Курт Вонегут

[Iryska]

на моє день народження (кілька років тому) мені подарували книгу Вонегута Завтрак для чемпионов. враження були ... хм, складні.. я памятаю, що наша викладачка літератури внесла в список для прочитання Вонегута, а так як вона після року (фулбрайтівської премії, практики чи як там її) в американському вузі викладала нам літературу на зовсім іншому, якісно вищому рівні, то її оцінці я схильна вірити.
певні уривки завтрака для чемпионов надихнули мене на написання есею про сучасне мистецтво - англійською, з цитатами і всілякими там роздумами.
тепер на полицях відшукала книгу Утопия 14. читатиму. бо чогось такого вонегутівського душа прагне.
(правда, читати почну, як закінчу до комунізму залишалося... нашого шановного Тім-літа. мені дуже подобається, не спішу закінчувати. але то зовсім інша історія.)
хто що читав Вонегута? як враження?

[Isidora]

Читала "Колискову для кішки". Справила враження. Це одна з таких книжок, яку вдруге читати не захочеться, але завжди будеш пам`ятати про що в ній йшлося.

[Iryska]

а про що в ній йшлося? якщо не дуже важко згадувати прочитане, може поділишся?
бо мені щось утопія 14 не йде. нуднувато.

[Isidora]

Головна тема-- це відповідальність вчених за свої винаходи. Один професор, котрий розробляв моделі бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі винайшов супер-речовину Лід-9, яка за недбалості тих, кому вона передається у спадок може призвести до кінця світу.

На випадок, якщо комусь цю книжку захочеться прочитати, я не буду детально переказувати сюжет і розшифровувати суть назви :victory:

[Iryska]

На випадок, якщо комусь цю книжку захочеться прочитати, я не буду детально переказувати сюжет і розшифровувати суть назви :victory:
мені вже хочеться читати... насправді я розчарувалася в утопії 14... нуднувато і все... не йде. але в мене таке деколи буває. так що краще візьмуся за колискову.
втім, яки ще щось написала б... мене б це заінтригувало :friends:

[Isidora]

мені вже хочеться читати... насправді я розчарувалася в утопії 14... нуднувато і все... не йде. але в мене таке деколи буває. так що краще візьмуся за колискову.
втім, яки ще щось написала б... мене б це заінтригувало :friends:

Ну що ще написати... Книжка за обсягом невелика, сюжет досить динамічний,-- не нудний. У творі не лише про ту речовину йдеться і про її небезпеку; там є кілька сюжетних ліній та все-одно зводиться до наслідків недбалого поводження з науковими розробками.

[Iryska]

http://web.archive.org/web/20010708124944/http://tech77.hypermart.net/vonnegut/halapahos/
http://web.archive.org/web/20020716111033/http://tech77.hypermart.net/vonnegut/42.html

[Iryska]

до нас повернулася ейсід, захоплена вонегутом...
обширна цитата від неї та нього
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?p=16152#post16152
а також посилання від неї на нього - та багато ше на шо :)
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=720

[acid drinker]

ням-ням-ням)))
тисяча дякувань.
мене вразила колискова, особливо цей трагічний опис атомної зими... шось є і в механічному піаніно - страшенно пахне оруелом, але настільки інше, скептичніше - і чогось страшніше... воннегут - майстер передапокаліптичної прози.

[Iryska]

ясно, тра мені було з колискової починати, а не з утопії 14.

[acid drinker]

утопія - його перший роман, здається, не думаю, шо від перших штук варто багато чекати.. а взагалі дядько курт - гуру. мені подобається образ кілгора траута (завтрак чемпионов, бойня №5 трошки, времятрясение, рецидивист...). я про нього курсач хочу писати - типу автор у постмодерному суспільстві...

[Iryska]

курсач даш почитати?
:)

[acid drinker]

дам якось =)
просто річ у тім, шо з траутом буде нелегко... я не знаю, шо писати про нього.. воннегут його вигадує, як на мене, шоб могти спокійно вставляти у твори притчі і просто безсенсовні на перший погляд штуки, які теми основної і не стосуються насправді... та й просто надто дивний цей кілгор траут... підсаджує =)

[Iryska]

для мене завтрак для чемпионов - одначно переважає утопію.
і ті притчі... в них вся сіль. хоча перші сторінок 50 я взагалі не могла в'їхати.
за курсач - домовилися :)
таки гарно, шо ти повернулася.

