кіноклуб - запрошуємо =)

[acid drinker]

може, це виглядатиме саморекламою, але після вчорашнього кіносеансу моє вирішило створити отаку тему.
у могилянці, як ви знаєте, працює кіноклуб, де майже впродовж усього тижня крутять непогане-таки кіно. спільнота глядачів живе на community.livejournal.com/laboratoriakino, правда, я там була, шось давно сторіночку не обновляли...
сьогодні у кіноклубі крутитимуть "декамерон" п'єра паоло пазоліні (1971). ось невеличка рецензія.
Первый фильм средневековой трилогии выдающегося итальянского поэта, писателя и кинорежиссера Пьера Паоло Пазолини (1922-1975), в которую позднее вошли "Кентерберийские рассказы" (1971) и "Цветок 1001 ночи" (1972).
Откровенные новеллы Джованни Бокаччо о сексуальных похождениях в четырнадцатом веке нашли достойное воплощение в этой картине, великолепно передающей колорит эпохи и отличающейся озорным юмором. Веселые и легкомысленные истории - гимн радостям жизни и плотской любви, что идут на смену мрачному средневековому воздержанию и предрассудкам.
Сюжет объединяет образ художника Джотто (Пазолини), странствующего по дорогам Италии в поисках гармонии и истины. Он становится свидетелем самых разных любовных историй и жадно вбирает в себя новые впечатления. Интересно, что большинство мужчин в картине симпатичнее, наивнее и привлекательнее женщин. Характеры героинь схематичны и зачастую демонизированы. Возможно, это результат сексуальных пристрастий автора...

у п'ятницю натомість - "білий зомбі" віктора гелперіна (1932). любителів чорно-білого кіно, оригінальної озвучки (фільм транслюватиметься англійською) і жахів - чекатиму.
якщо раптом боїтеся заблукати - набережно-хрещатицька, 27, 9-ий корпус могилянки. кімната 13, але номер там не висить - коротше, одразу направо, біля дверей побачите афішку. початок сеансів - пів на сьому. за вхід деруть аж гривню - враховуючи, шо іноді доводиться сидіти на підлозі, бо всім стільців не вистачає, то немало. але все одно запрошую;)

[Aureliano]

По-моему это здорово! К сожалению в Киеве впринципе нет кинотеатров где идут классические старые фильмы :( А вы крутите пленку или оцифровку на проекторе? И еще один вопрос - что-нибудь из немецкого кино 30-х годов у вас есть?

[Ircya]

Супер! Я б до Вас з радістю приєдналася, але...
Як я хочу жити в Києві, як я хочу знову бути студенткою!..
Приємних переглядів!

[AnimeCrainaMF]

сходил бы.Только Могилянки не знаю в упор, да и незнаком с подпольными (не в кинотеатрах) показом, как оно? И подозреваю, в пятницу аншлаг?
Кстати, про фильм ничего не слышал, просто посмотреть хочется.

[acid drinker]

якшо прийти хоч за півгодини до початку сеансу, можна нормально зайняти місце - в принципі, я завтра сама туди йду, день гарний, як-не-як, тому охочих можу зустріти о шостій біля сковороди. завтра сеанс взагалі шаровий, до речі... показ - просто супер. правда, місця мало, я колись дивилася фелліні, сидячи за півтора метра від екрану на конспектах... а ше туди спокійно можна йти з пивом. кайф ;)
мінус, звичайно, шо то все на проекторі - іноді у дівідюх якість така собі. але від старого кіно іншого чекати важко. от щодо німецьких фільмів... десь у них мав бути завалящий "вампір" тридцять першого року, німий і з німецькими субтитрами =) а про інше не знаю - я кіноклуб просто люблю, але не працюю там...

[AnimeCrainaMF]

день гарний, як-не-як
по определению, или у тебя "свои источники" о будущем?
з німецькими субтитрами =)
не осилю :)
не працюю там..
а никто и не подумал.

Блин, пятница же завтра. Надо думать аж бигом, как с работы пораньше сбежать... завтра на протяжении дня отпишусь, ок?

[acid drinker]

не ок... тримай номер телефона - я весь день завтра в могилі. 8 066 4122824. хіба так можна буде законектитися.
а день... п'ятниця, тринадцяте... треба створювати відповідний антураж...;)

[AnimeCrainaMF]

весь день завтра в могилі.
может вам "там" это уже приелось, но со стороны - жуть.Или у тебя там просто трупик недожеванный лежит? (сочтем за черный юмор)

[acid drinker]

та нє, не приїлося... зате з контексту не випадає нітрошки;)
місце - могила, ми - могильники... знаєш, як люди дивляться, коли я через весь тролейбус кричу "могильники, печиво будете?" - а вони відповідають, шо не проти? =)
а щодо трупиків... щороку у нас відбувається тиждень вампірського кіно... я вже не можу дочекатися - хоча навіть не знаю, коли саме це буде.

[Aureliano]

ежели завтра удастся улизнуть пораньше с работы, то я пожалуй то же присоединюсь к заядлым киноманам :)
а когда примерно ожидается неделя вампирского кино? это действо пропустить ну никак нельзя - особенно если это фильмы снятые до 50-х годов!

[acid drinker]

таки да)) на жаль, вони про то попереджають вже коли сезон починається.. цього сезону вампірського кіна не буде :(
якшо вдасться втекти з роботи - ну, ти в курсі - я чекатиму о шостій на сковороді, телефон десь висить. якшо спізнишся - сумно, але: від сковороди у напрямку, куди він дивиться, пройти аж до набережної, а потім повернути направо - там буде така жовта двоповерхова хата, де й розташований 9-ий корпус могили. кіноклуб на першому поверсі, його буде видно ;)
і - на майбутнє: в суботу у великому кінозалі (то в 4-му корпусі) крутитимуть "броненосец потемкин" ейзенштейна (1926). я на нього не збираюся, але дорогу можу розказати =)

[Aureliano]

спасибо за информацию! а в 4-м корпусе тоже сеансы ретро-кино проходят?

[acid drinker]

іноді. зрідка. в принципі, найсвіжіше, шо там крутять - це кіра муратова. це великий екран, щосуботні покази, коротше, речі, які створюють широкий резонанс. по-моєму, німе кіно там вперше за останні кілька років.

[Aureliano]

я на нього не збираюся, але дорогу можу розказати =)
да, если можно, поподробнее - где 4-й корпус находится?

[AnimeCrainaMF]

получил массу удовольствия. Некоторые пришли туда совсем не кино смотреть , ну да это фигня. Зомби, вуду, любовь. Атмосферно. Вобщем, надо повторить.

[Aureliano]

да, Бела Лугоши в роли доктора Зомби просто великолепен - эти "магические" угловатые брови, хитрая ухмылка, прическа с мыском посреди лба "под Дракулу" и напряженный взгляд человека больше трех недель страдающего запором :) А сколько в этом фильме особого, непвотоимого, чуть наивного ретро-шарма - 30-х! И пусть этот фильм наполнен шаблонами, столь привычными для ужастиков тех времен, все же это очень атмосферное и впечатляющее кино, которое впрочем вызывает не испуг, а улыбку :)
Огромное спасибо за рекомендацию!

[acid drinker]

це хто туди прийшов не на кіно? здється, крім нас, там майже й не було нікого;)
я вражена. чесно признаюся, сама не думала, шо буде так кльово. ці зомбаки навіть менш смішні були, ніж зомбаки з "ночі живих мерців", знятої років на тридцять після того =). лугоші - мегамонстр, але мене завжди найбільше покоряли жінки з цих старих фільмів - шось таке неймовірно гарне...
тепер пропозиція абсолютно іншого штибу. якшо раптом кому нічим зайнятися буде у неділю о 13:30, можете приєднуватися - в кіноклубі буде сеанс польського кіно (в оригіналі). там же, в дев'ятому корпусі. про кіно можна почитати тут: http://www.culture.pl/en/culture/artykuly/dz_edi_trzaskalski (англійською) - або тут: http://www.vivid.pl/php/dvd/tytul.php3?sk=wg&&kategoria=gatunek&nr=13002 (польською).

[Aureliano]

Edi - замечательный фильм! давно я уже не видел такого великолепного кино, которое взывает непосредственно к душе зрителя, вселяя в душу чувство безмерного сострадания к герою... очень хорошая операторская и режиссерская работа, камера словно живая выхватывает кдр за кадром жизнь Эдди - детство, полное надежд, деревяный мостик покатого берега глубокой реки в которую ныряют дети, а в следующий момент уже взрослый Эдди возвращается на то же место с багажом несбывшихся надежд, а за плечами целая прожитая жизнь, лишь душа его все также светла... к концу фильма переживаешь что-то вроде настоящего катарсиса и долго еще смотришь на бегущие титры, не замечая что уже зажегся свет...

[acid drinker]

моє розплакалося... може, від цього малого, може, просто тому, шо якесь воно надто схоже на правду... але я вражена. давно не бачила фільму, який би так змушував відчувати. і останні фрази еді - про те, шо "просто життя. наше життя" - це шось чи не пророче...
як же я люблю жити...

[Aureliano]

ты не знаешь, в интернете есть расписание сеансов киноклуба, какие фильмы ожидаются в ближайшем будущем?

[acid drinker]

ну... є тільки те, шо в жж, там я адресу викидала....
шкода, шо його обновляють рідко

[acid drinker]

завтра в кінопрограмі "віднесені вітром" 1939 року. маскульт =)
у середу можна подивитися "вірідіану" бунюеля (1961). зовсім небагато інфи лежить тут: http://www.kino.orc.ru/js/elita/elita_viridiana.htm. але як людина, шо вже бачила фільм, кажу: піти варто.
четвер - карлос саура, "викормити ворона". не бачила, але хотіла б. трошки можна почитати звідси: http://www.baku.ru/ctg-show.php?id=402&ctg_id=1&cmm_id=39.

[Aureliano]

Спасибо за анонс!
карлос саура, "викормити ворона" судя по описанию чем-то напоминает "Страну приливов" Терри Гиллиама

[AnimeCrainaMF]

Хочу на "Выкормить ворона" или на "Виридиану". Дома решу

[acid drinker]

а на обидва взагалі ніяк? просто вибирати з цих штук таки важко...

[AnimeCrainaMF]

дайбох на один выберусь, у меня три ночи короткого метра на носу :( :)

Почитал рецензии... снова на оба хочу. Итого - Acid, я тебе сегодня (18-го) звякну.

[acid drinker]

звякнути завжди можна, просто я сумніваюся, шо на "вірідіану" фізично зможу втрапити. якшо все буде аж так погано, як воно збирається бути, доведеться мені сидіти вдома і вчитися =(
зате сауру дивитися моє піде... ну не настільки ж я завчена =)

[AnimeCrainaMF]

7 из 10. Хорошая актерская игра даже со стороны детей. Вернее в основном от них и получаешь удовольствие. Девочка порадовала.

[Aureliano]

фильм "Выкормить ворона" хорош и действительно чем-то напомнил Страну приливов только не такой безбашенній - акцент больше направлен на драматическую составляющую, нежели на психоделическую... в общем настоящее качественное европейское кино! Сегодня зал был переполнен - даже яблоку негде было упасть :)

[Rover]

Итак, "Выкормить Ворона". Я бы поставил фильму 6 баллов из 10, прежде всего из-за того что не увидел развития. Фильм начался тем чем и закончился - не чем тоесть. Что дальше не понятно - очень всё как то неконкретно, нет какой-то цельной сюжетной линии - просто показывают жизнь несчастных деток, у одной из которых на голове явно рожки). С другой стороны фильм позабавил откровенно смешными и наивными эпизодами, своей я бы сказал даже тягучей и тяжёлой атмосферой, всё же есть в нём некий фактор который грузит.

Насчёт хорошей актёрской игры соглашусь с AnimeCrainaMF - как мне показалось актёры сыграли действительно реалистично и эмоционально. Да и вообще все особы женского пола - весьма симпатичны, кроме самой младшей девочки, которую я поначалу принял за мальчика, думаю как и весь зал.

[AnimeCrainaMF]

если бы не юбка... я бы так и не поменял мнения

[Rover]

если бы не юбка... я бы так и не поменял мнения

Да ей ещё расти и расти до женского идеала ;)
Зато какая у неё тётя симпотная :yahoo:

[acid drinker]

сьогодні нарешті зал виглядав так, як повинен виглядати.. і, думаю, народ не розчарувався. кіно просто гарне - особливо вражає психологічна складова - врешті-решт, анна нікого не вбивала... не скажу, шо мене пробрало до кісток, але витрачений на кіно час міряється вже не хвилинами, а задоволенням.
якшо раптом комусь нічим зайнятися буде завтра - приходьте дивитися російсько-німецький "пейзаж" сергія лозниці (2000). попередньо (хоча й не зовсім позитивно) почитати можна тут: http://www.kinoart.ru/magazine/06-2005/names/loznitsa0906/.
далі у програмі - ретроспектива ігоря савченка (1934 - 1956) та його учнів (там наче шістдесяті-сімдесяті). колись викину всю програмку, сьогодні ліньки =)

[acid drinker]

Зато какая у неё тётя симпотная :yahoo:
не знаю, мама мені більше сподобалася. у мене був глюк чи маму й анну грала та сама акторка?

