
Шановний Найку!
Я вважаю за краще не гратися в "іграшку" што авторъ хотелъ сказать этімъ своімъ проізведеніемъ - як писав покійний Борис Штерн. Ви так зрозуміли, що я цим хотів сказати?! Гаразд - нехай буде так!..
;)
Ну, а поетом себе ніколи не вважав і не вважаю. Просто віршики накропав - кудись же подіти їх треба?! От і вивалив в Інтернет. Нехай лежать... Хоча... пародію "Яка моя мова?" якийсь веб-ресурс навіть передрукував... Ну, то їхні подробиці.
Nike_Велес
25.06.2007, 13:25
"Озирнувши натовп гостей, помiчаю дивного юнака. Вiн такий же блiдий, як i наречена. I також дивиться на межу неба i даху. Що вiн там бачить? Бога iз сонмом янголiв, що ридма ридають вiд скорботи цього весiлля?! Та в юнака теж слiпi очi. "
через оце "теж" поданий уривок писання можна розуміти двоїсто, ба навіть так: натовп, наречена, "ірраціональний" Бог, ангели, юнак - всі сліпі ;)... тільки Автор - Зрячий... що ж, це підтверджує мою концепцію Динамоса, за що Вам і вдячний... тепер це моя улюблена цитата :)
З.І. до речі, читаючи про "межу неба і даху", так і спадає на думку уривок "Ідіота" Достоєвського, де йдеться про страту і що те світло, яке відбивається від даху храму, чи не є воно новою формою буття героя? (хоча я мислю, що в нашій сучасній ситуації (екзистенціальній) завжди поряд з "горінням" треба ставити і гниття та сморід... але то вже філософія, "Запахи" Зюскінда, все таке...)
"Озирнувши натовп гостей, помiчаю дивного юнака. Вiн такий же блiдий, як i наречена. I також дивиться на межу неба i даху. Що вiн там бачить? Бога iз сонмом янголiв, що ридма ридають вiд скорботи цього весiлля?! Та в юнака теж слiпi очi. "
через оце "теж" поданий уривок писання можна розуміти двоїсто, ба навіть так: натовп, наречена, "ірраціональний" Бог, ангели, юнак - всі сліпі ;)... тільки Автор - Зрячий... що ж, це підтверджує мою концепцію Динамоса, за що Вам і вдячний... тепер це моя улюблена цитата :)
З.І. до речі, читаючи про "межу неба і даху", так і спадає на думку уривок "Ідіота" Достоєвського, де йдеться про страту і що те світло, яке відбивається від даху храму, чи не є воно новою формою буття героя? (хоча я мислю, що в нашій сучасній ситуації (екзистенціальній) завжди поряд з "горінням" треба ставити і гниття та сморід... але то вже філософія, "Запахи" Зюскінда, все таке...)
У-у-у, що Ви там побачили!.. Але ж трохи вище за текстом є от що:
Стежу за нареченою. Блiда, як смерть, в очах — безвихiдь.
Тобто, порівнюються очі нареченої та юнака. А безвихідь - із засліпленням. Адже вихід є завжди!..
Nike_Велес
25.06.2007, 16:12
будемо сподіватись, що їх засліплення - тимчасове ;) (якщо вихід завжди є... вперед ногами в білих тапочках - це теж вихід :) )
будемо сподіватись, що їх засліплення - тимчасове ;) (якщо вихід завжди є... вперед ногами в білих тапочках - це теж вихід :) )
Пхе! Навіть той, кого зжерли, теж має два виходи!..
:yahoo:
Аварія у Львівській області (там, де розлився і спалахнув жовтий фосфор) несподівано перегукується з моїм романом "До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять" - у частині піару "по-білому" та приховування інформації від громадськості. Щоб не флудити, даю посилання на мій блог:
http://www.otherside.com.ua/journal/detail.php?id=319&user_id=104&lang=1
і на вчорашню статтю, опубліковану на "Іншому Боці":
http://www.otherside.com.ua/news/detail.php?lang=1&id=28163
Ожидів - новий курорт?!
:(
Cleric_Preston
19.07.2007, 19:29
Отже, у Вас роман-пересторога. На те фантастика й потрібна, щоби сказати правду про майбутнє.
Отже, у Вас роман-пересторога.
Як не дивно, саме такий підзаголовок намагалися дати йому у пітерському видавництві "Северо-Запад", коли у 1992-93 роках готували мою книгу, що згоріла разом з цим видавництвом восени 1993 року...
Таки точно - пересторога!..
Cleric_Preston
20.07.2007, 22:19
То Ви справжній фантаст, коли у Вас і рукописи не горять, і є пересторогою.
Щоб не флудити... У вівторок, 31 липня о 15:00 відбудеться мій творчий вечір + презентація веб-порталу "Українська Фантастика". Місце проведення - бібліотека ім. Лесі Українки (вул. Тургенівська, 83-85). Докладніше, на рівні плану заходу - у гілках "Українська" (тема "Сучасна українська література") і "Українська фантастика" (тема "НФ: Наша Фантастика").
Хто хоче - приходьте!
;)
вітаю Вас з творчим вечером. вкотре шкодую, що я не в Києві.
З Тернополя триматиму за Вас кулаки.
вітаю Вас з творчим вечером. вкотре шкодую, що я не в Києві.
З Тернополя триматиму за Вас кулаки.
