КПК

Показати повну версію : Цикл Кришталі(без редакції)


mass
10.12.2006, 13:36
Розбиті кришталі
Блищать наче зірки,
Розбиті кришталі
На небі блищали.

Роками дивились на землю,
Не знали,
Що бачить їх серце
Лише у печалі.

Маленькі цятки ховаються в хмарах
Шукають там щастя і вічну оману.

Розбиті кришталі,чому ви не знали,
Що серце забуде...
..забуде печалі.

12 kvitnya.

____________

цураючись бажаного,
ковтаємо листя,
збираємо вітер,
в легені навмисно


Намисто із квітів,
Кульбаб та Барвінків,
З Магнолій ще білих
І різних всіх цвітів,
Прикрашу голівку,
Милої теплу,
Дарую цю пісню
Тихо-веселу..

3 Travnya

__________

Поет-невдаха

Куди поділося натхнення,
Чому його я залишив,
Здаюсь,не маю більше слів,
Лиш рими мого повсякдення.
Метафори сховались за вікном,
І метонімію шукаю знов,
Гіперболи приносять сон..
Поет потрапив у полон.
Він дивиться у небо-
лише манна,
Квітучі паростки весни-
омана,
Не відчуває більше кольорів!
Здається він назавжди онімів...

_____________

Заради тебе я полишу всі надії,
Неначе листя восени,ці ніжні вії,
Заради тебе поламаю крила,
Щоб ти із серця мого щастя пила.

Ніким я стану,аби ти
Прийшла до мене увісні,
Забуду вірші,всі слова,
Щоб ти була завжди моя!

Моя омана
лаконічна,
Ці почуття для тебе
звичні,
До серця твого,
ні,не злого,
Проте не маю я дороги..

Мої брунатні вірші,
О,Господи,кому залишу їх?
Якби кохана,моя мила,
Ти в серце записала хоч один,
Не треба всі,
Лиш той,
Що гріє..
Коли дивлюся вдалечінь,
Тоді,маленька,я щасливий,
тому що зміг тебе зігріть..

11.04 - 04.12.2006

________________

Пісні смутку


Пісня перша


Тумани,тумани над містом пливуть,
Як хвилі гойдаються сонні..
І клаптями тануть,і лавою йдуть
Такі монотонні..


Чому сьогодні зажурився?
На вікнах пил моїх пісень..
Чому як мрія вмить розбився?
На стінах тінь моїх ролей..

На мене давить біла стеля,
І сірий дим у цій оселі,
Осів на меблях і вустах,
Застигла крига на руках..

Приходить тиша,
З Нею я,
Танцюю зтиха.
Почуття,
Карбують лихо
В забуття...

На стелі я малюю зорі,
Мій подих буде вітром в полі,
В волоссі сумний колір ночі,
І згасле сонце,ніби очі...

6 грудня.

mass
10.12.2006, 13:39
Важливі ваші коментарі та побажання.

acid drinker
10.12.2006, 14:00
так собі.
рима або слабка, або відсутня.
образність - затаскана (щоправда, ота перша річ про розбиті кришталі заповідалася на непогану, але потім вирішила не виділятися з-поміж інших).
ритміка залишає бажати кращого - врна наче й рівна, проте час від часу дуже недоречно ламається.
де яскравість? де особлива поетична мова? де деавтоматизація сприйняття? може, воно прийде з практикою, але над тим треба працювати - і то немало. намагайся читати свої вірші збоку - тоді стане зрозуміліше, шо в них не так.

mass
10.12.2006, 14:33
хорошо,пусть,отпиши тогда во второй моей теме.

Nike_Велес
12.12.2006, 09:30
На мене давить біла стеля...
***
" давить" - це "тисне" по-українськи. Учи мову!!! і взагалі це все школярство, мля

mass
12.12.2006, 19:45
Дякую,Велес,за таку пораду,Ви справжній поет,напишіть ще вірш,у Вас така рима!

mass
15.12.2006, 15:28
Навіщо осінь ти цілуеш
В'ялими вустами?
Бажаєш сонця з небесами,
Проте не маєш часу.

Навіщо дивишся на хмари
Блакитними думками?
Малюєш літо,бо не знаєш,
Чому сумують фари.

З дощем танцюєш на підлозі,
Кохаєш тиху осінь,
Залишивши весну в полоні,
Збираєш теплі сльози.
---------
Намалювати сонце я не встигну-
Тобі залишу фарби,
Щоб білими,як сніг,очима
Ти небо цілувала!

mas* Decemre 25.

знаю що рими тут багато де немає завсім,та і написано давненько,проте вирішив написати ще тут.