повернення ч.1.1

[син миколи]

Одного дня я став свідком події:
Посеред дороги, на зебрі, що найкраще сполучає медичну академію, і католицький університет, впав чоловік, років 25-30. З тайстри (стиль а-ля вуйцьо) висипався з десяток простих загострених олівців, і пачка чисто-білосніжного паперу формату А-4. було ще трохи крові, що різко контрастувала з білосніжністю паперу, і взагалі видавалась на цій картині зайва.
-Ой Боженьку – завивала баба Люся (продавець сємучек, колись коли був меншим, ходили легенди про спосіб, в який вона їх солила)- от так просто йшов дітвак, і посеред зєбри як впав, от так ні з сього ні з того, тіки було чути, як голова хруснула.
На хвильку зупинився подивитись, що за скупчення народу, і не зміг відірвати погляд від обличчя незнайомця. І от вже третій раз вислуховую ту саму історію.
Кинулася в очі ще одна деталь: безіменний палець був у нього розпухлий, і каблучка глибоко в’їлась в тіло. Напевно хтось хотів зняти, так щось подумалось.
А ще він усміхався, так просто лежав і усміхався. Кому?

[син миколи]

це я вже десь постив, на іншому сайті, але вирішив і тут, більше критики= більший зріст= більше самопізнання

[Кам.Ю]

Одного дня я став свідком події:
Посеред дороги, на зебрі, що найкраще сполучає медичну академію, і католицький університет, впав чоловік, років 25-30. З тайстри (стиль а-ля вуйцьо) висипався з десяток простих загострених олівців, і пачка чисто-білосніжного паперу формату А-4. було ще трохи крові, що різко контрастувала з білосніжністю паперу, і взагалі видавалась на цій картині зайва. , краще зайвою
-Ой Боженьку – завивала баба Люся (продавець сємучек, колись коли був меншим, ходили легенди про спосіб, в який вона їх солила)- от так просто йшов дітвак, і посеред зєбри як впав, от так ні з сього ні з того, тіки було чути, як голова хруснула.
На хвильку зупинився подивитись, що за скупчення народу, і не зміг відірвати погляд від обличчя незнайомця. І от вже третій раз вислуховую ту саму історію.
Кинулася в очі ще одна деталь: безіменний палець був у нього розпухлий, і каблучка глибоко в’їлась в тіло. Напевно хтось хотів зняти, так щось подумалось. "Здавалося, її хтось хотів зняти" - навіщо ускладнювати текст?
А ще він усміхався, так просто лежав і усміхався. Кому?

Ви надто ускладнюєте текст усілякими відступами, уточненнями в дужках. Взагалі, дужки в художньому тексті - швидше виняток. Трохи спростіть речення, уникайте подвійних прикметників - через це текст читається важко. Слідкуйте за тавтологіями - "білосніжний папір" - "білосніжністю паперу" зустрілося в одному реченні.

[acid drinker]

а так нічо, між іншим, якшо забити на всі невеличкі проблемки, вже підкреслені кам.ю... ну, воно здається вирваним з контексту - надто вже етюдно вийшло.
з.і. критика? на літфорумі? та ні разу... це не те місце, де можна знайт по-справжньому гарну критику...

[син миколи]

дякую кам.ю за конструктивну критику, візьму до уваги;
а що якби з другою білосніжність паперу написати просто"з цією білосніжністю"?

а щодо зайва, то я так хотів написати.


до Дрінкера, дай будь ласка адрес місця з цією по-справєньому гарною критикою.
буду дуууже дякувати.

я ж експерементую- тому етюдність:)

[Кам.Ю]

Щодо "білосніжності", не знаю. Може варто розділити ще якимось реченням, що описує місце трагеді. Загалом, уривок замалий, щоб сказати ще щось.
Взагалі, не радив би постити невичитані твори, ці помилки псують враження від тексту.
Щодо місця з гарною критикою - можу порадити ГАК, це чи не єдиний із самвидавів, де можна отримати (якщо пощастить) справжню рецензію, а не одно-двослівний камєнт.

[син миколи]

дякую за пораду, зара піду туди розбиратись, що й до чого:)

[Nike_Велес]

Наскільки я бачу, то "білосніжність" згадувана у двох різних (хоч і суміжних) реченнях, повтор "цією білосніжністю" є певним підкресленням, тому у певній мірі виправданий. Нормально, хлопче, пишеш, переходи сміливо до більших форм <censored> .Особисто для мене формальна "бездоганність тексту" - це нудотна фігня, коли там нема свіжості ідеї, принаймні стилю. А в тебе це "накльовується", отож обіцяюче стартуєш!

[син миколи]

Ну що ж, дякую за вищесказане.
буду писати далі, тільки не зараз, бо щось бажання пропало до писанини.
тепер мене на малювання потягнуло:)

[Князь R.]

занадто маленький уривок щоб я щось міг сказати.
Але, якщо чесно, далі я навряд чи читав би...

[син миколи]

велике спасибі за чесну критику:)