black3012: as he devil painted.

[Said]

Допис від Black3012

... В апогеї виступу - ледь не клич: "Увіруте! Віра - рятує!" А далі - жодного пояснення, що таке віра...

Віра - в серці. А у церкві - релігія...

[Black3012]

Допис від Said

Віра - в серці. А у церкві - релігія...

Так то воно так, але чи не здається вам, що це досить егоїстичний підхід?
Щось в тому є, коли люди сходяться до церкви до спільної молитви, тоді (хоч це й досить суперечливо) відбувається духовне зближення спільноти. Не дарма ж протестанти, які пропагують індивідуальну відповідальність перед Богом все-таки збираються до спілки.
Тут знову виходить проблема розмежування суспільного та індивідуального, бо людина - істота соціальна, але й має свій неповторний внутрішній світ. Вічна проблема встановлення межі між своїм і їхнім.

[Said]

Допис від Black3012

Так то воно так, але чи не здається вам, що це досить егоїстичний підхід?
Щось в тому є, коли люди сходяться до церкви до спільної молитви, тоді (хоч це й досить суперечливо) відбувається духовне зближення спільноти. Не дарма ж протестанти, які пропагують індивідуальну відповідальність перед Богом все-таки збираються до спілки.
Тут знову виходить проблема розмежування суспільного та індивідуального, бо людина - істота соціальна, але й має свій неповторний внутрішній світ. Вічна проблема встановлення межі між своїм і їхнім.

Не стану особливо сперечатися, але, вивчаючи досить довго історію релігії, а, в подальшому, спостерігаючи за поведінкою, манерами священників, отримав деякі переконання та зробив висновки. Нажаль, для церкви - невтішні. Звідси й моє скептичне ставлення до релігії й поважне - до істинної (від серця) віри.

[Black3012]

Все, як у "Намірі".
Осінь така відчутна, як ударна хвиля.
Певно, я таки псих.
Тримайте, хто може.

[Black3012]

Ну, от, хвиля пройшла, все устаканюється, тільки сни все ще тривожні сняться. І ще намітилася така тенденція, що "треба" підминає під себе "а може?". Приємні справи доводиться класти на вівтар справ важливих і довготерміновоперспективних.
Далі нема часу ні для чого, абсолютно, діти й робота відбирають весь до останку, а повноцінним сном жертвувати не хочеться.