[Rover]

не знаю, мама мені більше сподобалася. у мене був глюк чи маму й анну грала та сама акторка?

Нет, это реально так было, только непонятно зачем -= чтобы показать что так дочка похожа или от мелкости бюджета :(

[acid drinker]

нуууу... сумніваюся, шо на вісім хвилин спіча у них грошей би не вистачило =)
коротше, у мене таки не глюки, і то дуже добре, бо я вже почала думати, шо дарма не відкоркувала принесене в кіноклуб пиво;)

[Rover]

дарма не відкоркувала принесене в кіноклуб пиво;)

Вот это ты действительно зря, было бы намного веселей, ну по крайней мере мне и AnimeCrainaMF думаю так и было, поскольку мы ещё раньше загрузились пивом :friends:
Даже фильм лучше усваивалсо :nono:

[acid drinker]

хм... я ше тоді подумала, шо мені вже просто пивний перегар вчувається у кожному зустрічному - якісь ви надто тверезі були з вигляду =)
ех... моє на сьогодні цілком морально задоволене. пішло спати. не скучайте :)

[Rover]

якісь ви надто тверезі були з вигляду =)

То нас кино так сразу отрезвило, мы думали шо будит весело, а там трупняк на кровати в самом начале :eek:

[Anatoliy]

фільм, бачу, був цікавим :) якось собі треба буде подивитися щось таке

[Aureliano]

Нет, это реально так было, только непонятно зачем -= чтобы показать что так дочка похожа или от мелкости бюджета :(
это такой фрейдистский трюк - чтобы показать что дочка ассоцировала себя с матерью - на фотографиях мать Анны кажется выглядела не так как в галлюцинациях самой девочки. Кстати актриса сыгравшая взросую Анну и ее "иллюзорную" мать, действительно очень красивая и совсем не похожа на мать троих детей :)

[Rover]

совсем не похожа на мать троих детей :)

Думаешь подвох? :cool:

[Aureliano]

Думаешь подвох? :cool:
тут одно из двух - либо актрисса родственница/жена/любовница режиссера/продюсера/сценариста либо настоящая мать троих детей - Роса (вот она-то как раз похожа), отдала своих трех дочерей в детдом, где они были усыновлены богатыми преуспевающими буржуа, бедная Роса устроилась в дом этих буржуа служанкой дабы быть поближе к дочерям, когда они вырастут она расскажет им всю правду, включая тот факт что отцом им приходится дон Альберто Альварес де Мундисобаль, священник церкви имени св. Хулио, и по совместительству глава ордена братьев-содомитов, прячущих в своих кельях святой Грааль, а главная героиня является прямым потомком Санчо-Пансы, закончившего свои дни не в Ла-Манче, как утверждают неоторые догматики, но в Тибетском монастыре, где он постиг гармонию мира и основы Кунг-Фу, встретился с Йетти, Лемурами и мадам Блаватской от которой зачал двоюродную тетю по материнской линии... впрочем это уже совсем другая история... :)

[AnimeCrainaMF]

впрочем это уже совсем другая история...
"Выкормить ворона 2". В главных ролях Брэндон Ли.

[acid drinker]

мене нарешті відпустив влом...
отож, понеділок - ігор савченко: "дума про козака голоту" (1937, 89 хв.) і "вершники" (1939, 95 хв.)
вівторок - ігор савченко: "випадкова зустріч" (1936, 65 хв.), "партизани в степах україни" (1942, 67 хв.) і "молоді літа" (1943, тривалість не вказана)
четвер - ігор савченко: "іван нікулін - російський матрос" (1944, 85 хв.) і "старовинний водевіль" (1946, 70 хв.)
п'ятниця - марлен хуциєв: "липневий дощ" (1966, 96 хв.); всеволод воронін, генріх габай: "капітан "старої черепахи" (1956, 73 хв.)
субота - олександр алов, володимир наумов: "кепський анекдот" (1966, 72 хв.); сергій параджанов: "колір граната" (1969, 74 хв.)
початок - стандартно о 18:30. великий кінозал КМЦ, вул. іллінська, 9, третій поверх.

[Aureliano]

початок - стандартно о 18:30. великий кінозал КМЦ, вул. іллінська, 9, третій поверх.
Спасибо! все эти фильмы будут идти в большом кинозале?

[acid drinker]

я розумію, шо так. принаймні, іншого там не було написано. коли раптом їх перенесуть в малий - я попереджу.

[Aureliano]

acid drinker
поделись пожалуйста информацией - что там на ноябрь интересного ожидается

[acid drinker]

афішку ше не вивісили... сама чекаю з нетерпінням. як тільки - то одразу;)

[acid drinker]

афішка з'явилася сьогодні, тому про "расьомон" акіра куросави повідомити я не могла фізично... проте далі теж будуть непогані речі.
одразу попереджаю - ейсід до понеділка в неті не з'явиться, тому зв'язок хіба по телефону - він тут багато разів висів. крім того, ауреліано знає, як іти, і anime теж знає, тому на крайняк приєднуйтеся до них.
отож, почнемо.

[acid drinker]

2.11 - тобто завтра, у четвер - акі каурісмякі, "юха".
Фильм «Юха» никогда и нигде по-русски не раздавался. Между тем, это едва ли не самая оригинальная картина Каурисмяки, которого в смысле оригинальности упрекнуть нечем.
В своих «поисках жанра» Каурисмяки делает немое кино. «Юха» была представлена как последняя немая картина ХХ века. В творчестве Каурисмяки она становится эпической. Причина тому--выбор материала: режиссёр выбирает в качестве исходного сюжета классический финский роман и, одновременно, один из главных источников для экранизации в финском кино. До Каурисмяки роман Юхани Ахо, увидевший свет в 1911 году, был экранизирован трижды, начиная с фильма «Йохан» Морица Штиллера (1921).
В центре сюжета--жестокий романс: хромоногий фермер Юха, сирота-красавица Марья, франт-обольститель Шемейко. Превосходный материал для крепкого реалистического кино. Всё вроде бы знакомо, но у Каурисмяки все акценты смещены. Смена декораций обозначается титрами. Роковой финал наступает, но не сразу. И все герои совсем не такие, как должно быть по тексту романа: Юха (Сакари Куосманен)--не так стар и не так хром; Марья (Кати Уутинен)--не так молода и не так красива; Шемейко (Андрэ Вильмс)--вообще потёртый, хотя и ездит на модном кабриолете. Так весь фильм Каурисмяки делает с шемящей иронией--по отношению к героям, к материалу и к себе, как режиссёру.
Ну, а на смену диалогов приходит музыка Анси Тиканмяки, которая и должна читаться как роман. Она прошивает весь фильм и отражает происходящее на экране, задавая эмоциональный градус--как хороший тапёр, что сопровождает фильмы в кинотеатре. Вместе с тем, музыка постоянно прерывается--то шумом машины, то ударом двери, то визгом станка. Так Каурисмяки напоминает, что делает немой фильм в эпоху звукового кино и целиком отдаёт себе в этом отчёт. Oн напоминает о существовании кино и другими знаками--то знаменитой цитатой из Сэма Фуллера в кабинете полицейского инспектора, то афишей фильма «Назарин» Луиса Бунюэля на стене бара, то цитатой из собственного фильма «Береги свою косынку, Татьяна».
В целом же, Каурисмяки выводит фильм из финской традиции в пространство кинематографии вообще, делая «Юху» не просто экскурсией по финским нравам, а историей, мораль которой--не искать чужого, а делать своё собственное кино.
В «Заявлении режиссёра» к своему фильму «Человек без прошлого» Каурисмяки написал о «Юхе»:
Цитата:
Мой последний фильм был черно-белым и немым, что ясно свидетельствует, о том что я - деловой человек.
Так, наверное, и должно делаться замечательное кино ради кино.
http://img76.imageshack.us/img76/8743/juha13po.jpg

[acid drinker]

3.11 - п'ятниця - польське кіно. марек півовський, "рейс"
Рейс/ Rejs / The Cruise
Польша, 1970 г., 65 мин., ч/б.
Режиссёр – Марек Пивовский В ролях – Станислав Тым, Иоланта Лоте, Ванда Станиславска – Лоте, Ежи Добровольский
Культовая комедия абсурда.
Действие происходит на пароходе, который все время плывет неизвестно куда. Какой-то неизвестный проникает на борт без билета, но его вдруг принимают за культпросвет-работника, присланного "сверху", и поручают заняться организацией досуга пассажиров. На собрании новоявленный Остап Бендер вместе с пассажирами решает подготовить представление для капитана парохода ко дню его рождения, но так, чтобы тот ни о чём не догадывался. Во время выбора номеров возникает целый ряд курьезных ситуаций - лже-культпросвет работник не может оценить, какие высказывания и сцены из тех, что предлагают пассажиры, политически корректны, а какие нет…
Даже искалеченный цензорскими ножницами, "Рейс" переполнен острейшей сатирой по отношению к социалистическому строю. Было выпущено всего две копии картины, но, тем не менее, фильм стал известен во всей стране.
польською можна подивитися тут: http://rejs.filmweb.pl/Rejs++1970++opisy,FilmDescriptions,id=751

[acid drinker]

4.11 - субота, великий кінозал - кшиштоф кешльовський, "три кольори. синій" Первый фильм трилогии Кшиштофа Кесьлевского `Три цвета` - это история молодой женщины, чудом выжившей в автокатастрофе, но потерявшей мужа - композитора и пятилетнюю дочь, и это не столько повествование о возвращении к жизни, сколько метафорическая притча об избавлении от власти губительных чувств. Преодолеть трагедию - значит в каком - то смысле обрести свободу: от прошлого, от любви. Но такая свобода опустошает, лишает желания жить. Оно возвращается лишь с приходом новой любви... Если вам надоели примитивные боевики и сериалы, если вы хотите получить наслаждение от тонкой игры великолепных актеров, глубокого проникновения в психологию героев, блестящего изобразительно - звукового языка - словом, от НАСТОЯЩЕГО КИНО, посмотрите фильмы кинотрилогии `Три цвета`. В этих фильмах сделана смелая попытка художественного переосмысления понятий французской революции о `свободе, равенстве, братстве`, символами которых стали три цвета национального флага Франции - синий, белый и красный. Цвет сам по себе лишен политического или идеологического содержания. И фильмы выдающегося польского режиссера Кшиштофа Кесьлевского - не о политике, а о любви. http://img.kino.br.by/descrpics/1512.jpg польською тут: http://www.republika.pl/homer_m/niebieski.htm

[acid drinker]

7.11 - вівторок - знову акі каурісмякі, "життя богеми"
Три нищих артизана - художник Родольфо (Пеллонпяа), прибывший в багажнике из Албании, писатель Марсель (Вилмс), не желающий сокращать свою 21-актную пьесу, и композитор Шанар (Вяананен), последний опус которого называется "Влияние синего цвета на искусство", пьют вино, поедают двухголовую рыбу и без единой улыбки насмехаются над индейкой-судьбой.

Не любящий оперу, не признающий экранизаций и не говорящий по-французски финн едет в Париж, чтобы экранизировать роман, легший в основу оперы Пуччини "Богема". Может показаться, что Каурисмяки ищет истоки своего стиля - немигающего, слегка заторможенного стоицизма, который его герои делят с героями Джима Джармуша, - ищет и находит в парижских мансардах XIX века. Но это не совсем так. Место действия фильма - не старый Париж, а все та же Финляндия Каурисмяки, которой нет на карте: странный холодный остров, где живут туповатые и эксцентричные мужчины, вечно слегка пьяные и удивленные беспардонностью бытия, все - немного инопланетяне на недружелюбной земле. Возможно, потому что это все же Париж, свет фонарей, пробивающийся сквозь черно-белые сумерки, кажется желтым: Каурисмяки уникально раскрепощает печаль, обычно скованную северной температурой. Когда Родольфо удастся-таки сбыть картину, ему сунут два оперных билета в придачу. "Опера - умирающее искусство, - скажет он. - Ну да ладно, давайте".http://img446.imageshack.us/img446/2562/lavie13nk.png

[acid drinker]

поки шо все... думаю, в понеділок зможу написати шось далі.
приємного перегляду.

[AnimeCrainaMF]

а у меня 3 цвета на винте есть - не пойду!

[acid drinker]

я теж не піду... =(
в суботу не випадає зовсім. тому... заболванити зможеш?;)

[AnimeCrainaMF]

да. двд читаешь? или только книги :) ?

[acid drinker]

поки шо не читаю)) я тобі принесу трошки ерочок - іде?

[AnimeCrainaMF]

б1жить :)
только я без определенных понятий, когда мы свидимся. Метро я посещаю регулярно :)

[acid drinker]

якось збачимося.
принаймні, на всю ретроспективу каурісмякі я ходитиму - після сьогоднішнього німого кіно 1999 року... це шось неймовірно гарне. хочу саундреки =)

[син миколи]

Класно вам в Києві, в Могилянці.

