Бабське письмо

[Prophet]

Послухала поради й вирішила прочитати Світлану Пиркало. "Не думай про червоне".
Ну що вам сказати? Не можу назвати це абсолютною гидотою. Але.
По-вашому, людина, яка тупо переповідає події свого життя невибагливою мовою - письменник?
Ані сюжету, ані вишуканої мови, ані художніх прийомів, не говорячи вже про ідею...

Та ще й невимовно самозакохана авторка, що дратує.

[ovr]

Достоевского не читал... мнения не имею! (майже цитата)

[Mercenary]

Шановна Профет!
Письменник переповідає яскраво.;) Художнім стилем.
Та до чого тут "бабське письмо"? Хіба ж талант - статева ознака?

[Prophet]

Де та яскравість? Можете навести конкретні моменти?
Художній стиль? Покажіть мені його? Примітивна мова...
Які ідеї несе цей твір? (Та він і на гарну розважальну книжку не потягне...)
Хіба ж талант - статева ознака?
Талант - ні. А його відсутність - часом так (і завищена вище небес самооцінка "письменниці").

[Mercenary]

Талант - ні. А його відсутність - часом так (і завищена вище небес самооцінка "письменниці").

Не знаю, можливо, що Ви і праві. :confused:

[Imagine]

Талант - ні. А його відсутність - часом так (і завищена вище небес самооцінка "письменниці").

Відсутність таланту - статева ознака?! :eek: Відкриття, що тягне на Нобелівську премію...
І що, завищена самооцінка трапляється лише у жінок? Ну хто б міг подумати...
Є дві фрази, котрі я ненавиджу всією душею. 1 - "Всі чоловіки - падлюки", 2 - "Всі баби - дурепи".
Якщо я прочитала книгу, зацікавившись вдало чи невдало створеним іміджем автора, то до чого тут його стать чи моя? Погане письмо (та й то, на мій особистий погляд) чи хороше - ото й уся оцінка...

[Prophet]

Скажіть, будь ласка, Ви читали вищезазначений твір?

А щодо "статевої ознаки" трохи невірно висловилась.
Поясню пізніше.

[Imagine]

Читала. Не сподобалося. Однак - принаймні намагаюся - пам’ятати про те, що сприйняття чи не сприйняття твору/автора - то лише моя особиста думка, і взагалі не люблю узагальнень. :)

[tysovska]

У Пиркало "Зелена Маргарита" - краща книжка, ніж друга. Принаймні, вона оригінальна. Але мені здається, що в "Зеленій Маргариті" не обійшлося без редактора. От чому я завжди за редактора :) (якщо він професіонал високого рівня, звісна річ).

[Mercenary]

От чому я завжди за редактора :) (якщо він професіонал високого рівня, звісна річ).
А не спаскудить Вам текст, що також буває. На превеликий жаль.
Класно опрацьовував колись у "Кальварії" тексти Ігор Римарук. І так само робить це у "Сучасності".

[tysovska]

Ну, якщо ви бачите, що редактор збирається спаскудити вам текст, ви завжди можете просто відмовитися від публікації. Зрештою, це також можна обумовити в авторській угоді. Ми ж не такі вже miserable, щоб хапатися за будь-що - аби публікація!

[Mercenary]

Ми ж не такі вже miserable...

Ми зовсім не вбогі нікчеми. Ми - козацькі праонуки, нащадки русичів, які "...греків розметали, як поросят устрашенних"! Я особисто сподіваюся дожити до того часу, коли українські письменники прилаштують свої щити на брамах Царграду, Лондона, Парижа, Берліна, Токіо і, особливо, Пекіну.
І дуже хотів би побачити на тих щитах не тільки прізвища-бренди, але й імена на кшталт Девор, Грей, Алі, або, скажімо, Профет!
Кльово я вигадав?

[tysovska]

До речі, повертаючись до "бабського письма".
Теодозія Зарівна.
Мабуть, те, що називають "інтелектуальною літ-рою" (хоча я би не роздавала такі означення сходу). Для жінок і про жінок. Читається важко. На любителя.