[acid drinker]

/почервоніло... дякує.../
у мене є друг, який обожнює саме ті речі, де траут з'являється. треба буде взяти у нього паперовий варіант, бо зараз доводиться читати з компа.
до речі... є одна тристорінкова річ воннегута, яка мене повалила в нокаут. називається "велике космічне трахання" і виражає практично все, шо воннегут зазвичай пише про америку.

[Iryska]

ги, дякую.
пошукаю. таки буду з компа читати...

[acid drinker]

вона є на тому лінку, який я скидала у проханнячки. там ше багато гарних речей є. і про епікак є, який у механічному піаніно згаданий... коротше, весь воннегут - один великий текст... сумний-сумний такий, і неймовірно гарний.

[Iryska]

ага, я гляну. завтра читатиму.

[acid drinker]

тільки шо прочитала "спокусницю" - крихітна така новелка. і вибивається з того, шо воннегут зазвичай пише. перша його річ, від якої у мене очі сльозитися почали. така... несподівана новелка.
http://www.lib.ru/INOFANT/WONNEGUT/vonnegut1_3.txt

[Prophet]

А ви певні, що Вонегут - то однозначно "химерна"?

[acid drinker]

не знаю... я його вчора довго шукала у світовій...
він і сам себе сайнс фікшном не вважає, якшо прислухаємося до автора і пересунемо цей топік у світову - буде не страшно, думаю.
до речі, ше одна незвична для воннегута річ - "а хто я тепер?", теж має бути на ліб.ру. про кохання він теж вміє писати дуже красиво, хоча від того й відхрещується...

[Prophet]

А я, на свій великий сором, читала тільки один його твір - "Мать тьма".

І то, не те щоб сама читала. Це ми в Шешорах після фестивалю на один день залишились, і, не маючи сил займатись чимось активним, цілий день валялись на травичці в спальниках (такі прикольні чотири гусені) і одне одному по черзі читали.

Там нічим химерним і не пахне.

Переносимо в "Світову". Сподіваюсь, Іриска не проти.

[acid drinker]

я теж сподіваюся ;)
учора читала критку і знайшла переклад назви "порождение тьмы ночной". довго не могла зрозуміти, шо це таке і чого я досі не знаю про цей роман - виявилося, та сама "мать тьма" - одна з небегатьох речей воннегута, де нема інопланетян та інших глюків. але, на свій сором, саме його я поки шо не дочитала...

[Iryska]

у звязку з сумбурністю параметрів вибору тем для химерної чи світової - ніц не можу сказати, де правильніше.
аби народ читав та спілкувався. ото головний фактор - як на мене. :)
а з вонегутом я познайомилася саме як з представником сайнс фікшн. але якщо він сам себе до цього напряму не відносив - то ласкаво просимо в світову!

[acid drinker]

облазила половину петрівських букіністів, знайгла у друкованому варіанті "рецидивіста" і "механічне піаніно". такі справи. (с)
люди, може, має хтось паперовий варіант дядька воннегута? бо петрівка довела свою неуніверсальність... =(

[Олесь Бережний]

має хтось паперовий варіант дядька воннегута?

Маю майже всі паперові варіанти дядька вонегута вдома на поличці. Він належить до тих авторів, кожен твір якого я прочитав. А деякі ще й перечитував. Щоправда, завжди мовою оригіналу - бо переклад дуже знецінює цинічну витонченість Воннегута!:p

Мушу визнати, що Воннегута я почав читати в юнацькі роки - тому його книжки становлять один із фундаментальних ствопів мого світогляду на сьогодні. Відтак моя щира порада всім людям доброї волі - шукайте, діставайте, читачйте, читайте, читайте і перечитуйте все, що писав Курт Воннегут!
:D

[acid drinker]

я розумію, шо про самі книжки просити не варто - я останнім часом сама нікому не довіряю (після канення в лету милого хлопчика з двома томами лавкрафта...), проте чи зможете ви мені допомогти з бібліографією? усі речі маю в електронному варіанті, просто треба буде зі сторінками порозбиратися колись...

[celica]

А я з тих 5-6 романів Воннегута, що читала, найбільше люблю "Галапагоси". І чогось мені дивно, що більше ніхто тут не згадав цієї книжки. Прочитайте, вона дивовижна!)

[Iryska]

а чим саме дивовижна?
поділіться враженнями!!!