А мені нриходиться все на дисках шукати,
по різних нет крамницях шастати в пошуках чогось гарного.:)

[AnimeCrainaMF]

классно с нэтом шаровым, а не только в Могилянке.

[Aureliano]

а у меня 3 цвета на винте есть - не пойду!
А "Декалога" Кислевского у тебя случайно нет? А я могу поделиться его фильмом "Короткий фильм об убийстве" ("Krotki film o zabijaniu.")

[AnimeCrainaMF]

нет. Правда знаю человека с раритетами, но он платно записывает. Каталожец у него немалый... линк поищу щас
ВОТ (http://igor.intercollab.com/Annihilator_filmz.rar)

[acid drinker]

ауреліано, у тебе цей фільм польською?;)
дякую за лінк.
завтра викину програмку на цей тиждень. готуйтеся до піаніста;)

[Aureliano]

ауреліано, у тебе цей фільм польською?;)

с русским одноголосным переводом

[acid drinker]

нарешті виконую обіцянку =)

отож, 8.11 - середа - фільм тарковського "андрій рубльов".
Фильм "Андрей Рублев" представляет из себя несколько новелл о жизни знаменитого русского иконописца 14-15 веков: его отношения с товарищами, с Богом, реакция на происходящие рядом события типа феодальной раздробленности и татаро-монгольского ига. Потрясаюшее кино, но не простое: в первую очередь из-за тяжести выбранной темы, во вторую — из-за длины (две серии — почти три часа). Как известно, чем больше корабль, тем больше шансов напороться на айсберг.
Впрочем, пока рейс теплохода "Андрей Рублев" проходит без айсбергов.
Расскажу лучше о другом. Идею фильма о Рублеве придумал актер Василий Ливанов, и рассказал Андрею Тарковскому и Андрону Михалкову-Кончаловскому, приехав к ним на дачу. Главную роль, по Ливанову, должен был сыграть он сам. Было это то ли весной, то ли в начале лета. Тарковский и Кончаловский, загоревшись, за лето написали сценарий. Когда Ливанов post factum (осенью) узнал об этом, он смертельно обиделся. Произошла первая ссора — после этого долгие годы Ливанов не разговаривал с обоими авторами сценария. Вторая столкновение, такое же страшное, случилось во время монтажа: у Андрея и Андрона были разные мнения по этому поводу. Так фильм "Андрей Рублев" навсегда поссорил трех замечательных мастеров.
Самое интересное, конечно же, что все это в фильме отражено. Кирилл подает Феофану Греку идею прислать в Андроников монастырь гонца. Феофан его присылает, но не за Кириллом, а за Андреем Рублевым. Как отреагировал Кирилл, знают все, кто смотрел. Потом, уже получив заказ расписать некую церковь, Андрей ссорится с Даниилом. Трое иконописцев, которые сначала шли вместе, в итоге остаются порознь. Мораль: служение искусству требует жертвовать самыми близкими товарищами. Доказано и в жизни, и в кино.
А изображение в последней части русских икон наверняка привело к повышению их популярности на Западе — соотвественно, к вывозу из России. Думаю, вряд ли кто-либо из авторов такое предполагал.
така ніфігова рецензія - http://www.glagol-online.ru/arc/online-pub/779/
http://www.artcon.ru/tarcovsky/img/rublov1_.gif

[acid drinker]

9.11 - в четвер, до дня бороьби з фашизмом і антисемітизмом - "піаніст" романа поланського.Роман Поланский впервые взялся за биографический жанр, посвятив "Пианиста" жизни реального человека - варшавянина Владислава Шпильмана, скончавшегося в 2000 году. Однако картина Поланского не имеет ничего общего с классическими байопиками, которым ежегодно отдает дань Американская киноакадемия. Мальчишке Роману, запертому в краковском гетто, пришлось пережить забавы немецких офицеров, приставлявших к его голове пистолетное дуло. Его мать сгинула в концлагере. В 69-м его беременную жену Шарон Тэйт растерзала банда Чарлза Мэнсона. До недавних пор Поланскому был недоступен въезд в США - из-за мутного обвинения в растлении малолетних. Мир, по Поланскому, на короткой ноге скорее с дьяволом, чем с Богом. Тем не менее до "Пианиста" он с завидным постоянством снимал развлекательное кино, полное абсурдистского юмора. Жизнеописание Владека Шпильмана - первая (исключая, быть может, "Смерть и деву") "серьезная" лента Поланского. То, что она основана на фактах чужой биографии, не мешает проецировать судьбу героя на судьбу самого режиссера. Недоброжелатели фильма ставят ему в вину драматургическую расхлябанность и вторичность, всуе поминая спилберговский "Список Шиндлера". Адептам традиционного кинематографа есть от чего прийти в недоумение. Поланский нарушает все правила игры. Там, где привычны патетика и драматизм, так складно ложащиеся на симфонические экзерсисы Джона Уильямса, Поланский демонстрирует неожиданную сдержанность. Используя чуть отстраненную манеру повествования и приглушенные цифровым изображением цвета, он добивается парадоксального результата: нацистские зверства воспроизводили десятки разнокалиберных режиссеров - от Эфраима Севелы до Робера Энрико, но ни у кого эти эпизоды не выглядели так запредельно жутко. Анекдот про то, как немцы разрешили доктору-поляку провести операцию, а после первого надреза расстреляли и его, и ассистентов, но больше всех повезло пациенту - под наркозом он ничего не почувствовал, соседствует с танцем истощенных калек на потеху веселящимся нацистам. После чудесного спасения Шпильмана от отправки на "переработку" в Треблинке должно следовать развитие действия, заштампованное сознание требует конфликта и героического поведения. Но нет. Шпильман (в роли - американец Эдриен Броуди) не примет участия в восстании Варшавского гетто. Он не станет сражаться за свободу - он будет отсиживаться в крысиных углах, боясь произвести лишний шум и с ужасом наблюдая за пахнущими порохом и кровью вспышками большой Истории из окна. Поланский упрямо избегает любого пафоса: укрывший Шпильмана поляк дает ему телефонный номер "на экстренный случай". Таковым становится не облава гестапо: оголодавший Владек рыщет в буфете, разбивает тарелки и в ужасе бежит от раскрывшей его инкогнито соседки (NB: в агрессивную жирную мещанку превратилась Катаржина Фигура, некогда секс-символ восточноевропейского кино, звезда Юлиуша Махульского и Миклоша Янчо). Присущая всем фильмам Поланского клаустрофобия достигает апогея; даже вырвавшись из комнаты-клетки или попав за стену гетто, Шпильман обнаруживает только мертвечину - улицы, заваленные детскими трупами, и бесконечную анфиладу разрушенных зданий. Поланский - сам вечный скиталец, изгой, справедливо не желающий помнить родства, сделал сильное кино об отдельном человеке, на которого войной идет весь огромный мир. Человек не хочет умирать - геройству он предпочитает укрытие. Кто бросит в него камень? Возможно, лишь те, кто упрекает Каннское жюри, отдавшее "Золотую пальмовую ветвь" Поланскому, а не "Человеку без прошлого" Аки Каурисмяки, чей полный самоцитат, тиражирующий прежние наработки фильм способен произвести впечатление только на неофитов, не знакомых с прежними работами финна.
http://www.film.ru/img/shots/pianist_1.jpg http://www.film.ru/img/shots/pianist_2.jpg http://www.film.ru/img/shots/pianist_3.jpg

[acid drinker]

10.11 - п'ятниця - польський кіноклуб, даріуш гаєвський і його "варшава".Полнометражный дебют 38-летнего режиссёра Дариуша Гаевского, ранее сотрудничавшего в документальном кино, был отмечен пятью призами (в том числе за фильм, режиссуру и сценарий) на национальном киносмотре в Гдыни и пользовался успехом в польском прокате. Эта современная история из жизни Варшавы, снятая цифровой камерой, рассказывает о восемнадцати часах в судьбе сразу нескольких людей, которые по разным поводам приехали зимним днём в польскую столицу (например, юная Клара, влюбившийся в неё в поезде Павел, встретившиеся на шоссе Виктория и Анджей) и подчас парадоксальным образом пересекаются друг с другом в большом городе. Несмотря на привычность некоторых сюжетных ходов и определённую затянутость повествования, данная лента полна действительно интересных житейских наблюдений, а в финале приобретает неожиданное иронически-иносказательное измерение городской предрождественской фантазии, чего, пожалуй, ей не хватало в предшествующих эпизодах. польською читаємо тут: http://dk.tlen.pl/recenzje/?id_r=20

[acid drinker]

11.11 - субота, великий кінозал - гас ван сент, "слон".
Темой «Слона» стал уже принесший успех «Боулингу для Коломбайно» Майкла Мура сюжет расстрела школьниками своих же соучеников. Но, в отличие от политической агитки Мура, «Слон» при всей своей «мутности», как это ни странно, ставит проблему даже более конкретно. Все дело в художественных приемах. На экране показываются заурядные события заурядного дня заурядной школы, куда пришли два заурядных подростка и расстреляли учеников и персонал из автоматического оружия, купленного через Интернет. Камера как бы следит то за одним, то за другим учеником, показывая одни и те же сцены с разных углов. Картинка становится «скучной» для зрителя, привыкшего к видеоклиповой нарезке. Но только так можно показать, почему же два обычных паренька решили вдруг устроить кровавую баню в собственной школе. У Мура не получилось. У Ван Сента получилось. Подростки шатаются по собственной школе, они встречаются, здороваются, обмениваются парой фраз и так далее. День одного похож на день другого как две капли воды. Да и сами ученики, живут как атомы в броуновском движении. Люди-атомы сталкиваются друг с другом и продолжают движение в разных направлениях. Камера следит за ними, показывая, что даже в коллективе они остаются абсолютно чужими друг другу. Неудивительно, что в таком атомизированном обществе любая психологическая ранка не затягивается, все больше воспаляется. Не находя поддержки других людей-атомов, двое подростков решают отомстить всем сразу, накормив до отвала свинцом. Даже процесс мести всему миру нисколько не сближает подростков – в конце концов один из них убивает другого. Режиссер настолько живо воссоздает внутреннюю структуру атомизированного общества самой богатой капиталистической страны мира, настолько хорошо показывает отсутствие реальных человеческих отношений, задавленных этой структурой, что зрителю не жалко гибнущих людей. Глупая, бессмысленная гибель подростков становится лишь логическим продолжением (или даже избавлением от) столь же бессмысленной и глупой жизни людей-атомов.
http://img.kino.br.by/descrpics/975.jpg

[acid drinker]

14.11 - вівторок - станіслав чернілевський, "просвітлої дороги свічка чорна" (документальний, про василя стуса). знайти шось про кіно було важко, тому маємо шматочок статті.Станіслав Чернилевський – режисер фільму про Василя Стуса «Просвітлої дороги свічка чорна». Стрічку зняли на студії «Галичина-фільм», яка опинилася на межі арешту, ще 14 років тому, але режисер отримав нагороду лише зараз. Як сказав лауреат: «Картина, як на мій погляд, навіть, хоча сьогодні я на неї дивлюся, це моя дитина – вона таки кентавр. Вона, з одного боку, – художнє явище, а з іншого – історико-культурне. Але він іншим не міг бути, і я радий, що ми здійснили цю роботу. Іншого матеріалу про Стуса просто немає». Щоправда, Національне телебачення показує цей фільм в унікальний «прайм-тайм» – о 1.20 ночі або о 9-й ранку. Республіканська партія України висувала творців фільму на здобуття Шевченківської премії, але місця серед її лауреатів їм допоки не знайшлося.

[acid drinker]

15.11 - середа - довженкова "земля".
заходьте сюди - http://www.sumno.com/index.php?option=com_content&task=view&id=77&Itemid=44 ;)

[acid drinker]

з наступним фільмом проблем навіть більше, ніж з кіном про стуса, бо це - українська прем'єра.
16.11 - четвер - режисер ростислав плахов-модестов, художник сергій якутович. "техніка безпеки для тих, хто дивитися телевізор". 2006.

[acid drinker]

17.11 - п'ятниця - знову польський кіноклуб, цього разу "пейзаж після битви" анджея вайди. Весна 1945 года, американские солдаты открывают ворота одного из фашистских концлагерей, но для узников этот день еще не стал днем подлинного освобождения. Люди в полосатых одеждах по-прежнему живут за колючей проволокой — только в американском лагере для перемещенных лиц. В такой обстановке и зарождается любовь молодого поэта Тадеуша и еврейской девушки Нины, которая пытается уговорить поляка отправиться на Запад... http://www.wajda.pl/pics/filmy/film15.jpg
польською можна подивитися тут: http://www.wajda.pl/pl/filmy/film15.html

[AnimeCrainaMF]

acid drinker, нет слов.

[acid drinker]

старалася;)
признавайтеся - приєднаєтеся до мене на каурісмякі чи не хочеться?

[Трамонтана]

Люди, де можна уздріти і переглянути гарний фільм?!!! Допоможіть, чим зможете! Шо у Могилянці?