[Mihal]

Пиркало і не є письменницею, тому про неї в цьому амплуа говорити не варто. Деяку славу (швидше - розголос) вона здобула собі саме не художньою творчістю, а Словником жаргонів (матюків тощо) укр. мови. Це вкрай недолуга книженція, біля якої і не пахло хоч би якою науковістю чи концептуальністю, але це була перша річ (в Україні) такого роду. Погодьтеся - сіренька непримітна дівчина - і палкий збирач матерщини :) Таке поєднання дисонує й інтригує.
Натомість - кілька нездалих збірок (куй жєлєзо, пока в тебе беруть інтерв"ю), і робота за кордоном, на що і зорієнтоване життя (шмат хліба).
Може, щось в майбутньому і буде, але їй конче не вистачає таланту.

Нині настільки багато літератури й молодих авторів (цікавих), що не варто витрачати час на тимчасове й непримітне в художньому сенсі.

[belle6]

Парадокс у тому, що перший наклад розійшовся повністю(!!!) за тиждень (чи щось таке).

[ALee]

Думаю, Пиркало - гарна та цікава людина.
Її тексти - прості та відверті. Дотепні. Комусь цікаві, комусь ні.
Мені, як журналісту, був цікавий її досвід життя.
Десь було її шкода, десь я за неї раділа.
Однозначно Пиркало - розумна дівчина.
Пише сюжетно та лаконічно.

Її "Не думай про червоне" - добре чтиво.
Не інтелектуальна гра та пересипи складними метафорами, а твір про реальне життя.

До речі, вона нещодавно заміж вийшла за якогось іноземця - чи-то з Британії, чи-то з Канади... ;)

[Mercenary]

Цей розділ - виключно про С. Пиркало?
Чи про "бабське письмо"?
Тепер у літературі стільки талановитих дівчат...

[Prophet]

"Бабське" - якраз про неталановитих.
Можна створити тему "Небабське письмо" :)

[Бабайчик]

До речі, повертаючись до "бабського письма".
Теодозія Зарівна.
Мабуть, те, що називають "інтелектуальною літ-рою"

Теодозія Зарівна - нудота рідкісна! Взірець бабської писанини. Дивуюся, що її ще хтось крім мене читав :)

[Mihal]

Бабське-небабське... Помітили - коли заходить мова про літературу, написану жінками, відразу інтелектуальний чи художній аспекти відходять на другий план, а на перший - статева приналежність. І це не критики винуваті, а самі письменниці, створивши собі такий імідж - ну, словом, бабський...:) Переважно через тематику, звичайно.
Тому пропоную таку літературу - залежно від інтелектуального та ін. рівня, ділити на "бабську", "дівчачу", "жіночу" й "лесбійську" :)

[Prophet]

А ще там буде малесенька частинка, яка називатиметься "просто хороша література"...

[Mercenary]

А ще там буде малесенька частинка, яка називатиметься "просто хороша література"...
І не така вже "малесенька". :p
Якість справжніх творів не залежить від статі авторів!
Від національності.
Від раси.
А залежить виключно від таланту.
І - майстерності.
А щодо того, що є значна кількість романів, написаних чомусь переважно жінками,
романів, що своїми шмарклями замінюють дурепам (ну, великий гендерний пардон), які їх купляють, справжні емоціїї...
Це - не мистецтво, а товар для споживання, про цю "літературу" і дисктувати смішно!
Нормальній людині не спадає ж на думку порівнювати такі фільми, як "Тіні забутих предків" або ж "8 1/2" з милом про Луїса-Альберта!!!! (До речі, як воно звалося?)
У мене на роботі у ПК є, здається, підбірка "Перли з "жіночої" прози" :scared: , якщо знайду, вишлю Вам, шановна Профет, а Ви вже вирішуйте, чи вивішувати на Форумі. Там цитати з літературно-жіночого "мила". Так це до літератури відношення не має!