[celica]

Переповідати не хочу, щоби не "перебити" вам апетиту)) Просто ця річ справила на мене найбільше враження. Вона в міру фантастична, в міру філософічна, а найголовніше, дуже легко і смачно написана.

[celica]

люди, може, має хтось паперовий варіант дядька воннегута? бо петрівка довела свою неуніверсальність... =(

Я маю. У мене в одній книжечці - "Колискова...", "Бойня номер 5...", "Рецидивіст", "Галапагоси". Можу дати почитати, я люблю книжками ділитися:). Напиши мені на мило або в приват, якщо хо)

[Joan72]

Чомусь ніхто не похвалив роман "Сирени Титана". Там сюжет виходить на такий несподіваний кінець, що я просто не пригадаю, хто ще міг щось таке придумати...

[Iryska]

не читала.
але несподівані закінчення дуже люблю!

[SS.]

Чомусь ніхто не похвалив роман "Сирени Титана". Там сюжет виходить на такий несподіваний кінець, що я просто не пригадаю, хто ще міг щось таке придумати... А мені він здався найменш КуртоВонегутівський.

[Nice Gothic Girl]

Воннегута читав давно,але досі перебуваю в кататонічному захопленні.Можна порівняти з Шекспіром(правда формально;трохи різні жанри).

[Joan72]

А мені він здався найменш КуртоВонегутівський.

Є щось таке. Але чомусь у вашому "голосі" мені чується несхвалення... Помиляюся?

[SS.]

Є щось таке. Але чомусь у вашому "голосі" мені чується несхвалення...Трошки не так. Коли прочитав його найпопулярніші книжки, почав "копати" далі і "викопані" Сирени Титана здивували. Саме так, жодного негативу.

[Ircya]

Читала "Колискову для кішки". Справила враження. Це одна з таких книжок, яку вдруге читати не захочеться, але завжди будеш пам`ятати про що в ній йшлося.

Щойно дочитала "Колыбель для кошки" (Цікаво, а я к мовою оригіналу?) Найбільше враження справив боконізм. Добре було б, якби всі були хоч трошки боконістами :)

[acid drinker]

cat's cradle, так і буде.
бокононізм - це насправді дуже жорстокий стьоб. у мене десь була стаття про це, але зараз не можу знайти.

[Joan72]

Тоді не "колискова", а "колиска"...

[acid drinker]

а хіба вона в перекладах не колиска? я чомусь подумала, що в дописі ірці була неточність перекладу з російської. бо в тому, якйи я читала, була таки колыбель для кошки, а не колыбельная.

[Ircya]

бокононізм - це насправді дуже жорстокий стьоб. у мене десь була стаття про це, але зараз не можу знайти.
Я думала, це просто авторська вигадка і лише до цієї книжки. Як і вся ця історія про Сан-Лоренцо. Ще не було часу подивитись в інеті... Але ставити в центр релігії людину - людяно, хоча не зовсім допустимо.

Може знайдеш ту зсилочку, цікаво було би глянути, що там.

[acid drinker]

та звичайно, шо авторська вигадка. дуже по-воннегутівськи =)
стаття була саме про книжку і про те, як він там іронізує з практично всього, про шо пише. сподіваюся, знайду колись - тоді поділюся.

[SS.]

Сьогодні у віці 84 р. Курт Воннеґут помер.

[Andrij.7]

Сьогодні у віці 84 р. Курт Воннеґут помер.

Такі справи....

[Nike_Велес]

Умер писатель Курт Воннегут

Американский писатель Курт Воннегут, автор знаменитых романов Бойня номер пять и Колыбель для кошки, умер в среду в возрасте 84 лет.

Как рассказала его жена, фотограф Джилл Кременц, Воннегут получил черепно-мозговые травмы после падения у себя дома на Манхэттене несколько недель назад.

Воннегут написал около 20 романов, большая часть которых стала бестселлерами.

Курт Воннегут родился 11 ноября 1922 года в Индианаполисе, штат Индиана. В 1943 году он добровольцем ушел на войну, но воевать ему почти не пришлось: он попал в плен после того, как его часть разбили в Арденнах.

В плену он пробыл недолго - пленных американцев отправили работать на витаминный завод в Дрездене, разместили на складах бывшей бойни, и в феврале 1945 года они пережили чудовищную бомбежку Дрездена, о которой писатель рассказал в романе Бойня номер пять (1969).