[acid drinker]

у могилянці все, шо я закинула в тему... завтра - тарковський, позавтра - поланський.
між іншим, каурісмякі справді гарний режисер... життя богеми - великий +1. особливо купує те, шо він чорно-білий і про нас, митців.

[Aureliano]

большое-большое спасибо за анонс, думаю что мы, читатели этой темы, должны уже тебе целый ящик пива :)
с огромным удовольствием присоединился бы к просмотру Каурисмяки, но на работе была куча дел :( не удалось вырваться

[acid drinker]

ну... по секрету скажу, шо будуть ше три його фільми;)
і, здається, я вже одну істотку на то серйозно підсадила...

[AnimeCrainaMF]

все никак не вырвусь... может в четверг.... не знаю точно еще

[acid drinker]

в четвер - будь ласка. тобто завтра. дуже хочу на піаніста - буду вдавати расово толерантну... /а якшо всерйоз, то просто про фільм багато наслухана, цікаво подивитися/.

[AnimeCrainaMF]

я сегодня никак не могу. И пятница тоже врядли. Эх, стану богатым - пошлю работу нафиг.

[acid drinker]

признатися чесно, піаніст мене розчарував... незважаючи на досить неоднозначні рецензії, чекала більшого.
сьогодні іти на польський кіноклуб чи ну його?...

[Aureliano]

я Пианиста видел года два назад - весьма неплохой фильм, не нельзя сказать что шедевр. А вот вчера зато посмотрел "Остров" Лунгина, фильм очень неоднозначный, но в нем опредленно что-то есть. Мамонов в роли святого старца - это нечто...

[acid drinker]

варшава - то просто +1, інших слів у мене нема. люди, ви шось неймовірне втратили...

[acid drinker]

мені сподобалося. довженко прикольний. теж +1

[син миколи]

Ас. дрінкер, напиши будь ласка, чи планується щось в кіноклубі з понеділка(20.11) по пятницю (24-го)
можев той час буду пару днів в києві, прийшов би на щось подивитись,
а то стільки вже тут наслухався, і дуже вже цікаво зробилось побачити той ваш клюб:)

[Mcmortygreen]

21.XI. - Я найняв убивцю. Акі Каурісмякі, 1990
22.XI. - Вечір на Івана Купалі. Ю. Іллєнко (кінокласика)
23.XI. - Загадки норильського повстання. М. Ткачук (документальний фільм)
24.XI. - Сексія-місії. Юліуш Махульський (польський кіноклуб)

[AnimeCrainaMF]

Акі Каурісмякі
извините, но улыбнуло очень. Как жаль, что все еще не могу вырватся на сеансик

[_к_]

хотів би піти.
зі старого дуже мало бачив.
acid drinker повідомиш коли наступного разу будеш йти?

[AnimeCrainaMF]

человек с авкой от Future shorts, у тебя часом источников этих самых шортов нет? Я малость фан, но в инэте под скачку ничего не видно, приходится по ночам кинотеатры посещать

[Ircya]

На 2-3 грудня планується якийсь показ? (Буду в Києві, дуже хотіла би теж подивитися хвільма :) )

[acid drinker]

ммм... повідомляю - я йду на кіно сьодні.
соррі, шо пропала - просто нету не було зовсім...
тримайте програмку на наступні покази.

[acid drinker]

сьогодні, тобто у вівторок - ретроспектива каурісмякі, "я найняв убивцю".
Вылетев с унылой конторской работы, где просидел треть своей никчемной жизни, унылый Анри (Лео) хочет убить себя, но он такой неудачник, что не может даже повеситься по-человечески. В отчаянии он делает ровно то, что сказано в названии фильма, а после совершенно случайно влюбляется, раздумывает умирать, но бар, где он заказал самого себя, сравняли с землей, и отказываться от услуг киллера (такой же, как он, неудачник, к тому же смертельно больной) уже поздно.
http://pics.afisha.ru/userimg/2006-11-03/888555/Killer.jpg

[acid drinker]

середа, 22.11 - кінокласика. іллєнко і "вечір на івана купала".
ось шо про нього сам автор:
Вечір напередодні Івана Купала” — алегорична історія України, було знято з екрану рішенням міністра культури СССР Романова і покладено на полицю аж на 18 років. Фільм реабілітовано в 1988-му. 1967 року дирекція Венеційського кінофестивалю персонально запрошувала мене з фільмом “Вечір на Івана Купала” на фестиваль з гарантією головного призу “Золотий Лев” Святого Марка, але міністр культури СССР Романов стверджував, що такого фільму взагалі не існує. Неймовірними зусиллями добиваюся, щоб фільм усе ж таки послали на якийсь міжнародний фестиваль, хоча б у сателітну тоді щодо Москви Прагу. В день відкриття фестивалю в Прагу, натомість мого фільму, увійшли радянські танки на придушення празького повстання. 18 років фільм пролежав на полиці як заборонений.
ніц детальніше не знайшла...

[acid drinker]

четвер, 23.11 - теж нічого конкретного сказати не можу. єдине, шо мені відомо - це жанр (документальний фільм), режисер (михайло ткачук), місце і рік виходу (2006, україна) і, звичайно, назва - "загадка норильського повстання".
от.

[acid drinker]

п'ятниця, 24.11 - як завше, польський кіноклуб, та ше й польською мовою. цього разу - "сексмісія" юліуша махульського.
Альберт и Максимилиан соглашаются стать участниками эксперимента профессора Куппельвайзера: они, двое молодых мужчин лет 30-ти, в интересах науки должны быть заморожены на 3 года. Однако за время, проведенное ими в специальных капсулах, на Земле многое изменилось, и потому Альберта с Максом разморозили не через три года, а через полвека с лишним. В 2044 году. Когда "вымерли" все мужчины, и других "самцов", кроме парочки размороженных, больше нигде не осталось. "Амазонки 21-го века" живут в глубоком подземелье, благополучно разрешив проблему размножения без оплодотворения, и не нуждаются в присутствии особей мужского пола. С риском для собственной жизни Альберт и Макс вынуждены приступить к выполнению "секс-миссии".
http://www.seksmisja.art.pl/fotosy/wywiad.jpg
цілий сайт, фільмові присвячений - http://www.seksmisja.art.pl/start.php

[acid drinker]

субота, 25.11 - великий екран, український фільм-сюрприз. поняття не маю...

[acid drinker]

понеділок, 27.11 - польське кіно; до сторіччя єжи гедройця - документальні фільми "редактор", "остання розмова".
вівторок, 28.11 - польське кіно; до сторіччя єжи гедройця - фільм михайла ткачука "такі далекі, такі близькі".
про саму персоналію можна почитати тут: http://portalwiedzy.onet.pl/67158,,,,giedroyc_jerzy,haslo.html

[acid drinker]

середа, 29.11 - знову мій улюблений акі каурісмякі, тепер з фільмом "ленінградські ковбої їдуть в америку".
Странный рок-ансамбль репетирует в захолустной деревеньке. Совершенно очевидно, что у «Ленинградских ковбоев» нет никаких шансов на артистический или коммерческий успех. Но их менеджер Владимир решает организовать триумфальную, по его словам, поездку в Штаты. Вскоре музыканты едут по Америке в кадиллаке, давая концерты. После нескольких провалов и неприятностей музыканты восстают против своего менеджера, обвиняя его в бесстыдной эксплуатации своих подопечных.
Хотя Каурисмяки не хотел ехать в Калифорнию, потому что там находится Голливуд, он показывает Америку с любовью и предлагает юмористическую одиссею новичков, которые прибывают в страну, где культура, оказывается, близка их собственной.
Рок группа «Ленинградские ковбои», которая объявила себя «самой худшей рок группой в мире» впервые появилась на экране в короткометражке Каурисмяки «Роки IV» и сделала головокружительную независимую от кино карьеру. Музыканты продолжили сотрудничество с режиссером в других его фильмах.
http://www.unzeit.de/poster/Leningrad_Cowboys_go_America/Leningrad_Cowboys_go_America_72.jpg

http://www.leninimports.com/lcwcfbbigcd1.jpg

[син миколи]

а в котрій годині кінео зачинається?

[acid drinker]

четвер, 30.11 - знову каурісмякі (я таки заб'ю на навчання))) - "людина без минулого".
Тонкий, ироничный, эстетский фильм — и вместе с тем невероятно жизненный, живой. Животворящий, животрепещущий — прямо с экрана. Набившая оскомину голливудская выхолощенность и глянцевая нереальщина чисто визуальных образов заменяется здесь удивительно живыми типажами и лицами «из народа», такими очаровательно морщинистыми и настоящими. Мне невольно вспомнились фильмы Киры Муратовой, которая, видимо, руководствуется теми же принципами при подборе актеров, набирая фактурные, странные лица. И здесь же видна какая-то трогательно несовершенная игра актеров, через которую местами просвечивает удивительная естественность.
По сюжету эта картина незамысловата, но каким-то чудом ей удается не перейти грань примитивности. простая, но трогательная сказка о простых людях и обыденных обстоятельствах. Это фильм о том, что можно быть счастливым, живя в мусорном баке, если светится твое внутреннее солнце. О том, что из пепла прошлого не разожжешь любовь заново, даже если забыть все обиды. Это фильм об удивительной, подлинной красоте окружающего, не замазанного гримом, не исправленного силиконом и не приправленного спецэффектами. Эту картину смело можно ставить на один уровень с тчечественной рогожкинской «Кукушкой» — по общности тем, языка, по лиризму и поэтическому настроению.
Это совершенно некассовое кино для неисправимых романтиков, ютящихся на последнем ряду. Анти-голливуд, анти-коньюнктура, анти-пошлость.
http://archive.experiment.ru/img/cinema/16_2.jpg

http://archive.experiment.ru/img/cinema/16_1.jpg

[син миколи]

з котрої години починають показ, може таки встигну доїхати:)

[acid drinker]

там раніше було написано... 18:30, 9-ий корпус могили (так шо ше й тьопати доведеться троха)

[син миколи]

дякую, тепер буду шукати той 9 корпус....

но все рівно велике спасибі!!!:)

[acid drinker]

але: від сковороди у напрямку, куди він дивиться, пройти аж до набережної, а потім повернути направо - там буде така жовта двоповерхова хата, де й розташований 9-ий корпус могили. кіноклуб на першому поверсі, його буде виднодетальніше - на першій сторінці теми =)

[acid drinker]

люди... ви втратили тонну задоволення. каурісмякі - гуру. приходьте на наступні покази...

[син миколи]

мені жаль великий, навіть дуже, що я не прийшов.
та був до 18:28 в Соборі,
а ще й дотого не дуже розбираюсь в Києві
і не прочитав кимента з місцем розташування того 9 корпуса....

сьогодні вже виїжджаю.

тому прийдеться чекати наступного разу:(

[acid drinker]

тепер я знаю, яким буде український фільм-сюрприз;)
кіно кіри муратової "довгі проводи". 1971. але більше ніц не казатиму... приходьте ))

[explicit_noise]

шкода що в мене репетиція до дев♀ятнадцятої години...

[acid drinker]

2 explicit_noise - не катастрофа, в принципі... ми вчора на фільм теж біля сьомої втрапили ;) правда, довелося сидіти на підлозі - потім задниця боліла))

а ше є варіант - кіноклуб "чапаєв", там у вівторок теж буде кіра муратова, "астенічний синдром", рівно на сьому. правда, фільм довгий.

[explicit_noise]

Та щось не дуже хотілося йти на середину. Піду, мабуть 28-го...

[AnimeCrainaMF]

посмотрел "3 цвета - Голубой". Такими шедеврами нужно делиться! просто 25 из 10.

[Авітенцій]

а ше є варіант - кіноклуб "чапаєв"

Підскажи, будь ласка, де його шукати?

[Kwaidan]

А в грудні кіноклуб, що показуватиме і чи буде він взагалі???

[Aureliano]

В UA-IX выложили "Декалог" Кислевского (тот который снял "три цвета") на польском, с русскими субтитрами, качать здесь http://mpeg.net.ua:8000/drama/Dekalog/

[explicit_noise]

Підскажи, будь ласка, де його шукати?
наскільки я розумію, маеться на увазі кінотеатр Ім. Чапаєва на Великій Житомирській.

[Kwaidan]

Привіт КіноЛюби, бувають вечори що і я не прохожу повз дуже симпатичний кіноклуб в Могилянці. Не здогадувався що є таке непогоане відображення кіноклубу в вигляді форуму, тому що також заходив і на /сторінку спільноти глядачів/ і на /офіційний Могилянський форум/ і нічого по суті там не знайшов.
Тому велика ПОВАГА усім хто стоїть за функціонуванням кіноклубу.
І чесне МЕРСІ фундатору цієї сторінці на форумі.

