Стихотворный двуязычный дуплет

[mass]

№1.
"Ти сльози
ховаєш од вітру-
Самотня,а може сумна"


Не больно,
Не грустно,
Без чувств,
И без лета,
Сквозь серую серость
И слёзы,как пепел,
На вкус-сигареты..
Нейтрально по цвету.

Не чувствуешь ветра,
Не хочется света,
Как мёртвые дети,
Стихи эти...

Как будто об стену,
Стучишь кулаками,
И отзвука нету,
И нету печали.
Упали..не больно-
опять промолчали.


№2.
Все менше розмірковую
про щастя...
В полоні верб і
Жовто-синіх рук каштанів.
Мені здавалось-
Це лише омана,
Проте життя не зупинялось
ні на мить.

Все менше думаю
про почуття...
Адже,як сльози
Капають з листочків,
Вони цураються
І не бажають Сонця,
Хоча на дворі вже Весна..

Все менше часу маю на життя...

mas* написано ще влітку.

ПиСи. Не хотів в одну тему,тому що вірші зовсім різні як для мене,чекаю відгуків і коментарів.дякую!

[acid drinker]

російською у тебе краще виходить =)

[mass]

дякую,мені теж так здається.Чомусь вірші на укр мові банальними виходять=(

[acid drinker]

з мовою просто треба працювати...

до речі, отут можеш почитати трошки дійсно кльових українських віршів - за останній час чи не найсимпатичніше, шо я бачила: http://poetry.uazone.net/bilocerkivec/

[mass]

Плюю слезами в потолок,
Сжигая бесконечный срок,
Срывая пелену со строк,
Где рай и Бог,
И мыслей сток.
Я сколько мог
Вдыхал поток
Из жизни,боли и обмана..
И только рок,
Злой рок помог
Найти мечту средь океана.

В холодной пустоте обмана.
Я видел слёзы и печаль,
Мне слов разбитых впредь не надо,
Я серость снов не раз встречал..

И снова я один,как бог,
Средь радостей холодных,
Плюю слезами в потолок,
Средь ангелов бетонных..

[Nike_Велес]

"Жовто-синіх рук каштанів"...
***
жовто-сині руки каштанів,
біло-синьо -червоні руки верб...
то на деревах хтось повісив прапори,
а я їх сп'яну не побачив
і вірш такий ось напартачив

[mass]

Дуже сильно написано,але Ваші вірші про "інструмент і подрочування" набагато кращі.