В мае 1945 года Воннегут вернулся в США, проучился два года в университете Чикаго, одновременно работая полицейским репортером, а затем переехал в Скенектади и устроился на работу в компанию Дженерал электрик. Именно там началась его писательская карьера: в феврале 1950 года журнал Колльерс опубликовал рассказ Доклад об эффекте Барнхауза.

В 1951 году Воннегут уволился из Дженерал электрик и вместе с семьей переселился в Массачусетс. До 1959 года, когда был опубликован роман Сирены Титана, Воннегут успел напечатать десятки рассказов, поработать учителем в школе для умственно отсталых детей и торговым представителем концерна Сааб.

В 70-80 годах Воннегут продолжал активно писать и публиковаться. В 1973 году вышел роман Завтрак для чемпионов.

В 1996 году Курт Воннегут опубликовал роман Времятресение, который стал одним из заметных событий в американской литературе последнего десятилетия XX века. Сам писатель назвал его своим "романом-мемуарами", последней работой в жанре прозы.

Грэм Грин причислял Воннегута к "самым талантливым из ныне живущих писателей". Емкая характеристика писателя дана в одной из многочисленных рецензий на его книги в New York Times: "Он доказал своим творчеством, что деление литературы на "настоящую" и всю остальную - полная чепуха [special for Prophet and Acid Drinker]; потому что он смеется и грустит одновременно, потому что его серьезность не бывает патетичной, Курт Воннегут явление уникальное".

По материалам Газета.Ru, РИА Новости

[acid drinker]

найку, дидактику з такої події не варто робити - тим більше вириваючи фрази з контексту (не вирізанням, так виділенням)... фігова література завше фігова, як би ви її не захищали... а воннегут був генієм, розумієте? він міг собі дозволити не ділити літературу, бо не-геніальної не писав...
/почуваюся так, наче втратила когось рідного... не думала, шо аж так люблю його.../

[Nike_Велес]

фігова література завше фігова, як би ви її не захищали... /

не подобається - не їжте!...
чому Ви не допускаєте, що в когось можуть бути інші смаки? (юнацький максималізм!) Які Ваші критерії "фігової" літератури? (хоча все одно ці критерії будуть насамперед тільки Вашими)...

[Prophet]

Найку, припиніть флудити.
До речі, то не Ви тут пропагували перекладання українською будь-яких текстів, новин, статей, які в оригіналі російськомовні?
Ви постійне робите те, що в інших критикуєте.
Ще я Вам забороняю надалі згадувати з усіх приводів із метою невишуканої та примітивної провокації ніки модераторів. Набрид!

[Giza]

Страшенно шкода. То був ЛІТЕРАТОР. Скидаю капелюха.
Цитата ще пригадался. Спершу думала в "улюблені цитати" записати, та, здається, тут вона буде акурат: "я -- максималист и зануда из древнего рода максималистов и зануд. Потому-то я и пишу так хорошо." (Времятрясение)

[Iryska]

тут вже є повідомлення про смерть Автора, але я кину ще одне - українською.


11 квітня в США помер відомий американський письменник Курт Воннеґут. Кілька днів тому він упав у себе вдома в Манхеттені й одержав черепно-мозкові травми.

Головний парадокс художнього методу Воннеґута в тому, що про самі кризові, трагічні моменти людського життя він розповідає зі сміхом. В його романах ми спостерігаємо смертельну гру в життя, в яку грає людина. Це зіткнення глибокого філософського змісту з зовнішньою карнавальністю створює неповторний воннегутівський стиль.

Невпинний гротеск, сатира і найгіркіша іронія, парадокси, які створюють ефект обманутого очікання, що здається алогізм людських вчинків і повне руйнування стереотипів - усі ці елементи стилістики, словесна гра, які зустрічаються у Воннеґута, не є самоціллю. Дивний, на перший погляд, прийом реагувати сміхом на нерозв'язні проблеми має серйозне підґрунтя. Найсміливіші жарти виростають з найглибших розчарувань і розпачливих страхів, - вважає письменник.

Мені видається огидною і комічною притаманна нашій культурі особливість чекати від будь-якої людини, що вона завжди спроможна розв’язати всі свої проблеми. Мається на увазі, що проблему завжди можна вирішити, якщо прикласти дещо більше зусиль, дещо більше боротьби. Це настільки не відповідає істині, що мені хочеться ридати чи сміятися. Знову ж відповідно до культурної традиції американці не мають права плакати. Тому я не багато плачу - але дуже багато сміюся.