[Kwaidan]

Доречі ХТО володіє знаннями на рахунок цієї суботи. Програмка закінчується демонструванням Каурісмякі в четвер (сьогодні /Людина без минулого/ - явка обовязкова), а далі... (Хоча маю підозру що і всуботу шось буде, просто було цікаво пльонку якої стрічки спалять на цей раз:))

[acid drinker]

та будь ласка, хіба мені важко? =)
кіноклуб у грудні... поняття не маю - на сторінці кіноспільноти того не висить, афішки вони не розклеїли... хоча я все-таки думаю, шо буде - сесія сесією, а дітей лишати без кіно то жорстоко.
а ше я люблю каурісмякі... люди, ви втратили шалену забаву - чесно, ленінградські ковбої вартують того, шоб їх подивитися. кумедна річ ;)

[acid drinker]

2 Kwaidan - сьогодні побачимо, чи взагалі вони в суботу шось крутитимуть... сумніваюся, шо це знову буде 35 мм. /до речі... мене досі мучить совість за вино, звучно відкрите на минулій муратовій... але було кумедно =)/

[acid drinker]

сьогодні був останній фільм каурісмякі... моє кохання від мене тікає - все, тепер я його побачу тільки якшо знайду, де скачати чи переписати... але то таки краса. особливо, коли вже знаєш акторів, коли вловлюєш ті ремінісценції, які він запускає в кіно - наприклад, портрет художника з "життя богеми" на стіні бару. і музика - просто неймовірно підібрана, така справжня і гарна...

таксь. з лірикою покінчили. тепер до справ;)
у грудні кіно буде, але вони поки шо вівисили тільки одну афішку, і совість мені не дозволила її знімати. завтра фільм називатиметься, здається, "філадельфія", присвячений боротьбі зі СНІДом і все таке. у суботу на 15:30 крутитимуть "ліля форевер", а на 18:30 - не пригадую назви... - але точно знаю, шо то приурочено до дня боротьби з рабством. отакі ми, блін, соціально свідомі...

як тільки здеру десь афішку - викладу нормальну інформацію. але то буде не раніше понеділка - я завтра тікаю з києва.

[explicit_noise]

ГРУДЕНЬ 2006. ПРОГРАМА.

- За сприяння фонду «Мистецтво, культура та наука» програма «Голландське кіно»
- Спеціально для рекреації під час сесії: Серія британської комедії від Містера Піткіна до Монті Пайтона.

1. ХІІ. П’ятниця. В рамках інформаційно-профілактичної акції «Стань ближче» до Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІД спільно з ГО «Соціум ХХІ» фільм Філадельфія. Джонатан Демме. США, 1993.

2. ХІ. Субота. 15.30. Ліля назавжди. Лукас Мудіссон. (Спільно з представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні до всесвітнього дня боротьби з рабством)
18.30. Затоічі. Такеші Кітано.

5. ХІІ. Вівторок. Документальні фільми журналіста Юрія Луканова
Три любові Степана Бандери (режисер Влад Гелло, 25 хв.)
Хто ви є, містер Джекі? (режисер Максим Бернадський, 27 хв.).
Зустріч з Юрієм Лукановим.

6. ХІІ. Середа. Голландське короткометражне кіно. (мовою оригіналу з англійськими субтитрами)

Смачного. Матіас Гейскес. Фліка. Гвідо ван Геннеп і Марко Фермаас.
Ніч в супермаркеті. Бен ван Лішо.
Зала очікування. Йос Стеллінг.

7. ХІІ. Четвер. Комедії Нормана Віздома. Містер Піткін догори дригом. Джон Педді Карстерс.

9. ХІІ. Субота. Великий екран. Комедії Монті Пайтон. Смисл життя по Монті Пайтону.

11. ХІІ. Понеділок. Презентацію Міжнародної балтійської кіношколи проведе Мартін Адамсоо (вхід за акредитацією)

12. ХІІ. Вівторок. Спільно з Міжнародною амністією. До міжнародного дня прав людини Американська історія Х. Тоні Кей.

13. ХІІ. Середа. Голландське кіно. Турецькі солодощі. Пол Верхувен.

14. ХІІ. Четвер. Комедії Нормана Віздома. Містер Піткін в тилу у ворога. Джон Педді Карстерс.

15. ХІІ. П’ятниця. Комедії Монті Пайтон. Життя Браяна по Монті Пайтону.

16. ХІІ. Субота. Великий екран. Український фільм на кіно. (буде оголошено окремо).

19. ХІІ. Вівторок. Голландське кіно. Документалістика. Невидима правда. Пітер Флорі.

20. ХІІ. Середа. Голландське кіно. Ні потягів, ні літаків. Йос Стелінг.

21. ХІІ. Четвер. Комедії Нормана Віздома. Містер Піткін в лікарні. Роберт Ашер.

22. ХІІ. П’ятниця. Комедії Монті Пайтон. Монті Пайтон і Священний Грааль.

23.XII. Cубота. Малий екран. Закриття сезону. Вечірка. Музичні кліпи Кріса Канінгема

Малий екран - вул. Набережна-Хрещатицька, 27, кімната 13.
Великий екран - вул. Іллінська, 9, 3-й поверх
Вхід - 1 гр.
Початок усіх показів о 18.30.


взято звідси:
http://community.livejournal.com/laboratoriakino/6288.html?mode=reply

[acid drinker]

а тепер зроби добре діло і знайди рецензії;)

[Aureliano]

ГРУДЕНЬ 2006. ПРОГРАМА.


2. ХІ. Субота. 15.30. Ліля назавжди. Лукас Мудіссон. (Спільно з представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні до всесвітнього дня боротьби з рабством)
18.30. Затоічі. Такеші Кітано.
Это в малом зале?

[acid drinker]

субота - великий. там, здається, буде якась серйозна тусівка.

[Kwaidan]

Про вчора: Каурісмякі і справді не зумів розчарувати, попри прямолінійність його розповідей, в них є щось на зразок дикої аури, яка, якшо не затягує тебе то принаймі додає натхнення. Тішусь лише з того факту, що закачав на днях його останній із відзнятих фільмів /Вогні на світанку/

[Kwaidan]

Про сьогодні: /Філадельфія/ взагалі мені по пятницях їздити не дуже зручно, тому спочатку не збирався, але після того як один мій Друг зізнався, що Філадельфія входить до пяти його найулюбленіших фільмів, я задумався ...Крім того є здогадка, що фільм не про південне місто Філадельфія, а про термін /філадельфія/ - що в перекладі, здається, з грецької означає - /без дітей/

[Kwaidan]

нарешті про завтра: на скільки я знаю в суботу завжди показують у великому залі, але сумнівів додає час першого сеансу - 15:30. /Лілія Фореве/ - четвертий і, хтось казав, шо кращий фільм шведа Мудісона. Дія фільма проходить в Росії російською(!) і ,тому важка історія героїні фільму Лілі, дуже вже сподобалася місцевим кінокритикам. Отож якщо хочете впасти в осінню дипресію в другий день зими - кроком руш. Мені ж цікавішим видається другий суботній фільм /Затоічі/ японця Кітано - по тій лише причині, що попри його появу і на нашому ТВ я ще не бачив жодного його фільму. Дякую

[AnimeCrainaMF]

да нууу. И обьективно и субьективно - фильм (лиля) не тянет ни на что.

[acid drinker]

ну шо ж... почнемо з комедій з норманом віздомом. четвер, 7.12 - "Мистер Питкин вверх тормашками", великобританія, 1956.

Режиссер: Джон Пэдди Карстэйрс

В ролях: Норман Уиздом, Морин Суонсон и Лайонел Джеффрис

О фильме:
На этот раз Норман Питкин работает мойщиком окон в шикарном особняке. Однажды сына хозяев дома похищают бандиты. Однако они не учли, что окна в этом доме моет не кто-нибудь, а сам мистер Питкин! Норману удается освободить мальчика, но тот в результате травмы головы теряет память, и когда приезжает полиция, незадачливого спасителя принимают за главного гангстера... Это только начало, потом будут бомбы, танки, а главное - будет очень смешно!http://www.ozon.ru/multimedia/video_covers/sd769_28_02_01.jpg

[acid drinker]

субота, 9.12 - сенс життя за монті пайтоном,Режиссер: Терри Гиллиам /Terry Gilliam/, Иэн МакНоутон /Ian MacNaughtonIan/

В ролях: Грэм Чэпмэн /Graham Chapman/, Джон Клиз /John Cleese/, Эрик Айдл /Eric Idle/, Терри Джоунс /Terry Jones/, Майкл Пэлин /Michael Palin/, Терри Гилльям /Terry Gilliam/

О фильме: Комедия абсурда, поставленная очень известной на рубеже 70-80-х годов английской телевизионной командой 'Монти Пайтон'. Картина состоит из нескольких новелл, которые, по мнению их авторов, должны некоторым образом пролить свет на тот туманный вопрос, которым терзается любой из нас на разных этапах своего существования - 'в чем смысл жизни?'. http://ec1.images-amazon.com/images/P/B0000A0MFJ.01._SCLZZZZZZZ_V1058201541_.jpg

[acid drinker]

все. пішло вчитися, шоб у середу мати якийсь шанс втрапити на голландські короткометражки. мабуть шо...

[Kwaidan]

тримаю в руках програмку-абонемент кіноклубу на грудень і маю дивне відчуття - її цінність як ПРОГРАМКИ вище, ніж її ціність як АБОНЕМЕНТУ...
не потрібно бути шестипалим, щоб загинаючи пальці на одній руці порахувати те що викликає бажання рухати в кіноклуб.
Американську історію Ікс і Піткіна всі хто хотіли вже давно подивилися...вся надія на голандців і на Монті пайтон.

[acid drinker]

не знаю, я би з радістю пішла на закриття сезону.. буде весело;)
а ше голландців там предостатньо, тому як абонемент програмка цілком-цілком... (ну і шо ви хотіли за грудень-то встигнути подивитися? у нормальних людей сесія...)

[Kwaidan]

у нормальних людей сесія в січні...:)
(і взагалі не відношусь до людей для яких ""нормально"" це комплімент:))...
а, що до закриття сезону звучить і насправді інтригуюче...

[acid drinker]

а хто сказав, шо бачення нормальності у нас збігаються? =)

колись у кіноклубі була дуже кльова річ - експериментальне музичне відео. взагалі-то я таку музику не люблю, проте концепт шалено сподобався. сподіваюся, цього разу буде не гірше...

[Авітенцій]

субота, 9.12 - сенс життя за монті пайтоном

Хто-небудь дивився цей фільм?

[acid drinker]

голландці порадували =)
правда, я не зовсім в'їхала у фільм про нічний супермаркет, проте остання штука була взагалі повним відпадом... як і всі, зрештою

[Авітенцій]

Великий екран - вул. Іллінська, 9, 3-й поверх

Підскажіть, яка найближча зупинка метро до вул.Іллінська, 9 ?
Або, як від Солом*янського району дістатись? Також можна від Палацу Спорту/Хрещатик.

[Aureliano]

Підскажіть, яка найближча зупинка метро до вул.Іллінська, 9 ?
Або, як від Солом*янського району дістатись? Також можна від Палацу Спорту/Хрещатик.
метро Контрактовая площадь, следующая улица за ул. Сковороды

[radus]

А що, кажуть в кіноклубі буде про Гуантамо? Може, хтось уже бачив?

[Kwaidan]

Особисто я не бачив і не чув про таке принаймі, що стосується найближчого часу
З фільмів зі словом Гуантанамо пригадується нещодавний прісний пиріг від Майка Уінтерботома стилізований під БіБіСішні хроніки новин.

[Kwaidan]

всі хто не був в суботу на МонтіПайтонах можете починати шкодувати: такої розвеселої нісинітниці не бачив давно...
а зал як рвало; залишається здогадуватися скільки ще сальних жартів залишилося поза моєю увагою через відсутність перекладу

[Авітенцій]

всі хто не був в суботу на МонтіПайтонах можете починати шкодувати...


Маю схожої думки:
кінострічка йшла без перекладу, а саме англійскою мовою, але навіть ті, хто не знають англійську, трималися за пузо від сміху.
Навіть зробив декілька кадрів.

P.S. підтримка стану "сміху" відбувалася завдяки неабиякій фантазії авторів фільму
та людини на першому ряду, котра гоготала так яскраво, що весь зал здіймав галас.

.. Якщо коли-небудь доведеться сходити на кінофільм
"Життя за Монті Пайтоном", то обов*язково
не на повний шлунок - деякі моменти не зовсім "їстівні".

[acid drinker]

два анонси =)

перший - це те, що відбуватиметься цієї суботи у великому кінозалі, так званий український фільм-сюрприз.
«Право на жінку» - рання режисерська робота майбутнього відомого сценариста Олексія Каплера («Ленін в жовтні», «Смугастий рейс», «Людина-амфібія»). Героїня фільму покидає свого чоловіка через те, що він не дозволяє їй навчатися, і вступає в медінститут. Не зважаючи на смерть своєї дитини, жінка успішно здобуває професію хірурга. Зроблена у плакатно-пропагандистському жанрі «культурфільму» картина була звинувачена в «занепадництві» і на екрани на вийшла. Фільм зберігся без 8-ї частини.