[Prophet]

Як не крути, а чомусь серед загальної маси виданих книжок графоманії більше у жіночих творах (так-так, цікаве питаннячко - а чого їх взагалі видають? :8). Я ж не кажу, що УСІ. Хоч про дешевеньки любовні романи й подібну НЕлітературу я не згадувала навіть, тоді картина зовсім сумною була б...
підбірка "Перли з "жіночої" прози" , якщо знайду, вишлю Вам, шановна Профет
Давайте!

[brutto]

щодо пиркало -- "не думай" непогана річ, хоча "сюжетна складова" просто
неймовірна галіма. але мова, стиль, описи -- все нормально. цілком читабельно.
маргаріта, кажуть, нудніша, ні?

зарівну ще не читав, але зроблю це обов\язково. Окрім "Хронік", вона ще
щось написала?

щодо "бабського" -- "жіноче" якось легко вираховується з перспективи,
подачі материала "від жінки". це ніби то не мусить корелювати зі статтю автора,
але як правило корелює. йдеться про літературу, не про її імітації, де байдуже,
жіноче воно чи чоловіче.

prophet, наважусь припустити, що вам просто не подобається саме така перспектива та ще, може, в вас загострене відчуття канону, бо канон головним
чином саме чоловічий. чоловіки ж більш охоче йому наслідують, тому вони ніби то
"менш графомани". насправді вони зазвичай "більш графомани", бо в каноні по вуха.

[Prophet]

але мова, стиль, описи -- все нормально
Ну, звісно, смаки у кожного свої. Але, ІМХО, мова і стиль - на рівні шкільного твору в міру обдарованої семи... ні, дев'ятикласниці.
"жіноче" якось легко вираховується з перспективи, подачі материала "від жінки"
От у цьому й справа. Я не вважатиму "бабським письмом" такий твір, де я не буду змушена постійно відчувати стать автора, де мене не переслідуватиме його (тобто її) фантом, - твір, у якому стать автора не вгадується або принаймні не спливає на кожній сторінці.
Зрештою, існують виключення (та сама Забужко).
може, в вас загострене відчуття канону
Нє, не може. Ну ніяк.
канон головним чином саме чоловічий. чоловіки ж більш охоче йому наслідують, тому вони ніби то "менш графомани". насправді вони зазвичай "більш графомани", бо в каноні по вуха.
До сучасної літератури це абсолютно незастосовно. А навіть навпаки.

P.S. А мій нік Ви демонстративно з маленької літери написали? Взагалі-то нічого особистого, але виглядає саме так.

[brutto]

От у цьому й справа. Я не вважатиму "бабським письмом" такий твір, де я не буду змушена постійно відчувати стать автора, де мене не переслідуватиме його (тобто її) фантом, - твір, у якому стать автора не вгадується або принаймні не спливає на кожній сторінці.
Зрештою, існують виключення (та сама Забужко).

ага. тобто в чоловічому письмі стать не відчувається? ми просто до цього
звикли, але мені, наприклад, воно неабияк набридло.

я схиляюсь до думки, що взагалі нейтральне письмо (нулєвая стєпєнь пісьма) неможлива. навіть у якого небудь бекєта. і тут навіть справа
не в статі автора і не в формально-граматичних ознаках.


До сучасної літератури це абсолютно незастосовно. А навіть навпаки.

йой, сестро, нащо ви такі категоричні? ніхто не пише з нуля... і
у "навпаки" теж свої канони.


P.S. А мій нік Ви демонстративно з маленької літери написали? Взагалі-то нічого особистого, але виглядає саме так.
от дивно, ця репліка випливає тількі в цитаті. та ні, я коли швидко тицькаю по клаві, взагалі нечасто великі літери ставлю. форумний формат, типу. нічого особистого, знову ж таки.

[Prophet]

ага. тобто в чоловічому письмі стать не відчувається?
Не настільки.