інфу знайшла тут - http://azh.com.ua/news.php?subaction=showfull&id=1176369866&archive=&start_from=&ucat=5&

[Mercenary]

Генії теж, на превеликий жаль, помирають...
Такі справи...

[Nike_Велес]

[отож, поправляюсь... ось переклад українською...]

Американський письменник Курт Воннегут, автор знаменитих романів Бійня номер п’ять та Колиска для кішки, помер у середу у віці 84 років.

Як розповіла його дружина, фотограф Джілл Кременц, Воннегут отримав черепно-мозкові травми після падіння в своєму будинку на Манхеттені кілька тижнів назад.

Воннегут написав близько 20 романів, велика частина яких стала бестселерами.
Курт Воннегут народився 11 листопада 1922 року в Індіанаполісі, штат Індіана. У 1943 році він добровольцем пішов на війну, але воювати йому майже не довелося: він потрапив у полон після того, як його військову частину розбили в Арденнах.
У полоні він пробув недовго - полонених американців відправили працювати на вітамінний завод у Дрездені, розмістили на складах колишньої бойні, і в лютому 1945 року вони пережили дивовижне бомбування Дрездена, про яке письменник розповів у романі Бійня номер п’ять (1969).

У травні 1945 року Воннегут повернувся до США, провчився два роки в університеті Чикаго, одночасно працюючи поліцейським репортером, а потім переїхав до Скенектаду та влаштувався на роботу в компанію Дженерал електрик. Саме там почалася його письменницька кар’єра: у лютому 1950 року журнал Колльєрс опублікував розповідь Доповідь про ефект Барнхауза.

У 1951 році Воннегут звільнився з Дженерал електрик та разом з родиною переселився до Массачусетса. До 1959 року, коли був опублікований роман Сирени Титана, Воннегут встиг надрукувати десятки розповідей, попрацювати вчителем у школі для розумово відсталих дітей і торгівельним представником концерну Сааб.

У 70-80 роках Воннегут продовжував активно писати і публікуватися. У 1973 році вийшов роман Сніданок для чемпіонів.

У 1996 році Курт Воннегут опублікував роман Часотрус, який став одним з помітних подій в американській літературі останнього десятиріччя XX століття. Сам письменник назвав його своїм "романом-мемуарами", останньою роботою в жанрі прози.

Грем Грін зараховував Воннегута до "найталановитішого з письменників сьогодення". Вдала характеристика письменника дана в одній з численних рецензій на його книги в New York Times: "Він довів своєю творчістю, що розподіл літератури на "справжню" та всю іншу - повна нісенітниця; тому що він сміється і сумує одночасно, тому що його серйозність не буває патетичною, Курт Воннегут явище унікальне".

За матеріалами Газета.Ru, РИА Новости

[Prophet]

Найку, я не просила "виправлятись", бо вважаю цілком нормальним писати чи розміщувати цитати російською. Я вказала на те, наскільки Ваші наїзди на інших форумчан не відповідають Вашій же поведінці.
(Кінець офтопу)

Панові Курту світла пам'ять. Хоча моє ознайомлення з його творчістю ще попереду...

[delfineja]

Панові Курту світла пам'ять. Хоча моє ознайомлення з його творчістю ще попереду...

Можу Вам тільки позаздрити.
Вперше знайомитись з ним - це неповторні відчуття.
дуже шкода, що його тепер нема серед нас фізично,
але він є. Настільки є,
що дай Боже усім справжнім Письменникам з великої літери.

[acid drinker]

він усе-таки пережив кілгора траута...
вирішила спробувати прочитати часотрус в оригіналі. з моїм знанням англійської, звичайно, це буде завдання не з легких, але заради такого - варто.
якшо потрібно - можу залити кудись оригінальні версії деяких книжок...

[Prophet]

Вперше знайомитись з ним - це неповторні відчуття
Одну книжку я читала. Неповторних відчуттів не було. Може, не з того почала.

[Nice Gothic Girl]

весь четвер ходив у прострації...помер дійсно геніальний письменник..але таке життя...нічого не буває вічним...навіть генії....

[delfineja]

Одну книжку я читала. Неповторних відчуттів не було. Може, не з того почала.