Режисер: Олексій Каплер
Сценаристи: Микола Бажан, Олексій Каплер
Оператори: Олексій Калюжний, Володимир Окулич
Художник: Соломон Зарицький
Актори: Таїсія Златогорова, Володимир Сокирко, Іван Скуратов, Т.Мухіна
Кіностудія: Українфільм.
Рік: 1930
Час: 60 хв.
Формат: чорно-білий

[acid drinker]

анонс другий.
17.12 - неділя. 18:30, малий екран (набережно-хрещатицька). вхід вільний.
у рамках всесвітнього дня протесту проти гуантанамо, ініціатива "солідарність без кордонів", при підтримці міжнародної амністії в україні.
дорога до гуантанамо.
режисер - Майкл Уинтерботтом.
Эта лента, снятая в стиле полудокументалистики, по-видимому, наиболее полно отразила представления и настроения сегодняшней Европы, мечущейся между собственными 'эмигрантскими' страхами, стремлением ко всеобщему человеколюбию и отторжением американской мощи. Герои ленты -- трое юных британцев пакистанских кровей, отправившиеся в 2001 году в талибский Афганистан, захваченные там спецслужбами США и отправленные в тюрьму на военную базу в Гуантанамо. Тенденциозность толкования происходящего очевидна и буквально сквозит из всех эпизодов, от визуальных образов тонкокостных допрашиваемых-подозреваемых-обвиняемых-беззащитных молодых мусульман до матерых американских служак. В конце картины узники все же признаются невиновными, но зритель уже успевает получить вполне критическую массу замаскированных знаков. (Сцена из фильма: бритый наголо подросток с тоненькой шейкой сидит в наручниках на стуле, а американец в униформе орет на него благим матом. "Сознавайся, ты работал на "Аль-Каиду"! Твои друзья уже раскололись! Отвечай, где скрывается бен Ладен!"). И успешно расшифровывает их. Ибо, как сказал ныне живущий классик кино Стивен Спилберг, 'фильм -- это самый распространенный язык'.
як я зрозуміла із рецензій, кіно ну страшенно тенденційне - іноді пропирає на посміятися, американців від того більше не-любити не починаєш, просто ше раз переконуєшся в тому, шо вони не в кінець погані, якшо на них аж так непереконливо гонять.
але подивитися піду. раптом рецензії помиляються? та й кумедно, коли навколо кіноклубу купа різних дядьок у мундирах...

[Kwaidan]

...та й кумедно, коли навколо кіноклубу купа різних дядьок у мундирах...

о да ...:aga:

[acid drinker]

ну шо я можу сказати...
кіно не вразило. чесно-чесно. протягом усього фільму в голові два питання: хто їм лікар, шо вони поперлися в країну, де війна, похавати великих пляцків... і як, на думку творців фільму, мали поводитися американці, яких буквально півроку тому бомбанули?
а, ше третє питання. як таке шось могло отримати нагороду берлінського кінофестивалю???

[Aureliano]

а, ше третє питання. як таке шось могло отримати нагороду берлінського кінофестивалю???
по-моему ни для кого не секрет, что Европа не шибко любит США, а потому просто решили им показать маленькую(большую страшно и экономически не выгодно) козу, аналогично было и с фильмом Мура "Фаренгейт 9/11", который в общем-то не представлял собой никакой культурно-кинематографической ценности. Но на самом деле это печально - когда кинофестивали превращаются в полигоны для политических разборок, настоящее кино все-таки должно быть выше политической коньюктуры и если уж на то пошло, то надо было бы снимать фильмы не о "бедных" талибах, которых вполне заслужанно сидят в клетках, а о мирных жителях, чьи жизни и судьбы были разрушены бомбами - американскими, сербскими, российскими...

[acid drinker]

я розумію про заполітизованість - зрештою, нобелівка теж давно не аполітична.
проте могли б вони хоч подумати про відносну якість своїх агіток. чесне слово, аж починаєш шкодувати дурних американців...

[Kwaidan]

а й насправді ніби мода зараз пішла на політичне кіно, де гарними манерами вважається кинути камінь в сторону правління Буша,

причому настільки однобока, попсова і проста (в поганому розумінні) подача цих політ-агіток, якщо ще не стомлює, то точно уже не ципляє

[Kwaidan]

сходив на /ні потягів, ні літаків/ голандського театрала Стелінга.

фільм вийшов у чомусь концептуальним, але якимось не дуже цікавим.
замість перекладу були лише англійські субтитри, що могло б згубити сприйняття розмовного фільму, але губить його не це, а рідкісна подібність до наступної серій якогось безкінечного американського напівкомедійного серіалу...

[acid drinker]

та ну тебе =)
фільм був просто суперським.. причому - поміть - класична єдність часу, місця і дії... за правилами гарної драми ;)
найбільше мене вразила його посмішка в останніх кадрах... неймовірно.
красиве кіно... а якшо влом читати англійські субтитри - вчи голландську ;)

[acid drinker]

закриття сезону вийшло на славу =)
спочатку був дзига вертов і концептуальний соцреалізм (концептуальний - бо з прокручуванням плівки назад, виглядало воно як мінімум оригінально ;)), згодом - вже о пів на сьому, як і домовлялися - чарівні психоделічні кліпи каннінгема, потім прийшов малий і було просто весело, потім з'явилася оля брюховецька і почалися відео аль-джазіри, після того ми (небагато останніх героїв) знову подивилися трошки дзиги вертова... і все це супроводжувалося сумішшю шампанського і коньяку (який я, на щастя, не п'ю).
якшо раптом хтось там був - він мене зрозуміє... якшо не були - я вам співчуваю =)

побачимося в кіноклубі після нового року ;)

[acid drinker]

сьогодні ввечері роздруковують програмки в кіноклуб...
тобто від завтра вже можна починати туди ходити http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_24_3QE4IL.png
як тільки отримаю свій екземпляр (ну, не отримаю - то здеру де-небудь), викладу сюди програму... чекайте http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_21_RBH561.png

[acid drinker]

ми повернулися http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_33_ZXWYNY.png

отож, шо відбуватиметься протягом січня в кіноклубі?

подія: презентація фільму "чорнобильський час" леоніда мужука.
тема: анти-туризм - про дивні подорожі та успішну некомунікацію між культурами.
ретроспектива: неігрове кіно кшиштофа кешльовського.
кінокласика: гічкок, якого ніколи не буває забагато.
українське кіно та польський кіноклуб

а тепер конкретніше...

[acid drinker]

отож, шо ми пропустили сьогодні, у четвер, числа одинадцятого місяця січня? http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_22_NRE3XL.png

мабуть, про цей фільм ви чули...

http://www.kinokadr.ru/films/b/borat/borat.jpg

Комедия с рейтингом R о наших братьях казахах, герой которой репортёр Борат в исполнении известного своими плоскими и скабрёзными шуточками ведущего МТV Саши Барона Коэна отправляется из гущи казахстанской бедноты прямиком на жительство в США, чтобы снять свой документальный фильм.

Интрига фильма закручена вокруг истерически смешных (как нам обещают его создатели) ситуаций во время этого путешествия.
Режиссёр: Лэрри Чарльз.
Сценарий: Саша Барон Коэн, Энтони Хинес, Питер Бэйнам, Дэн Мазер.
В ролях: Саша Барон Коэн, Дэниел Кастро.

[acid drinker]

завтра (12.01, п'ятниця) починається лабораторія кіно з неігровими фільмами кшиштофа кешльовського. а саме:
Z miasta Lodzi (з міста лодзі) - 1969 рік, 17 хвилин.
Bylem zolnierzem (я був солдаттом) - 1970 рік, 16 хвилин.
Zyciorys (життєпис) - 1975, 29 хвилин (хоча на сайті написано, шо 45... http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_04_H684V7.png).
Refren (рефрен) - 1971, 10 хвилин.
у програмці пропонують ше рентген (півгодинний) і хлоп (5 хвилин), проте на сайті кешльовського я їх не знайшла...
втім, там побачимо.

[acid drinker]

субота, 13.01, великий екран.
анти-туризм: джим джармуш і його містичний поїзд.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/3/38/Mystery-Train-poster.jpg

Для Джармуша Америка - отнюдь не страна гамбургеров и ковбоев, а особый таинственный мир, что и отражено в его фильмах. Данная картина наполнена пространством одного единственного мифа; имя его - Элвис. Паломничество в столицу рок-н-ролла Мемфис японской молодой пары - сквозная тема фильма. Фильм великолепно снят оператором Робби Мюллером. Джармуш демонстрирует нам возможность найти для себя настоящую Америку, которая далека от лубочной картинки масскульта или вульгарных предрассудков.

[acid drinker]

неділя, 14.01, 16:30, малий кінозал.
польський кіноклуб: марек котерський з фільмом "день божевільних" (Dzień świra). мова - польська.

http://www.filmpolski.pl/z1/85i/10685_1.jpg

Adam Miauczyński, 44 ("a imię jego czterdzieści i cztery..." -Mickiewicz) letni nauczyciel języka polskiego boi się. Boi się otworzyć oczy po przebudzeniu, świadom tego, co czeka go w ciągu dnia. A czeka go całkiem sporo: mycie, idealnie wydzielone śniadanie, telewizja, radyjko. To jasne strony życia Adasia. Ciemne to: zjeżdżający na rolkach po schodach (robiąc niemożliwy hałas) syn sąsiadów, emerytowany lokator z piętra niżej, namiętnie słuchajacy koncertów muzyki klasycznej na cały regulator, niemiłosiernie głośno wiercący dziury w ziemi robotnicy za oknem, olewający go uczniowie w szkole, natrętne baby z autobusu zajmujące mu miejsce przed nosem, inne natrętne baby w spożywczym kłócące sie o ostatni numer jakiegos idiotycznego brukowca, psy załatwiające się gdzie popadnie, a najczęściej tuż pod nogami Miauczyńskiego, skretyniały synek i jego wredna mamusia czy wreszcie mamusia naszego Adasia, którą bardziej od problemów życiowych syna interesuje smak przygotowanej właśnie pomidorówki. Rozmowa z dziwacznie wyglądającym psychologiem nic nie daje, ale Adaś postanawia przełamać swój schemat dnia, powtarzający się codziennie od kilkunastu lat i wyjeżdża pierwszym lepszym pospiesznym nad morze w celu odpoczynku i regeneracji umysłu. Jak sie okazuje, to również nie jest dobry pomysl...

[acid drinker]

понеділок, 15.01.
презентація фільму леоніда мужука "чорнобильський час".

У фільмі „Чорнобильський час” Ліна Костенко пропонує депутатам Верховної Ради провести засідання в Чорнобильській зоні.
Чорнобильський час. Зупинити, приборкати в кадрі найтрагічніші миті його через 20 років після аварії на ЧАЕС вдалося режисеру однойменного фільму Леоніду Мужуку. „Чорнобильський час” продовжує фільм-реквієм „Чорнобиль: два кольори часу”, який зазнав нещадної московської цензури. Кадри, за якими так ретельно пильнували цензори, так само ретельно зберігали до кращих часів документалісти. Вони й стали серцевиною „Чорнобильського часу”, який чекає появи на екран.
Час вписав у фільм і кадри поліщуків, які залишилися сам на сам із трагедією в чорнобильській зоні, яка за 20 років розповзлася далеко за 30 кілометрову позначку (у фільмі це Овруччина Житомирської області), і кадри учасників історико-етнографічної експедиції Міністерства надзвичайних ситуацій, у складі якої незмінно працює Почесний професор НаУКМА Ліна Костенко. Її голос у кадрі звучить пересторогою нам усім.

почитати враження режисера можна тут: http://www.slovoprosvity.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=2740

[acid drinker]

вівторок, 16.01.
анти-туризм: кіно лева кулешова "пригоди містера веста в країні більшовиків" (1924).

Старый фильм одного из родоначальников советского кинематографа относится к редчайшим образцам эксцентрической комедии в той сфере, где в СССР не очень-то было принято шутить. Молодая Страна Советов, которая только что вышла из эпохи военного коммунизма и еще не попала на время в благодатную пору нэпа (это слово, позже получившее почти презрительный оттенок, ведь означает нечто разумное — «новая экономическая политика»), представлена в ранней работе Льва Кулешова в стиле американской «немой комической». Прыжки, погони, перестрелки, аферы мошенников, сцены соблазнений и буйных вечеринок... Стихия «капиталистического разгула», конечно, оправдана авторами с идеологических позиций, хотя чересчур пафосный финал, воспевающий преимущества социалистического строя, кажется просто приклееным по необходимости для того, чтобы отвергнуть подозрения придирчивых цензоров. Эта картина — и в хорошем смысле хулиганская, если угодно по-мудреному — постмодернистская, то есть намеренно и с иронией, порой уже пародийно смешивающая разные стили и жанры, выворачивающая наизнанку все стереотипы как западных боевиков, так и уже оформившегося (но все равно мертворожденного) направления в советском кино — «агитки», к которым и сам Кулешов был причастен в годы гражданской войны. Но сейчас кулешовский «монтаж аттракционов» (пусть этот мастер лишь предвосхищал эйзенштейновское открытие) воспринимается намного актуальнее и свежее. Даже странно, что никто из современных режиссеров не догадался сделать ернический римейк, высмеяв «опасное путешествие мистера Веста в страну новых русских».