я схиляюсь до думки, що взагалі нейтральне письмо (нулєвая стєпєнь пісьма) неможлива.
Я не кажу про нейтральне. Я кажу про адекватне. Щоб з кожного слова не перло, що воно - БАБА.
(Ні, ну таки змушена я грубощі писати, набридло щось доводити, коли ніхто не слухає навіть).

йой, сестро, нащо ви такі категоричні?
Яка є. Не подобається мені, коли незнайомі люди за мене визначають мої погляди. Це дивно?

[brutto]

Не настільки.
а як Ви це вимірюєте? ;)


Я не кажу про нейтральне. Я кажу про адекватне. Щоб з кожного слова не перло, що воно - БАБА.
(Ні, ну таки змушена я грубощі писати, набридло щось доводити, коли ніхто не слухає навіть).

А, зрозуміло. Ну, в мене скоріше зворотня ситуація


Яка є. Не подобається мені, коли незнайомі люди за мене визначають мої погляди. Це дивно?
А якщо раптом знайомі? ;)

Насправді а) від цього не вбережешся, а з іншого боку
б) навіть своїй дитині хрін визначиш погляди...

[Prophet]

а як Ви це вимірюєте?
Транспартиром і циркулем. А Вас хіба не так у школі вчили? :)
Уже не раз наголошувала, що у судженнях надаю перевагу своїм відчуттям. Це моє бачення. Наукового підтвердження наразі надати не можу.
А якщо раптом знайомі?
Ой...
А що, дійсно?

[brutto]

Транспартиром і циркулем. А Вас хіба не так у школі вчили? :)

а... так це вже антропометрія, а не літературознавство :D


Ой...
А що, дійсно?
ні, ну все ж ще попереду ;)

[Mercenary]

Ум цьому розділі ніхто нічого давно не дописує, пропоную його закрити!

[стронґовський]

Парадоксів у житті вистачає. Наприклад дехто сидить без жодної преміїї чи відзнаки для молодих, але мнить себе літератором і навіть пише це на своїх візитівках. Чи ще гірше.
Проте Пиркало добрий публіцист, і нічого більше. Решта - не менш добрий піар. Що теж незле.

[D.U.]

[QUOTE=Prophet;4375]Не настільки.

Ну це вже зовсім не правда...
Перші жінки-автори тим і визначались, що писали, як чоловіки... часто навіть псевдонім чоловічий брали....
Справжня жіноча література відзначається емоційністю, мелодійністю і автобіографізмом. Це пояснюють природою жінки-автора. Вона частіше пише про те, що сама пережила. Але по різному переробляє це в літературному творі... так що практично кожен твір і не варто розглядати як автобіографічний (думка кожної людини залишається суб"єктивною, особливо про себе)...

А щодо нецікавості жіночого письма..., то ви помиляєтесь. Для мене, це поєднання інтелекту і емоційності (якщо говорити про стравжніх майстринь пера, як Леся Українка, Наталя Лівицька-Холодна, Олена Теліга, Ольга Кобилянська, Оксана Забужко... зі світової літератури Інгеборг Бахман, Кріста Вольф, Марія-Тереза Кершбаумер, Моніка Марон, Вірджінія Вульф, Ільза Айхінгер і інші...)
Прекрасних письменниць і поетес безліч і кожна по-своєму неповторна...

[Cleric_Preston]

Справжня література написана геніальними людьми незалежно від їхньої статі. І це далеко не однотипні романчики, які пише бабство, не "бандитські розборки" СПРАВЖНІХ :D мужиків. Хіба ж можна так обділяти чоловічу стать? Якщо вже є бабське письмо, то існує й "мужицьке" - чи ви назвете його інакше?

[Vikki]

Пиркало фігня. Люди, я купила нещодавно класну книжку - "Дух джунглів", Ванди Сокольної. Оп-па, бомба! Стрілялки, кохання, містика, прикольно написано, гумор до реготу - прочитайте, раджу!!!!!