Кожному своє ;)

[Cured]

він усе-таки пережив кілгора траута...
вирішила спробувати прочитати часотрус в оригіналі. з моїм знанням англійської, звичайно, це буде завдання не з легких, але заради такого - варто.
якшо потрібно - можу залити кудись оригінальні версії деяких книжок...
Ага, якщо Ваша ласка, вкажіть звідки можна "поцупити" твори мовою оригіналу! ;)

[acid drinker]

ось:
http://infostore.org/info/3052733
там трошки є...

на офіційному сайті воннегута зараз тільки одна сторінка... ось така:
http://www.vonnegut.com/images/mem/birdcage.jpg
і внизу - дати народження і смерті.
колись в інтерв'ю курт воннегут сказав, що письменник схожий на канарку в клітці. колись шахтарі спочатку заносили в шахту клітку з канаркою, шоб перевірити, чи нема там ніяких шкідливих газів, бо вона дуже чутлива до найменших змін в атмосфері. так і письменник - він мусить першим реагувати на всі "отруйні речовини", які загрожують організмові людства.
а тепер клітка спорожніла...

[Cured]

Вельми вдячний і за ссилку, і за корисну інформацію про клітку, чого не знав - того не знав. І ще невеличке технічне запитання, якщо можна :-[, окрім Coolreader'а, яка ще є хороша прога для читання fb2, ну, і звичайно, звідки її можна завантажити? :)

[acid drinker]

є така штука: ICEReader (http://www.ice-graphics.com/ICEReader/IndexR.html). як на мене, трошки зручніша за кулрідер.
приємного =)

[Tim-Lit]

Запис у моєму блозі щодо смерті Воннегута:
http://www.otherside.com.ua/journal/detail.php?id=216&user_id=104&lang=1
Не зробив раніше - бо хворів і з дому в Інтернет не виповзав...
:(

[Nike_Велес]

ось:
[а тепер клітка спорожніла...

ні фіга собі.. а я для чого???

[acid drinker]

яке воно файне =)
я знову переконуюся в його неймовірності.

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/b/2/23/450/23450971_confetti03.jpg

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/b/2/23/451/23451119_confetti06.jpg

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/b/2/23/451/23451575_confetti20.jpg

http://img0.liveinternet.ru/images/attach/b/2/23/451/23451648_confetti23.jpg

[explicit_noise]

This is not a test of emergency broadcast system.

[Soul]

пам*ятаю, як усілася за Воннегута- перший том з повного зібрання прочитала. оповідання дуже милі. потім почала "Сніданок для чемпіонів", але вже була переїта, закинула. тато постійно цитує Воннегута, тож неодмінно ще прочитаю. до речі, Ейсід, ти казала, що маєш польський переклад. хороший?

[acid drinker]

не знаю. наче непоганий, я не заглиблювалася.
скинути?
якшо треба, в польській версії можна знайти ще романи три-чотири, зокрема точно бачила "колиску для кицьки".

[acid drinker]

отож.
курт воннегут польською (посилання прямі, формат pdf):
колиска для кицьки (http://upload.com.ua/direct/900276560/Kurt Vonnegut - Kocia Ko?yska (czarna).pdf) (трошки незручно для читання, бо чорна з білими літерками. але атмосферніше зате. це не я зробила, воно таке було).
бійня номер п'ять (http://upload.com.ua/direct/900276565/Kurt Vonnegut - Rze?nia numer pi??.pdf)
галапагоси (http://upload.com.ua/direct/900276569/Vonnegut,_Kurt_-_Galapagos.pdf)

поки шо тільки це. сама ще не читала, не знаю, як там переклади, та й польська для мене не така близька, шоб оцінити всю красу або недолугість. приємного читання.

а взагалі-то я прийшла викласти цитату. він чудовий.

Dr. Vonnegut said this to his doddering old dad: "Father, we are here to help each other get through this thing, whatever it is." So I pass that on to you. Write it down, and put it in your computer, so you can forget it.
I have to say that's a pretty good sound bite, almost as good as, "Do unto others as you would have them do unto you." A lot of people think Jesus said that, because it is so much the sort of thing Jesus liked to say. But it was actually said by Confucius, a Chinese philosopher, 500 years before there was that greatest and most humane of human beings, named Jesus Christ.
The Chinese also gave us, via Marco Polo, pasta and the formula for gunpowder. The Chinese were so dumb they only used gunpowder for fireworks. And everybody was so dumb back then that nobody in either hemisphere even knew that there was another one.

[Soul]

дякую, Ейсід. почитаю- поділюсь враженнями;)