[Kwaidan]

кіно клуб це завжди добре, особливо після перерви...
знову треба шукати час якого у нас і так мало...
Хічкок - це як на мене хіт сезону,
а Бората при бажанні можна і без кіноклуба подивитись...
як завжди ДЯКУЮ за інформацію

[acid drinker]

середа, 17.01.
кінокласика: гічкоківський "шнурок". досить експериментально і досить дивно...

http://www.kino.orc.ru/js/retro/stills/rope.jpg

По своей сути – «Веревка» является уникальным фильмом с точки зрения монтажа. Каждый кадр длится 10 минут – ровно столько пленки в кассете, вставляемой в камеру. Фильм был снят без изменения точек съемки. Это – чистый эксперимент и результат оказался удачным. Теперь о сюжете. Два друга-гея (Джон Долл и Фарли Грейнджер) душат своего приятеля без видимых причин, просто для острых ощущений. Сами они убеждены в том, что совершили хорошо просчитанное, идеальное преступление. Тело они прячут в сундук, который стоит в той комнате, где должны собраться гости, чтобы отметить помолвку убитого. Приходят его родители и невеста, а также их профессор, у которого все они учились в колледже. Во время вечеринки приятели все время подбрасывают информацию для размышлений своему профессору, стремясь произвести на него впечатление. А он (Джеймс Стюарт), как из мозаики, выстраивает в голове полную картину преступления. В конце вечеринки он разоблачает преступников. Стюарт был одним из любимейших актеров Хичкока. Он всегда приглашал его в картину, если герой должен был внести в действие нравственный аспект. Стюарт очень человечен, и режиссер использовал это, расставляя нужные акценты и обходясь без явного морализаторства.

[acid drinker]

як завжди, будь ласка http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_10_2DER12.png

четвер, 18.01.
анти-туризм: і хто б, ви думали? правильно...
хостел http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_14_L34YBH.png. думаю, представляти не варто... бо дуже вже багато різних думок про нього висить в неті.

http://www.kinokadr.ru/photoes/2006/01/26/hostel/00.jpg

приємного перегляду)))

[acid drinker]

п'ятниця, 19.01.
знову кешльовський, знову ніц не розповідатиму...
Pierwsza miłość (перше кохання) - 1974 рік, 55 хвилин.
Szpital (лікарня) - 1977 рік, 21 хвилина.

[acid drinker]

субота, 20.01, великий екран.
українське кіно: "кармелюк" фавста лопатинського (1931, німий фільм, обіцяли супровід електронної музики http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_08_WMMN2D.png)

Про повстання українських селян під керівництвом народного героя Устима Кармелюка проти поміщиків і польської шляхти в 30-і роки XIX ст.

[acid drinker]

неділя, 21.01, 16:30, малий кінозал.
польський кіноклуб: марек котерський і "всі ми христоси" (Wszyscy jesteśmy Chrystusami). звичайно ж, мовою оригіналу.

http://www.filmpolski.pl/z1/62z/15862_1.jpg

Ojciec - Adam Miauczyński jest kulturoznawcą i alkoholikiem. Od kilku lat - niepijącym, leczącym się, trzeźwiejącym alkoholikiem. Film zaczyna się, gdy Adam pyta swojego ukochanego Syna Sylwestra, co mu chciał powiedzieć. Syn zwierza się, że kiedyś, pod koniec jego - Ojca - picia, on - Sylwek, jego syn - życzył mu śmierci i myślał, żeby go zabić. I opowiada, jak do tego doszło i co pamięta z ich wspólnego życia. A pamięta tylko jego - Ojca - picie i swój strach. Jak pijany Adam wciąż próbował wychodzić ze swego pokoju a Mama Sylwka, czyli żona Adama - Beata - wciąż go tam wpychała wśród walk i ujadania, więc mały Sylwuś bał się wracać do domu i modlił się, żeby tylko tata - Adam - nie wychodził od siebie. Jak Adam odlał się pod drzwiami sąsiadki i Beata dźgnęła go nożem a Sylwuś wstydził się przez tatę pijaka wychodzić do kolegów... Wraz z bolesnym wspominaniem Syna o piciu Ojca, zaczyna się w Adamie odwijać taśma własnych wspomnień. Ojciec Adama też pił i Adam też się go bał i wstydził i - już jako chłopczyk - poprzysiągł sobie, że nie przysporzy nigdy takiego strachu i wstydu swojemu synowi. A jednak... Przecież Adam boleśnie pamięta swe poniżające próby z alkoholem - już w dzieciństwie i - degradujące - w dorosłości: jak po pijaku poznał Beatę; jak się przez picie ożenił i na ślub przyszedł prosto z izby wytrzeźwień; jak skopał żonę w ciąży, bo nie chciała jej usunąć; jak próbowała otruć gazem siebie, jego i dziecko; jak on sam omal nie zginął pijany na torach i jak porąbał po pijaku wigilijną choinkę na oczach struchlałego Sylwusia. Jak przez upicie nie dotarł do Papieża z pielgrzymką w intencji niepicia, chociaż byli już w Rzymie. I jak się przez picie rozwiódł. Jak omal nie udusił po pijaku matki i jak ją opuścił - dla picia - w godzinie śmierci. Zresztą, Ojciec Adama też sobie w dzieciństwie przysięgał... nie pić jak jego ojciec - podobnie, jak Adam sobie. Tymczasem Syn wspomina dalej, jak Adam go opuścił w dzieciństwie, upijając się zamiast czekać na niego u dentysty; jak się poranił po pijaku i obwiniał o to jego - Sylwka; jak tygodniami nie wychodził pijany z pokoju; jak nie odpowiadał na listy z apelami o niepicie, wsuwane pod drzwi; jak pił nadal po szpitalnych odtruciach... Tak, to wszystko Adam pamięta i to, jak go wyrzucili z pracy na Uniwerku, bo upił się ze studentami na zajęciach o misteriach Męki Pańskiej a potem obrzygał dziekana. I otchłań kolejnych pobytów w izbie wytrzeźwień. Ale czy Sylwek nie pamięta, jak Adam chodził z nim do lekarzy?! Wynajdywał mu szkoły?! Jeździł z nim na wszystkie wakacje - w zimie i w lecie?! Nie, Sylwek pamięta tylko jak tato pił. I wreszcie Syn wspomina najboleśniejsze - jak Adam opuścił go w okresie matury, choć przyrzekał, że z nim będzie. A czy Syn nie pamięta jak to Adam chodził do nauczycieli i wychowawców i przygotowywał się z nim razem do matury?! Nie, tylko to, jak tu pił tygodniami i on Sylwek przyjechał go ratować, choć sam już brał narkotyki a mama mówiła, żeby dał tacie zdechnąć. I syn był tu przy nim - ojcu, wciąż zapitym i - choć to wtedy życzył mu śmierci, a nawet chciał go zabić - czuł, że musi ojca uratować i dotrwał do chwili, gdy Adam sam podjął decyzję o trzeźwieniu i leczeniu...

[Kwaidan]

середа, 17.01.
кінокласика: гічкоківський "шнурок". досить експериментально і досить дивно...

http://www.kino.orc.ru/js/retro/stills/rope.jpg


ОЦЕ клас!
я про нього колись читав: і про пять склейок на весь фільм, і про один з перших антидетиктивів в історії кіно
кіно обовязкове до прегляду!

[acid drinker]

ой.
втомилося.
поки шо досить...
просто приходьте, у нас програмки є http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_21_RBH561.png

[acid drinker]

фільм учора на славу видався http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_29_16AO23.png

тепер - програма на наступний тиждень...

понеділок, 22.01 - знову гічкок, "незнайомці в поїзді" (1951). тривалість - 101 хвилина.

http://www.rodinakino.ru/UserFiles/train.gif
В ролях: Фарли Грэйнджер /Farley Granger/, Роберт Уокер /Robert Walker/, Рут Роман /Ruth Roman/, Лео Дж. Кэрролл /Leo G. Carroll/, Пэтришиа Хичкок /Patricia Hitchcock/, Мэрион Лорн /Marion Lorne/, Джон Браун /John Brown/, Хауард Сент-Джон /Howard St. John/, Джонатан Хэйл /Jonathan Hale/, Лора Эллиот /Laura Elliot/

Захватывающий от начала до конца, фильм - настоящий триллер Хичкока. Случайно два совершенно разных человека объединяются для совершенно необычной цели - убийства. Гай Хэйнс (Грэйнджер) и Бруно Энтони (Уокер) торопятся на поезд. На ногах Гая старомодные туфли, а Бруно обут в броские черно-белые ботинки. По уверенной походке Гая и боязливым шажкам Бруно можно судить об их характерах. Мужчины обсуждают в купе некоторые проблемы личного характера, и Бруно полагает, что они могли бы убить по человеку, облегчив таким образом жизнь друг другу: Бруно - жену Гая, а Гай - отца Бруно. Гаю отвратительна эта идея, но становится страшно, когда Бруно выполняет свою часть сделки и требует, чтобы Гай выполнил свои обязательства…
Лента "Незнакомцы в поезде" стоит в ряду лучших работ Хичкока. Этот шедевр выстроен столь тщательно, а персонажи проработаны настолько глубоко, что зритель принимает историю близко к сердцу еще до того, как Бруно становится убийцей. Прочитав роман Пэтришии Хайсмит, Хичкок заплатил 7500 фунтов стерлингов за права на адаптацию книги, а затем долго колебался, имея на руках вариант сценария, который позже отдал Рэймонду Чэндлеру для окончательной доработки. Сначала Хичкок настаивал на том, что он будет работать рядом с Чэндлером, оттачивая каждую деталь для фильма так, как он считает нужным. Это раздражало гениального Чэндлера. Он нервничал и часто расстраивался. Тем не менее сценарий Чэндлера стал основой, которую использовал Хичкок, хотя позже режиссер попросил своего любимого сценариста, Бена Хехта "пройтись" по сценарию. Так как Хехт был занят несколькими другими проектами, он поручил Ченци Ормонде подчистить диалоги и ужать некоторые сцены, перед тем как Хехт даст окончательное "добро".

[acid drinker]

вівторок, 23.01 - анти-туризм, артур аллен сайделмен і дебют арнольда шварценеггера в кіно - "геркулес у нью-йорку". 1969, тривалість - 91 хвилина.

http://www.onefilm.ru/new_cache/1427_big.jpg

В этом фильме Арнольд играет Геркулеса, который, поссорившись со своим отцом Зевсом, решил, вопреки его воли, отправиться на Землю. Здесь он оказывается в Нью-Йорке. Его приёмная мать, Юнона, недовольная тем, что Геркулес – незаконно рождённый сын её мужа, подговаривает бога Аида, чтобы он заточил Геркулеса в царстве мёртвых. Она подливает в напиток Геркулеса зелье, которое лишает его бессмертия и его божественной силы. Аид, в свою очередь, заключает союз с бандитами, чтобы те убили Геракла. Положение осложняется тем, что Геркулес не приспособлен к жизни в 20 веке, он не знает, что люди могут врать…

[acid drinker]

середа, 24.01 - ше раз гічкок, тепер "неприємності з гаррі". славой жижек досить цікаво про нього відзивався, треба буде піти... 1955, тривалість 99 хвилин.

http://www.ntvplus.ru/files/2006-04-25/185456.gif

В ролях: Эдмунд Гуэнн /Edmund Gwenn/, Джон Форсайт /John Forsythe/, Ширли МакЛэйн /Shirley MacLaine/, Милдред Нэтуик /Mildred Natwick/, Милдред Даннок /Mildred Dunnock/, Джерри Мэтерс /Jerry Mathers/, Ройал Дэйно /Royal Dano/, Паркер Феннелли /Parker Fennelly/, Бэрри Мэколлэм /Barry Macollum/, Дуайт Марфилд /Dwight Marfield/

Истерически смешная черная комедия о беспокойном... трупе, который создает множество умопомрачительных проблем для мирных соседей в Новой Англии. Да, человека убили, соседям это не нравится. Хичкоку удается сделать это не свойственной для него, блистательной комедией. Гуэнн хороша как всегда. Дебют в кино Шерли МакЛейн. Картина, снятая на фоне живописных осенних пейзажей, поставлена по роману Джека Тревора Стори. Прекрасная музыка Бернарда Херрманна.