Мені світитимуть Ваші очі "з сердечком" - з аватарки!..
http://www.litforum.net.ua/image.php?u=220&dateline=1149960232
;)
гаразд, тоді світитиму!
а Ви про творчі плани в цій темі не розкажете?
а Ви про творчі плани в цій темі не розкажете?
Гаразд. Це все є у нашій гілці "Українська Фантастика", але якщо концентровано... Творчі плани - просто наполеонівські!
1. Насамперед, на завтра (31 липня) намічається презентація веб-порталу "Українська Фантастика" у бібліотеці ім. Лесі Українки: я про це й писав...
2. На серпень або на осінь директорка видавництва "Кий" обіцяє нарешті випустити третю "київську" книгу - "Зорі кольору MISTY". А також - "коронований" роман "Помститися імператору". Якщо це станеться, треба буде наново закручувати презентаційно-рецензійне коло.
3. Видавничий дім "Панорама" зараз верстає, а потім друкуватиме презентаційне число літжурналу "УФО": я вже попросив видавця, щоб він запланував презентацію часопису на Львівському форумі видавців. Отже, у вересні - знову на Львів!
4. На перший тиждень вересня спробую поїхати до Коростеня на фестиваль (колишнє свято) "Просто так!". Принаймні фрагмент свого нового роману "Брудний янгол" я туди на конкурс вже відіслав...
5. На перший тиждень жовтня Віталій Малахов перенамітив пролог театралізованих читань фантастики: ось днями треба буде зустрітися, переговорити...
6. З нового історичного роману написано начерно вже 7 авторських аркушів (планується 11-12 а.а.). Десь на осінь хотів би закінчити і заслатина чергову "Коронацію слова".
* * *
Ню-у-у, і так - дрібниці... Дочекатися тріумфу української літератури у всесвітньо-галактичному масштабі, стати лауреатом Шевченківської, Нобелівської премій, Героєм України...
;) :D :victory:
дрібниці - вони вражають геть не дрібним розмахом...
:)
а брудний янгол про шо?
а брудний янгол про шо?
У звичайному українському містечку Юр'ївці вчився звичайний хлопчина Сашко, закоханий в однокласницю Іринку. По закінченні школи Сашка загребли в Афганістан, де його страшенно скалічило протипіхотною міною. Як раптом до військового шпиталю приїхав товариш підполковник, який почав здійснювати набір калік до якоїсь таємничої групи... обіцяючи не те щоби поставити всіх на ноги й вилікувати, але... зробити так, щоб хлопці могли жити повноцінним життям.
На ділі це виявився таємний медичний експеримент над каліками: завдяки синтезу (за припущенням самих "курсантів") досягнень німецьких медиків часів ВОВ у програмі "Аненербе", результатів генетичних досліджень (а можливо - і надтаємних знань, отриманих із загиблого НЛО) їх перетворили на "синіх солдатів" - монстрів, здатних трансформувати власне тіло будь-яким чином. Вони також можуть своїми "щупальцями" перетравити або перерізати будь-який матеріал, мають телепатичні здібності, не бояться ні вогню-води, ані міцної кислоти... і те де, і те ін... Коротше, нічого - окрім якогось лужного фермента. Смертність серед контингенту шалена, проте десятки два до "фіналу" дійшло, з них мали сформувати такий собі розвідно-диверсійний підрозділ... Як раптом у день путчу ГКЧП (тобто, 19.08.1991) весь "синій спецназ" ліквідували - кинули в цистерну з тим самим ферментом...
Завдяки унікальному збігу обставин з усієї спецгрупи вижив один лише Сашко - хоча й дуже отруївся, тому на "природну реабілітацію" в нього пішло кілька років, а деякі властивості його нової "натури" порушилися. Тим не менш, він дістався у рідні місця. Вивідав, куди переїхала його мати, заявився до неї. Звісно, мати прийняла сина... навіть у спотвореному вигляді. Але далі Сашко побачив, що СРСР розвалився - а нових порядків йому не зрозуміти; що підполковник, який завербував його, вийшов на пенсію у генерал-майорському чині; що колишній солдат, якого він врятував і з-за якого він налетів на міну, приєднався до збирачів милостині та дозволив (добровільно!) відрізати собі ногу; що його Іра вийшла заміж за п'яницю, який лупцює її як хоче...
І він починає усім мститися! На свій розсуд. І без жалю...
От про це і роман. Важко писалося - з 1999 року по січень 2007... Але все ж довів до пуття.
:cool:
Нехай шановні модератори не вважають це за флуд...
:cool:
Шановна Вероніка П'ятницька висловила свою думку про мої книги 2005 року видання у гілці "Українська фантастика", та ще й у темі про класику жанру...
;)
Бажаючі можуть подивитися сюди:
Вероніка П'ятницька - про мої книжки!
Красно дякую шановній добродійці за цікаву думку!
Veronika Pyatnitskaya
21.08.2007, 17:39
Виходить я не туди написала... Вибачте...
то не флуд. і нічого страшного. мона писати і сюди.
:)
таємний медичний експеримент над каліками: завдяки синтезу (за припущенням самих "курсантів") досягнень німецьких медиків часів ВОВ у програмі "Аненербе", результатів генетичних досліджень (а можливо - і надтаємних знань, отриманих із загиблого НЛО) їх перетворили на "синіх солдатів" - монстрів, здатних трансформувати власне тіло будь-яким чином. Вони також можуть своїми "щупальцями&qu