[acid drinker]

четвер, 25.01 - анти-туризм, "дежавю" юліуша махульського. 1989, тривалість 104 хвилини.

http://www.filmywjedynce.tvp.pl/img/filmy/foto_275.jpg

перепрошую за польську анотацію. фільм у перекладі.
Chicago 1925 roku, okres prohibicji. Mafioso Mick Nitsch zdradza swą rodzinę i informuje policję o transporcie alkoholu. Potem ucieka do ZSRR, kraju swych przodków. Mafia dowiaduje się o tym i wydaje wyrok śmierci na zdrajcę. Zadanie ma wykonać znakomity fachowiec polskiego pochodzenia, Johnny Pollack. Odessa 1925 roku, okres NEP-u. Do portu przybywa okręt z Nowego Jorku. Pierwszy wysiada Johnny Pollack, legitymujący się fałszywymi dokumentami profesora entomologii. Honorowego pasażera rejsu Nowy Jork oczekuje specjalny komitet powitalny, który dosłownie porywa bohatera. Niedbała obsługa hotelu niszczy jego składany wózek, który w rzeczywistości jest karabinem. Johnny próbuje uwolnić się od ekipy powitalnej i wpada w ręce nadmiernie serdecznych Ormian. Na skutek szoku traci pamięć. Tymczasem Mick Nitsch, który wrócił do swego pierwotnego nazwiska Nikita Niczyporuk, staje na czele podziemnego syndykatu bimbrowego transportującego alkohol do Ameryki. Radzieccy lekarze próbują przywrócić Pollackowi pamięć. Na podstawie dokumentów wmawiają mu, że jest amerykańskim entomologiem. Na skutek kolejnego silnego wstrząsu Johnny odzyskuje pamięć. W tym czasie ludzie Niczyporuka transportujący do Ameryki alkohol wypijają lwią cześć butelek. Pollack zdobywa broń i dociera do Niczyporuka; próbuje go zabić, ale gangsterowi udaje się zbiec. Następny silny wstrząs i Pollack znowu traci pamięć. Wraca do hotelu. Teraz Niczyporuk organizuje na niego zamach bombowy, ale ładunek eksploduje gdy Pollacka nie ma w pokoju. Ludzie Niczyporuka chwytają Johnnyego i przesłuchują go. Podczas przesłuchania następuje kolejnych kilka wstrząsów. Bohater odzyskuje pamięć, uwalnia się z więzów, ucieka, znów dopada Niczyporuka. Kiedy ma go zabić, do akcji wkracza radziecka milicja, gratulując Pollackowi ujęcia groźnego przestępcy. Pollack wariuje. Chicago. Mafia deleguje jednego ze swych członków, aby zabił Pollacka, człowieka, który zawarł umowę z rodziną i nie dotrzymał słowa. Wysłany mafioso wpada w Odessie w ręce specjalnej ekipy powitalnej, która organizuje mu zwiedzanie Związku Radzieckiego...

[acid drinker]

п'ятниця, 26.01 - неігрове кіно кшиштофа кешльовського.
Z punktu widzenia nocnego portiera (з точки зору нічного портьє) - 1977, 15 хвилин
Siedem kobiet w różnym wieku (сім жінок різного віку) - 1978, 15 хвилин
Gadające głowy (балакучі голови) - 1980, 14 хвилин

[acid drinker]

субота, 27.01, великий кінозал. гічкок, "на північ через північний захід". 1959, тривалість - не для слабких - 139 хвилин.
це з нього стьобалися в арізона дрімі http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_21_RBH561.png

http://www.dnevkino.ru/films-foto/films-northbynorthwest.jpg

В этом фильме очень сложная завязка сюжета. Главный герой - несуществующий в реальности, а придуманный американской контрразведкой, - агент по имени Каплан. Хотя он не существует, на его имя снят роскошный номер в нью-йоркском отеле, и для него закуплен целый гардероб. Но агенты вражеской разведки принимают за этого несуществующего Каплана обычного агента по рекламе Роджера O. Торнхилла (Кэри Грант), который становится мишенью для преследователей. Он попадает в такие невероятные ситуации, из которых и настоящий суперагент не всегда бы смог выкрутиться. Ему никто не может помочь, он должен все время рассчитывать только на себя. Агентка, сотрудничающая со шпионами Ив Кендал (Ева Мари Сейнт) тоже ведет себя довольно странно. После серии всевозможных приключений агентов разоблачают. А Ив Кендал оказывается сотрудницей ЦРУ. И естественно, романтический финал , когда измученный, но выстоявший герой и прекрасная разведчица соединяются. Комедийный триллер Хичкока, в котором наиболее ярко выражено все присущее его выдающемуся таланту: захватывающий интерес, саспенс, детективная история, черный юмор и темные полутона использования секса и даже тайные политические махинации. Историю о человеке, которого по ошибке приняли за тайного агента, Альфреду Хичкоку предложил журналист Отис Л.Гернси. Как он признался режиссеру, его очень поразила реальная история, имевшая место в годы Второй мировой войны, когда сотрудники британского посольства в одной ближневосточной стране шутки ради выдумали несуществующего агента и с немалым успехом водили за нос немцев, принявших дезинформацию слишком буквально и потративших немало сил в поисках "шпиона". Вместо того, чтобы снимать некоторые эпизоды в лесной местности штата Южная Дакота (как планировали продюсеры), Хичкок распорядился посадить более сотни деревьев на одной из площадок студии MGM. Чуть ли не самым известным в истории кино стал классический эпизод с Кэри Грантом на кукурузном поле, начинающийся задолго до того, как появляется самолет, пикирующий на героя. Сцена идет без слов минут семь. Режиссеру было необходимо показать зрителю самолет раньше, чем его заметил Кэри Грант, чтобы зритель успел понять, что к чему, и почувствовать приближающуюся угрозу, ощутить саспенс. Самый пронзительный момент эпизода с самолетом - его абсолютная беспричинность, неправдоподобность, абсурдность. Опасность для героя возникает из воздуха, из ниоткуда, из черной точки, которая разрастается в банальный самолет-кукурузник, покушающийся на убийство. Причем угроза возникает не под покровом тьмы из-за угла, как обычно бывает в кино, а в яркий солнечный день на открытом пространстве. Именно по поводу этой сцены Хичкок сказал: «Абсурд - мое кредо». Премии: "Оскар" (1960), номинированы: Уильям А.Хорнинг, Роберт Бойл, Меррилл Пай, Генри Грейс (лучшие декорации), Джордж Томазини (лучший киномонтаж), Эрнст Леман (лучший киносценарий).

[acid drinker]

неділя, 28.01, малий кінозал, початок о 16:30 - польський кіноклуб. анджей вайда і "людина з мармуру". польською, звичайно. 1977, теж для посидючих - 160 хвилин.

http://www.wajda.pl/pics/filmy/film20.jpg

Rok 1952. Ekipa robotników zdejmuje ogromny portret przodownika pracy Mateusza Birkuta, wiszący na głównym placu Nowej Huty. Rok 1976. Gmach telewizji w Warszawie. Agnieszka, studentka szkoły filmowej, przekonuje redaktora o szczególnej wartości swojej pracy dyplomowej - historii życia Mateusza Birkuta. Uzyskuje zgodę na realizację. Ogląda zdjęcia dokumentalne Nowej Huty z okresu budowy kombinatu, junaków SP podążających z całej Polski na sztandarową inwestycję okresu stalinowskiego. Wśród nich jest Mateusz Birkut, rekordzista w układaniu cegieł. Film dokumentalny Jerzego Burskiego "Oni budują nasze szczęście" jest apologią bohatera tamtych lat. Od Burskiego Agnieszka dowiaduje się o kulisach powstania "dokumentu", który był zwyczajną inscenizacją. Birkut zdobył sławę, otrzymał mieszkanie, a jego marmurowa rzeźba zdobiła wystawę w "Zachęcie". Mateusz zostaje instruktorem, jeździ po budowach wraz z kolegą Witkiem i niejakim Michalakiem, ucząc nowych technik murarskich. To właśnie Michalak opowiada Agnieszce epizod, kiedy podczas bicia rekordu ktoś podłożył Birkutowi gorącą cegłę i spowodował jego kalectwo. Birkut pracuje jako działacz związkowy. Za sprawą Michalaka Witek zostaje aresztowany. Birkut desperacko poszukuje przyjaciela, trafia na mur milczenia służby bezpieczeństwa. Traci pracę, zostaje pozbawiony odznaczeń, wyrzucony z mieszkania, mimo iż jego żona Hanka Tomczyk spodziewa się dziecka. Zdesperowany Birkut rzuca cegłę w okno Urzędu Bezpieczeństwa i zostaje aresztowany. Agnieszka ukrytą kamerą filmuje rozmowę z Michalakiem, ale podstęp się wydaje i taśma zostaje zniszczona. Redaktor daje Agnieszce ostatnią szansę kontynuowania filmu pod warunkiem odbycia rozmowy z Witkiem, dziś ważnym budowniczym Huty Katowice. Wcześniej ogląda nieznane dokumentalne materiały filmowe z procesu politycznego o szpiegostwo, wytoczonego Witkowi, obrazujące niezłomną postawę Birkuta. W Hucie Katowice Witek opowiada Agnieszce dalsze losy Mateusza. Po rehabilitacji w 1956 roku rozpoczął poszukiwania żony, która po wyroku wyparła się męża i wyjechała do Zakopanego. Agnieszka odnajduje Hankę Tomczyk i wstrząśnięta jej życiową klęską sama decyduje się nie używać ukrytej kamery. Rodzinna wieś Birkuta. Wybory 1957 roku. Birkut głosuje bez skreśleń, wraz z nim cała wieś. Redaktor odrzuca film pod pretekstem, że Agnieszka nie odnalazła bohatera. Załamana dziewczyna wraca do rodzinnego miasteczka i spotyka się z ojcem, który podtrzymuje ją na duchu. Dziewczyna jeszcze raz przezwycięża kryzys. Rozpoczyna poszukiwania na nowo i odnajduje Maćka Tomczyka przed bramą Stoczni Gdańskiej. Maciek informuje Agnieszkę, że jego ojciec nie żyje. Nie rozumie jej pasji i odmawia pomocy. Ale dziewczyna walczy do końca. W ostatniej scenie Agnieszka i Maciek Tomczyk idą razem długim korytarzem w gmachu warszawskiej telewizji

[acid drinker]

понеділок, 29.01. знову гічкок. "марні". 1961, тривалість - 124 хвилини.

http://www.dnevkino.ru/films-foto/films-marnie.jpg

Героиня фильма Марни Эдгар (Типпи Хедрен) устраивается на работу в различные фирмы под чужим именем и, проработав некоторое время, исчезает с деньгами компаний, не оставляя никаких следов. Она неуловима, так как постоянно меняет не только имена, но и внешность. Марк Ратлэнд (Шон Коннери), деловой партнер одной из бывших жертв Марни, разоблачает ее, когда она устраивается к нему на работу. Вместо того чтобы сдать Марни полиции, Марк шантажом заставляет ее выйти за него замуж. Он узнает о глубоко сидящем в ней страхе перед мужчинами, сексом, грозами и красным цветом...
Самый свободный и поэтический фильм Хичкока "Марни"- это шедевр психологической загадки, включающий в себя все одержимости режиссера - раскрепощение подавленной женской сексуальности, двойственные и ложные личности, детская травма, приводящая к искаженной и болезненно воспринимаемой реальности во взрослом возрасте, и любовь самого режиссера к блондинкам с холодной внешностью. Персонажи одержимы психологическими демонами, сходными с теми, что населяют фильмы Хичкока "Головокружение"" и ""Психоз"

[acid drinker]

вівторок, 30.01. повтор "бората". про нього я вже писала на попередній сторінці...

[acid drinker]

і нарешті останній день місяця, середа, 31.01. кінокласика гічкока, "безумство" (не те, яке "психо"). 1972, тривалість 116 хвилин.

Сам «маэстро страха», как обычно, появляется на мгновение в кадре — в толпе на набережной. Все типичные, ставшие уже классическими хичкоковские мотивы и приемы присутствуют и здесь. Достаточно упомянуть основную историю человека, которого ошибочно подозревают в убийстве бывшей жены. Да и сюжет о душителе, известном лишь зрителям, но не полиции, уже использовался Хичкоком прежде. Первоначально может даже показаться, что «Исступление» наряду с «Психозом» — его самые мрачные ленты, в которых состояние «озноба» у зрителей, наблюдающих за действиями маньяков, нарастает с каждым кадром. Однако если пересмотреть эту ленту сейчас, спустя 25 лет после ее выхода на экраны, при желании все-таки ощущается потайное лукавство автора, хотя оно, безусловно, является мрачным и не рассчитанным на все вкусы.

[Kwaidan]

/Мотузка/ Хічкока штука таки виявилося геніальна, ілюзія єдиного плану працювала бездоганно і не напрягала, а склейки ловко ховали у спини піджаків персонажів, і не скажеш, що фільму майже 60 років...

да, і людей в малому залі було під завязку і всі задоволені виходили, приємно що Хічкок цим фільмом у клубі лише починається

[acid drinker]

таки приємно http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_33_ZXWYNY.png
давно не бачила таких аншлагів... і таки було чого.
шкода тільки, шо пекельно хотілося спати. але я вже раз його бачила, можна було дозволити собі де-не-де заплющити оки http://www.msn101.com/content/Emoticons/3d_10_2DER12.png

[Zasha]

вход за 1 грн? для всех желающих или тока со студенческим могилянки?я на борада пошла бы.посмотреть че он там нагнал и стоило ли фильмец запрещать для проката в странах снг

[Kwaidan]

вход за 1 грн? для всех желающих или тока со студенческим могилянки?я на